Акцентуації характеру

Як вважає відомий німецький психіатр К. Леонгард, в 20—50% людей деякі риси характеру настільки загострені (акцентуированы), що це при певних обставинах приведе до однотипних конфліктів і нервових зривів.

Акцентуація характеру — перебільшений розвиток окремих властивостей характеру на шкоду іншим, у результаті чого погіршується взаємодія з оточуючими людьми. Виразність акцентуації може бути різною — від легкої, помітної лише найближчому оточенню, до крайніх варіантів, коли доводиться замислюватися, чи немає хвороби — психопатії.

Психопатія — хворобливе каліцтво характеру (при збереженні інтелекту людини), у результаті якого різко порушуються взаємини з оточуючими людьми; психопати можуть бути навіть соціально небезпечні для навколишніх.

Але на відміну від психопатії акцентуації характеру проявляються не постійно, з роками можуть істотно згладитися, наблизитися до норми. Леонгард виділяє 12 типів акцентуації, кожний з яких визначає вибірну стійкість людини до одних життєвих негод при підвищеній чутливості до інших, до частих однотипних конфліктів, до певних нервових зривів. У сприятливих умовах, коли не потрапляють під удар саме слабкі ланки (звенья) особистості, така людина може стати і (незауряднім); наприклад, акцентуація характеру по так називаному екзальтованому типу може сприяти розквіту таланту артиста, художника.

Акцентуації характеру часто зустрічаються у підлітків і юнаків (50-80%). Визначити тип акцентуації або її відсутність можна за допомогою спеціальних психологічних тестів, наприклад, тесту Шмішека. Нерідко доводиться мати справу з акцентуйованими особистостями, і важливо знати й передбачати специфічні особливості поведінки таких людей.

Приведемо коротку характеристику особливостей поведінки залежно від типів акцентуації:

1) гіпертимічний (гіперактивний) — надмірно піднятий настрій, завжди веселий, говіркий, дуже енергійний, самостійний, прагне до лідерства, ризику, авантюрам, не реагує на зауваження, ігнорує покарання, втрачає грань недозволеного, відсутня самокритичність;

2) дистимічний — постійно знижений настрій, смуток, замкнутість, небагатослівність, песимістичність, тяготиться шумним суспільством, з товаришами по службі близько не сходиться, у конфлікти вступає рідко, частіше є в них пасивною стороною;

3) циклоїдний — комунікативність циклічно змінюється (висока в період підвищеного настрою й низька в період пригніченості);

4) емотивний (емоційний) — надмірна чутливість, ранимість, глибоко переживає найменші неприємності, зайво чутливий до зауважень, невдачам, тому в нього частіше сумний настрій;

5) демонстративний — виражене прагнення бути в центрі уваги й домагатися своїх цілей за всяку ціну (сльози, непритомності, скандали, хвороби, хвастощі, наряди, незвичайні захоплення, неправда). Легко забуває про свої погані вчинки;

6) збудливий — підвищена дратівливість, нестриманість, агресивність, похмурість, «занудливість», але можливі підлесливість, послужливість (як маскування). Схильність до хамства й нецензурної брані або мовчазності, сповільненості в бесіді. Активно й часто конфліктує;

7) що застряє(застревающий) — «застряє» на своїх почуттях, думках, не може забути образ, «зводить счети», службова й побутова незговірливість, схильність до затяжних склок, у конфліктах частіше буває активною стороною;

8) педантичний — виражена занудливість у вигляді «переживання» подробиць, на службі здатний замучити відвідувачів формальними вимогами, розморює домашніх надмірною акуратністю;

9) тривожний (психастенічний) — знижений фон настрою, побоювання за себе, близьких, боязкість, непевність у собі, крайня нерішучість, довго переживає невдачу, сумнівається у своїх діях;

10) екзальтований (лабільний) — дуже мінливий настрій, емоції яскраво виражені, підвищене відволікання на зовнішні події, балакучість, влюбливість;

11) інтровертований (шизоидный, аутистический) — мала товариськість, замкнуть, осторонь від усіх, спілкування по необхідності, занурений у себе, про себе нічого не розповідає, свої переживання не розкриває, хоча властиво підвищена ранимість. Стримано, холодно ставиться до інших людей, навіть до близьких.

12) екстравертований (конформний) – висока товариськість, балакучість, своєї думки не має, дуже не самостійний, прагне бути як всі, неорганізований, воліє підкорятися.

Поиск по сайту: