 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Розмежувати переваги й недоліки федеративних держав
А. Переваги 1. Відкритість, гнучкість, демократичний
Б. Недоліки характер влади.
2. Суверенітет суб'єктів
3. Нецентралізація
4. Поступальна-єднальний
характер федерації
5. Інтеграційно-диференційний
характер федерації.
5. Сталий розвиток регіонів характеризується як процес:
а) гармонізації та розвитку продуктивних сил;
б) забезпечення рівноваги між потенціалом природи і вимогами людей усіх поколінь;
в)
г)
Доповніть ще найважливіші складові усього процесу.
6. Англо-американська модель територіальної влади характеризується:
а) на всіх субнаціональних рівнях управління функціонують органи місцевого самоврядування;
б) формуються місцеві адміністрації;
в) місцеві органи виконавчої влади діють;
г) пряме підпорядкування вищим державним органам місцевої влади відсутнє;
д) контроль місцевих органів здійснюється непрямим шляхом через міністерства та суд.
7. Континентальна (європейська) модель територіального управління характеризується:
а) місцеві органи влади підпорядковані державним органам;
б) контролюють діяльність органів місцевої влади міністерства;
в) одночасно функціонують виборчі органи територіальної громади та призначені представники центральної влади (місцеві державні адміністрації;
г) на низовому рівні створюються лише органи місцевого самоврядування, а на регіональному та субрегіональному рівнях функціонують призначені місцеві адміністрації загальної компетенції;
д) використанням в Канаді.
8. Іберійська модель територіальної влади характеризується:
а) на всіх субрегіональних рівнях управління здійснюють представницькі
органи місцевого самоврядування (ради);
б) посадові особи місцевого самоврядування (мери, префекти тощо)
обираються населенням;
в) посадові особи місцевого самоврядування (мери, префекти тощо)
затверджуються центральними органами як представники державної
влади на місцях;
г) використовуються в Польщі, Фінляндії.
9. В Україні формується модель територіальної влади:
а) радянська;
б) іберійська;
в) континентальна;
г) англо-американська.
10. Децентралізація в державному управлінні потребує вирішення таких задач:
а) розподіл компетенцій (функцій, повноважень) між центром, регіонами
та органами місцевого самоврядування;
б) зосередження в єдиному центрі економічних важелів управління;
в) введення принципу формування місцевих бюджетів зверху вниз;
г) формування комунальної власності;
д) організація діяльності та розширення повноважень органів місцевого
самоврядування.
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ
Комплексна контрольна робота з дисципліни „ Державне і регіональне управління ”
Варіант 7
1. Дайте відповіді на запитання:
1. Система стримувань і противаг як надійний механізм розподілу влади.
2. Соціальна інфраструктура регіону.
3. Прокоментуйте слова Ф.Д. Рузвельта: «Наш прогрес вимірюється не достатком тих, хто вже має багато, а тим, чи здатні ми достатньо забезпечити тих, хто має дуже мало».
2. Тестові завдання:
1. Зазначте правильну й повну класифікацію видів управління:
а) виробниче, технічне, соціальне;
б) підприємницьке, сімейне, державне;
в) технічне, соціальне, біологічне;
г) не має правильної відповіді.
2. Правильне визначення поняття державного управління таке:
а) свідомий вплив суб’єкта управління на об’єкт з метою досягнення поставлених цілей;
б) свідомий вплив людей на суспільну систему, її ланки для забезпечення їх необхідними умовами життєдіяльності;
в) вплив суб’єкта управління на об’єкт управління з метою отримання нової якості системи.
3. Наука кібернетика вивчає закономірності таких типів управління:
а) управління: технічними пристроями, громадськими організаціями, державними органами;
б) управління: біологічними системами, системою державних органів та господарське управління;
в) управління: технічними системами (технічне управління), біологічними системами (біологічне управління), соціальними системами (соціальне управління);
г) не має правильної відповіді.
4. Державне управління з’являється:
а) з виникненням держави;
б) з поділом суспільства на класи;
в) на стадії виникнення перших людських спільнот;
г) всі відповіді правильні.
5. Основні ознаки державного управління:
а) свідома, цілеспрямована, розпорядча діяльність;
б) наявність органів управління; цілеспрямована дія; наявність керованих об’єктів управління; політичний характер;
в) наявність мети; прямий і зворотний зв’язок, зовнішнє середовище; суб’єкт і об’єкт управління;
г) управління — функція соціальної системи; цілеспрямований характер; усвідомлена діяльність;
д) об’єктивна соціальна функція, яка проявляється через управлінську діяльність, що має владно-організуючий характер; сфера соціального управління — спільна, комбінована праця; проявляється через відносини між суб’єктом і об’єктом управління.
6. Наука управління як система знань виникла:
а) з появою перших людських спільнот;
б) з виникненням державного устрою суспільства;
в) в умовах розвитку фабричного виробництва на початку XX
століття;
г) не має правильної відповіді.
7. Проблеми державного управління у стародавніх греків цікавили:
а) Демокріта, Левкіда;
б) Платона, Аристотеля;
в) Фалеса, Анаксімена;
г) Ксенофана, Парменіда.
8. Основним методом державного управління є:
а) аналіз, синтез та експеримент;
б) моделювання й математичні методи;
в) системний підхід;
г) не має правильної відповіді.
9. Загальними функціями управління є:
а) загального керівництва; забезпечувальні, технічні та допоміжні;
б) забезпечення організаційної оформленості об’єкта управління;
в) планування, організації, регулювання, контролю та обліку.
г) не має правильної відповіді.
10. Основна мета здійснення контрольної діяльності:
а) забезпечення законності в діяльності органів виконавчої влади;
б) об’єктивність завдань і функцій, що виконуються;
г) впровадження в діяльність передового досвіду;
д) підвищення виконавчої дисципліни посадових осіб державних органів та їх апарату.
Поиск по сайту: