Ланцюгові передачі

Загальні поняття про передачі між валами

Між валами двигуна і робочої машини, а також між органами са­мої машини встановлюються механізми для ввімкнення і вимкнення, зміни швидкості і напрямку руху, які мають загальну назву – передачі.

Передачі обертального руху широко застосовуються в механізмах і ма­шинах. Вони забезпечують безперервний рівномірний рух.

Обертальний рух у машинах і механізмах передається гнучкими – пасо­вими, ланцюговими і жорсткими – фрикційними, зубчастими – передачами. У пасових і фрикційних передачах використовуються сили тертя, а у зубчастих і ланцюгових – механічне зчеплення елементів передачі. Кожна з передач має ведучу ланку, що надає рух, і ведені ланки, які передають рух від даного механізму до другого, зв’язаного з ним.

Важливою характеристикою передач обертального руху є передаточне відношення або передаточне число.

Відношення кутової швидкості, частоти обертання (числа обертів за хвили­ну) і діаметрів одного з валів до відповідних параметрів іншого вала, що обертається разом з першим валом, називається передаточним відношенням. Його позначають буквою u. Відношення частоти обертання ведучого вала до частоти обертання веденого називають передаточним числом. Це число по­казує, у скільки разів прискорюється чи сповільнюється рух.

Ведучі ланки та їх параметри прийнято позначати непарними цифрами 1, 3, 5 і т. д., ведені та їх параметри – парними цифрами 2, 4, 6 і т. д. Наприклад: D₁ і D₂ – діаметри ведучого і веденого шківів зубчастих коліс, зірочок і т. д.;

z₁ і z₂ – числа зубів ведучого і веденого зубчастих коліс, зірочок; n₁ і n₂ – частоти їх обертання (числа обертів); ω₁ і ω₂ — кутові швидкості.

Пасові передачі поділяють на відкриті, перехресні і напівперехресні. У від­ритій передачі (мал. 10.1, а) вали паралельні один одному і шківи обертаються в одному напрямку. В перехресній (мал. 10.1, б) вали розташовані паралельно але ведучий шків обертається, наприклад за годинниковою стрілкою а веде­ний – проти неї, тобто у зворотному напрямку. Напівперехресну передачу застосовують між валами, осі яких розташовані в різних площинах під кутом один до одного (мал. 10.1, в).

У приводах машин використовуються плоскі і клинові паси – шкіряні, бавовняні суцільноткані і шиті, ткані прогумовані. Застосовуються також шерстяні ткані паси. У верстатах використовуються, в основному, шкіряні паси, а також плоскі клинові прогумовані. Для зменшення ковзання паса внаслідок недостатнього тертя через невеликий кут охоплення застосовують натяжні ролики (мал. 10.1, г).

Натяжний ролик – це проміжний шків на шарнірно закріпленому важелі. Під дією вантажу на довге плече важеля ролик натискує на пас, пас натягується, внаслідок чого збільшується кут охоплення пасом великого шківа.

Діаметр натяжного ролика має бути не меншим за діаметр малого шківа. Натяжний ролик слід установлювати біля веденої вітки не дуже близько до шківа.

Передачі клиновими паса­ми широко розповсюджені, во­ни прості і надійні в експлуа­тації. Основна перевага кли­нових пасів – якісне зчеплен­ня їх зі шківами і відносно мале ковзання. Крім того, га­барити клинових передач знач­но менші, ніж плоских пасових передач.

На мал. 10.2, а показано пере­різ клинового паса. Він скла­дається з декількох шарів прогумованої тканини 1, декількох рядів корду 2 (корд – товсті скручені бавовняні нитки), ша­ру гуми 3 і обгортки 4 з про­гумованої тканини. Пас укла­дається у паз на ободі шківа 7 і заглиблюється так, щоб не тор­кався своєю поверхнею 5 дна 6 шківа.

Для передачі великих крутних зусиль застосовують багатопазові клинопасові приводи, шківи яких мають декілька ка­навок.

Клинові паси мають ви­значену довжину, їх не можна подовжувати або вкорочувати.

Мал. 10.2. Клинові пасові передачі з перерізами: а – звичайним, б – широким

Для клинопасових приводів загального призначення стандартизовано сім перерізів пасів. Їх позначено буквами О, А, Б, В, Г, Д і Е (О – найменший переріз). Номінальна довжина клинових пасів (довжина їх внутрішнього пе­риметра) становить від 500 до 1400 мм, кут натягування – 40⁰.

Клинові паси вибирають за перерізом залежно від потужності, що пере­дається, і передбаченої швидкості обертання.

Передачі з широкими клиновими пасами розповсюджуються все ширше. Вони дають змогу безступенево регулювати швидкість обертання робочого органу на ходу під навантаженням і таким чином встановити оптимальний режим роботи. За наявності розглянутої передачі у верстаті можна механізу­вати і автоматизувати процес оброблення.

На мал. 10.2, б показано передачу з широким клиновим пасом, яка складається з двох відокремлених розсувних ведучого і веденого шківів. Ведучий шків за допомогою маточини (рос. ступица) 1 консольно закріплено на валу 2 електродвигуна. Наматочині нерухомо закріплено конус 3. Рухомий конус 4 встановле­но на стакані 5, який з’єднаний за допомогою шліців зматочиною 1 і притиснутий пружиною 6.­ Ведений шків складається з рухомого стакана 8 і нерухомого 9, конусів з маточиною 10, з’єднаною з валом 11 приводу. Керування передачею здійснюється спеціальним пристроєм (на малюнку не показано) шляхом переміщення стакана рухомого веденого конуса. При наближенні конусів 7 і 9 пас 12 віддаляється від осі обертання шківа, одночасно набли­жаючись до осі вала 2. Ведучий шків, протидіючи опору пружини 6, змінює передаточне відношення і частоту обертання веденого шківа.

Ланцюгові передачі

Для передачі обертального руху від одного вала до другого розташованого на певній відстані від першого, застосовуються крім пасових ланцюгові передачі. Як показано на мал. 9.4, а ланцюгова передача являє собою замкнений металевий шарнірний ланцюг, що охоплює два зубчастих колеса (зірочки). На відміну від паса ланцюг не проковзує, крім того його можна застосовувати у передачах з малою відстанню між валами та в передачах з великим передаточним числом.

Ланцюгові передачі застосовуються для передачі потужності від долей кінської сили (велосипедні ланцюги) до тисячі кінських сил (багаторядні ланцюги підвищеної міцності).

Ці передачі працюють на великих швидкостях, до 30 м/с, і передаточ­них числах до 15. В окремих випадках їх коефіцієнт корисної дії може ста­новити 0,98.

Ланцюгова передача складається з двох зірочок – ведучої 1 і веденої 2, які насаджені на вали, і нескінченного ланцюга 3, надітого на ці зірочки.

Серед різних видів ланцюгів найбільше розповсюдження мають одно- і багаторядні роликові і пластинчасті. Найбільша швидкість роликових лан­цюгів 18 м/с, пластинчастих – 30 м/с.

Роликовий ланцюг (мал. 10.3, б) складається з шарнірно з’єднаних пластинок 1 і 2, між якими розташовані ролики 3, що вільно обертаються на втулці 4. Втулка запресовується в отворах внутрішніх пластинок 2, вона може повер­татися на валику 5. Відстань між осями двох сусідніх валиків, тобто крок ланцюга, має бути рівною кроку зірочки. Під кроком зірочки розуміють до­вжину дуги, описаної по верху зубців зірочки і обмеженої вертикальними осями симетрії двох суміжних зубців.

Валики 5 щільно запресовуються у отворах зовнішніх пластинок 1. На одній з ланок ланцюга роблять замок (мал. 10.3, в) з двох валиків 1 і 2, з’єд­нуючої пластинки 3, зігнутої пластинки 4 і шплінтів для закріплення плас­тинок. Щоб зняти або встановити ланцюг, його розмикають, попередньо ро­зібравши замок.

Пластинчастий ланцюг (мал. 10.3, г) складається з декількох рядів пластин з зубцями, що з єднані між собою втулками і шарнірно закріплені на спільних валиках.

У ланцюгових передачах передаточне число зберігається постійним. Крім того, вони дуже міцні, що дає змогу передавати великі зусилля. У зв’язку з цим ланцюгові передачі застосовують, наприклад у таких вантажопідйомних механізмах як талі і лебідки. Довгі ланцюги застосовують в ескалаторах метро, конвеєрах.

�

Поиск по сайту: