АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Який зв'язок темпераменту з характером?

Існують різні підходи до оцінки взаємовідношення темпераменту й характеру:

1) ототожнення темпераменту й характеру (Кречмер);

2) протиставлення, встановлення антагоністичних відносин між ними, вказівка на те, що характер може входити в конфлікт із темпераментом (Вирениус, Вікторов, Левітів);

3) визнання темпераменту елементом характеру;

4) визнання темпераменту основою формування характеру, як вроджену основу характеру (Л. С. Виготський, С. Л. Рубинштейн, Б. Г. Ананьев).

Характер людини - це сплав вроджених властивостей вищої нервової діяльності із придбаними протягом життя індивідуальними рисами. Правдивими, добрими, тактовними або, навпаки, брехливими, злими, грубими бувають люди з будь-яким типом темпераменту.

Однак при певному темпераменті одні риси здобуваються легше, інші складніше. Наприклад, організованість, дисциплінованість легше виробити флегматику, чим холерику; доброту, чуйність - меланхолікові. Бути гарним організатором, товариською людиною простіше сангвінікові й холерикові.

Однак неприпустимо виправдувати дефекти свого характеру вродженими властивостями, темпераментом. Чуйним, добрим, тактовним, витриманим можна бути при будь-якому темпераменті.

Окремі властивості характеру залежать один від одного, пов'язані один з одним і утворюють цілісну організацію, що називають структурою характеру. У структурі характеру виділяють дві групи рис.

Під рисою характеру розуміють ті або інші особливості особистості людини, які систематично проявляються в різних видах її діяльності й по яких можна судити про її можливі вчинки в певних умовах.

До першої групи рис відносяться риси, які виражають спрямованість особистості (стійкі потреби, установки, інтереси, схильності, ідеали, цілі), систему ставлень до навколишньої.

До другої групи належать інтелектуальні, вольові й емоційні риси характеру.

Серед властивостей характеру прийнято розрізняти загальні (глобальні) і приватні.

Глобальні властивості характеру впливають на широку сферу поведінкових проявів. Прийнято виділяти п'ять глобальних рис характеру (А. Г. Шмельов, М. В. Бодунов, У. Норман і ін.):

1) самовпевненість - непевність;

2) згода, дружелюбність - ворожість;

3) (сознательность) - імпульсивність;

4) емоційна стабільність - тривожність;

5) інтелектуальна гнучкість - ригідність.

Такі риси, як екстраверсія -інтроверсія, зрівнюються з такими глобальними рисами характеру, як впевненість і непевність; так, товариськість, екстравертованість схильні проявляти впевнені в собі люди, а невпевнені в собі проявляють замкнутість, інтровертованість.

Серед локальних, приватних властивостей характеру, які впливають на приватні, вузькі ситуації, можна виділити наступні: товариськість - замкнутість, домінантність (лідерство) - підпорядкованість, оптимізм - песимізм, совісність - безсовісність, сміливість - обережність, вразливість - «товстошкірість», довірливість – підозрілість.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)