Дослідження темпераменту і характеру особистості

Костюк М.П., Шевчук О.А.

ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ

ТА КОНТРОЛЬНІ ТЕСТИ

З “БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

Для студентів гуманітарних і природничих

спеціальностей вищих закладів освіти України

І-ІV рівнів акредитації

Рівне – 2009

Я 73

К 72

614.8 (075.8)

Костюк М.П., Шевчук О.А. Психодіагностичні та контрольні тести з “Безпеки життєдіяльності”: Посібник для студентів гуманітарних і природничих спеціальностей вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації. – Рівне: РДГУ, 2009. – 94 с.

Автори:

Костюк М.П. – доцент кафедри загальнотехнічних дисциплін і технологій;

Шевчук О.А. – викладач кафедри загальнотехнічних дисциплін і технологій, член науково-методичної ради з ЦО, ОМЗ, ОБЖ у Рівненській області.

Рецензенти:

Чабан В.Й. – доцент, завідувач кафедри ОП і БЖД, НУВГП;

Шамсутдінов Б.Ф. – доцент кафедри ЗТД і Т.

Відповідальний за випуск

Юсенко Ю.С. – доцент, завідувач кафедри ЗТД і Т

Посібник “Психодіагностичні та контрольні тести з БЖД” розроблений з метою широкого впровадження тестування, яке передбачається при використанні кредитно-модульної системи оцінки знань студентів гуманітарних і природничих спеціальностей вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації та самопідготовки учителів “Основ безпеки життєдіяльності” та “Основ здоров’я”.

Друкується за рішенням вченої і науково-методичної рад РДГУ (протокол №6 від 16 червня 2006 р.).

Посібник схвалений і рекомендований до друку кафедрою загальнотехнічних дисциплін і технологій РДГУ (протокол № 10 від 10 травня 2006 р.).

© Рівненський державний гуманітарний університет, 2009 р.

Вступ

Посібник “Психодіагностичні та контрольні тести з БЖД” розроблений з метою широкого впровадження тестування, яке передбачається при використанні кредитно-модульної системи оцінки знань студентів.

Він складається з:

1) психодіагностичних тестів для дослідження якостей людини та може використовуватись на практичних заняттях і для самовдосконалення особистості;

2) контрольних тестів двох змістових модулів дисципліни “БЖД”, що проводяться для оцінки знань студентів після опрацювання лекційних занять.

Психодіагностичні тести призначені для оцінювання психологічних та особистісних властивостей, деяких здібностей, аспектів індивідуального стилю, систем переконань та настанов. Психодіагностика тестування використовується як методика для оцінки особистості шляхом інтерпретації моделей поведінки (вербальних і невербальних).

Контрольні тести також застосовуються для самостійної підготовки студентів у процесі перевірки знань.

Контроль знань з “БЖД” проводиться на практичних заняттях після прослуховування лекцій відповідного змістового модуля.

Психодіагностичні тести досліджень якостей особистості

Дослідження темпераменту і характеру особистості

Мета: оволодіти психодіагностичним методом вивчення властивостей людини для профілактично-корекційних заходів життєдіяльності. Набути навиків оцінки психофізіологічних особливостей людини для використання у роботі з дітьми.

Темпераментом називають психічну властивість людини, що характеризується динамікою протікання психічних процесів. Зараз користуються наступним визначенням типів темпераментів.

Сангвінік, як правило, рухливий, активний, вразливий, швидко реагує на зовнішні подразники, має яскраво виражену міміку і пантоміміку. Він легко справляється з роботою, але не любить в ній одноманітності. У сангвініка основним є прагнення до насолоди, сполучене з легкою збудливістю почувань, з їх нетривалістю. Він захоплюється всім, що йому приємне, виявляє багато симпатій до інших і швидкий на дружбу, але схильності його не постійні і на них не можна розраховувати. Сангвінік товариський, добрий і, звичайно, життєрадісний, його легко розсердити, але він так само легко розкаюється. Щедрий на обіцянки, він одразу ж про них забуває. Довірливий та легковірний, він любить створювати проекти, але швидко від них відмовляється. Поблажливий до недоліків інших, він вимагає такої ж поблажливості до себе. Його легко заспокоїти, він відвертий, ласкавий, доброзичливий, не здатний до егоїстичних розрахунків.

Холерик – це невтримний психотип. Збудження і гальмування у нього дуже сильні і дуже рухливі. Однак переважають процеси збудження. Він відзначається неврівноваженістю, важко стримує себе. Холерик виявляє надзвичайну силу в діяльності та вчинках, буває наполегливим, різким, але рішучим, якщо перебуває під впливом якої-небудь пристрасті. Його пристрасть швидко спалахує від найменшої перешкоди, його гордість, честолюбство не знають меж, коли його душа перебуває під гнітючим впливом пристрасті. Він розмірковує мало і діє швидко, негайно, як через те, що завжди вважає себе правим, так і через те, що такою є його воля. Холерик швидко орієнтується в будь-якій обстановці, ініціативний, товариський. Однак у холерика можуть бути коливання, він важко визнає свої помилки. Здатний зневіритися в собі і в людях. Швидка зміна настрою і нестійкість є негативною рисою холерика.

Флегматичний темперамент є поміркованим порівняно з трьома іншими психотипами. Процеси збудження і гальмування малорухливі, застійні. Почуття не оволодівають флегматиком, не швидко і не легко розвиваються. Думки у флегматиків з’являються з не меншою швидкістю, ніж думки інших людей, а розум його може досягти такого ж розвитку. У будь-якій обстановці флегматик зберігає холоднокровність і для цього йому не потрібно докладати великих ні фізичних, ні моральних зусиль. Розв'язуючи будь-яке завдання, він довго його обмірковує, але прийнявши рішення виконує його спокійно до кінця. Він легше, ніж інші, утримується від швидкого рішення. Від нього не можна сподіватися на такі рішення, які виникають з глибоких і живих почуттів, але від нього можна сподіватися на все те, що може бути досягнуте терпінням і наполегливістю. Флегматика важко роздратувати, він рідко скаржиться, терпляче переносить страждання та не байдужий до інших. Він надійний товариш. Завжди знає, чого хоче, і неохоче втручається в чужі справи. Флегматик здатний до великої нервової напруги, взявшись за справу, завжди доводить її до кінця, з однаковим успіхом виконує як цікаву, так і малоцікаву роботу. До негативних рис флегматика можна віднести його лінощі.

Меланхолічний темперамент – четвертий слабкий психотип, у якого процеси збудження та гальмування протікають слабо, з переважанням гальмівної реакції. Меланхоліки малорухливі і неврівноважені, панівним нахилом у них є сум, а неприємні почуття у них виявляються значно частіше і тривають значно довше, ніж почуття задоволення. Страждання інших легко здобувають його симпатію. Він боязкий, нерішучий, недовірливий і легко піддається всьому, що відповідає панівним ідеям. Меланхоліка ображають дрібниці, йому завжди здається, що ним нехтують. Перешкоди, на які він натрапляє в житті, доводять його до відчаю, позбавляють енергії й роблять нездатним подолати труднощі. Людина з таким темпераментом часто замкнута, нетовариська, вразлива, недовірлива, з непевними жестами й рухами. Однак меланхоліки схильні до роботи тонкого характеру, що вимагає високої чутливості. До негативних рис меланхоліка можна віднести те, що його бажання мають сумний відтінок, а його страждання здаються йому нестерпними.

Характером називають сукупність найбільш стійких психічних рис особистості людини, які проявляються в її вчинках та діях. Основні риси характеру, як і темпераменту, поділяються на чотири групи.

Характер людини першої групи виявляє її ставлення до суспільних явищ та подій. Характерними рисами характеру людини першої групи є мужність чи боязнь, принциповість чи безпринципність, оптимізм чи песимізм тощо.

Характер людини другої групи виявляє її ставлення до інших людей. Характерними рисами є товариськість чи відлюдність, відвертість чи скритність, чуйність чи черствість, довірливість чи підозрілість, ввічливість чи грубість, правдивість чи брехливість тощо.

Характер людини третьої групи виявляє її ставлення до праці. Людина цієї групи характеру працелюбна або ж лінива, акуратна чи недбала, ініціативна чи рутинна, сумлінна чи безвідповідальна.

Характер людини четвертої групи виявляє її ставлення до себе. Характерними рисами характеру людини цієї групи є висока вимогливість чи самозакоханість, соромливість чи чванливість, самокритичність чи самовпевненість, егоїзм чи альтруїзм.

Характер формується з перших днів існування особи. Він визначається вродженими особливостями, обумовленими спадковістю, її життєвим досвідом, а головне, вихованням. На характер впливає коло спілкування: рідні, близькі, знайомі; професійна діяльність; інформація, отримана від читання літератури, належність до мистецтва тощо. У молоді роки відповідні риси характеру можуть проявитися досить різко, можуть контрастувати одна з одною і лише у віці 20-22 роки характерологічні риси особи стають порівняно стійкими. Збагачуючись життєвим досвідом, знаннями, навичками, людина набуває звичок, здатних реагувати на вплив зовнішнього середовища, які проявляються в манері спілкування з оточуючим середовищем, у способах вирішення складних життєвих ситуацій, у відповідній формі і послідовності вирішення трудових завдань.

Ригідний – твердий, заціпенілий. Закляклість, негнучкість, спричинені напруженням м’язів; стан, при якому знижена здатність до переключення психічних процесів і пристосування до умов середовища.

Порядок виконання роботи:

Ознайомтесь з ключем опитування (мал. 2.1), який будете використовувати в процесі роботи.

Запишіть у стовпчик від 1 до 57 цифр. Саме 57 запитань потрібно буде опрацювати. На поставлені запитання потрібно відповісти “так” чи “ні”. Відповіді мають бути правдивими. Записувати відповіді потрібно з правого боку.

Наприклад:

1. Так.

Поиск по сайту: