Ветеринарно-санітарні вимоги до будівництва і експлуатації м'ясопереробних підприємств

Мета і завдання гігієни і санітарії виробництва та переробки продукції

дисципліна, яка вивчає дотримання ветеринарно-санітарних вимог і методи дослідження продукції тваринного походження під час її зберігання, транспортування і переробки на відповідних підприємствах.

З латинської “Sanatio” - одужання, “sanus” – здоровий, вільний від хвороботворних агентів. Від грецької гігіена - “Hygiieinos” – здоровий, корисний для здоров’я. Hegieia (Гігія) дочка Ескулапа, богиня здоров’я.

Таким чином, це наука про комплекс заходів, що забезпечують отримання людьми продукції вільної від хвороботворних агентів, тобто здорової і корисної для здоров’я, а спеціальною термінологією якісної і безпечної продукції.

Мета і головне завдання цієї дисципліни повністю співпадає з метою ветеринарно-санітарної експертизи – не допустити до столу людини неякісну і небезпечну їжу, попередити розповсюдження заразних хвороб серед тварин і в навколишньому середовищі.

Забезпечити людей здоровою і корисною продукцією можливо якщо дотримуватися ветеринарно-санітарних правил на всіх етапах виробництва, починаючі з розведення, вирощування, утримання тварин – на цих етапах здоров’я тварин - обов’язки спеціалістів ветеринарної медицини і зоотехнологів.

Завдання дисципліни:

1) дотримання ветеринарно-санітарних правил підготовки і утримання тварин перед забоєм;

2) Дотримання ветеринарно-санітарних правил проведення забою і первинної обробки туш і переробки продуктів забою

3) кваліфікований виробничо-ветеринарний контроль за м'ясними продуктами в процесі їх обробки;

4) належне санітарне утримання виробничих приміщень, транспорту, обладнання, інструментів, тари;

5) дотримання правил особистої гігієни персоналом

6. Виконання санітарно-гігієнічних правил під час зберігання, транспортування і реалізації продукції тваринного походження

Міжнародні гігієнічні програми контролю якості і безпеки продукції тваринного походження

Good Hygiene Practice (GHP) - добра гігієнична практика (висока санітарна культура виробництва):

- стан приміщень (виробничих, побутових, складських);

- сан.-технічне забезпечення (водопостачання, каналізація тощо)

- санітарний стан обладнання, інструментів;

- особиста гігієна персоналу;

- лабораторний контроль

Chain control (CC) – контроль на всьому ланцюгу виробництва (від лану до столу)

НАССР - аналіз ризиків та контроль в критичних точках

Основні гігієнічні вимоги до м/к викладені в міжнародних стандартах ФАО / ВОЗ, Codex Alimentarius, Кодекса гігієнічної практики для м’яса (CAC / RCP 58-2005)

Основні напрями цих програм:

n Стандартні вимоги до виробничого середовища (будівля, територія тощо)

n Контроль продукту

n Контроль процесу

n Контроль персоналу

Ветеринарно-санітарні вимоги до будівництва і експлуатації м'ясопереробних підприємств

"З 2015 року припиняється забій худоби на подвір'ї", - сказав міністр агрополітики і продовольства України Микола Присяжнюк. Проте ці нововведення торкнуться лише тих, хто займається продажем і заготівлею м'яса. Громадяни, що вирощують поросят для власного споживання, залишають за собою право вбивати поросят на території своїх господарств.

Органи вет. та сан. нагляду під час вибору території керуються діючими нормами технологічного пректування: «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», "Об’єкти ветеринарної медицини", "Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною", "Об’єкти для заготівлі, зберігання і приготування кормів для тваринництва", а також іншими нормативними документами, в яких викладені спеціальні вимоги до, проектно-технологічних рішень (санітарні, протипожежні, архітектурно-будівельні тощо).

Поиск по сайту: