Оцінка впливу радіоактивного забруднення на персонал об'єктів і населення

Небезпека ураження людей вимагає швидкого виявлення та оцінки радіаційної обстановки. Оцінка радіаційної обстановки здійснюється за результатами прогнозування наслідків радіаційної аварії і за даними радіаційної розвідки. Оскільки процес формування радіоактивного сліду триває декілька годин, попередньо проводять оцінку радіаційної обстановки за результатами прогнозування радіоактивного забруднення місцевості. Це дозволяє завчасно, тобто до підходу радіоактивної хмари, провести заходи щодо захисту населення. Метод прогнозування дозволяє змоделювати можливі аварійні ситуації на об'єкті і завчасно розробити і реалізувати ефективну систему захисту робітників і службовців, населення, що проживає поблизу об'єкту.

Визначення рівнів радіоактивного забруднення на місцевості має вирішальне значення для проведення аналізу його впливу на життєдіяльність і для вибору найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей.

Зміна рівнів радіації характеризується закономірністю:

, (1)

где – начальный (исходный) уровень радиации на момент времени , – уровень радиации на момент времени , – показатель степени зависящий от изотопного состава загрязнения. При фактической аварии должен определяться экспериментальным путем по формуле:

для чего необходимо в одном и том же месте, два раза измерить мощность дозы и и засечь время замеров и прошедшее после аварии.

При аварии на ЧАЭС выявилось, что .

Дозы излучения, которые получают люди на загрязненной РВ территории при пребывании там с момента времени после аварии до времени рассчитываются по формуле:

при .

обычно пересчитывается на , тогда при .

.

Если имеется укрытие с коэффициентом ослабления, то доза определяется по формуле:

(2)

У ході і після аварії на рівень і тривалість наслідків, а так само радіаційну обстановку значний вплив мають природний розпад радіоактивних речовин, міграція цих речовин у навколишньому середовищі, метеорологічні і кліматичні чинники, результативність робіт з ліквідації наслідків аварії, включаючи дезактивацію та водоохоронні заходи.

У початковий період після аварії найбільший внесок у загальну радіоактивність вносять радіонукліди з коротким періодом напіврозпаду (до 2-х місяців). Потім спад активності визначається нуклідами з великим періодом напіврозпаду − від кількох сотень доби до тисяч років.

З них тривалий час основну роль в динаміці радіаційної обстановки грають біологічно небезпечні радіонукліди: цезій-137, стронцій-90, плутоній-239.

Тому наведена формула обчислення дози випромінювання в ЗРЗ (2) справедлива для сумарного впливу всіх радіонуклідів до моменту практично повного розпаду їхньої основної маси (2 роки). Після цього доза радіації буде визначатися внеском одного найбільш живучого елемента з періодом напіврозпаду на порядок більше за інших.

Орієнтовно можна, виходячи з досвіду Чорнобильської аварії, враховуючи склад радіонуклідів, які викидаються в атмосферу, прийняти, що сумарна дія основної маси радіонуклідів аварійного викиду буде мати місце протягом 10 років (п'ять напівперіодів напіврозпаду), після чого доза зовнішнього опромінення в основному визначатиметься цезієм-137 (Т_1/2 = 30 років).

2.3.3. Основні завдання, які вирішуються при оцінці впливу радіоактивного забруднення.

При оцінці впливу радіоактивного забруднення найбільш типовими завданнями є:

а) прогнозування дози опромінення при знаходженні в зонах РЗ;

б) розрахунок допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання;

в) розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в ЗРЗ;

г) визначення режиму радіаційного захисту.

Поиск по сайту: