Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу

Туберкульоз не є висококонтагіозним захворюванням – при тривалому контакті із бактеріовиділювачем інфікується до 50% людей, а з них занедужують 10-15%, інші набувають імунітет і залишаються здоровими. Туберкульозними мікобактеріями (МБТ) інфіковано біля третини населення земної кулі, в Україні інфікованість осіб віком 40 років і більше складає близько 80 %. Основним резервуаром туберкульозної інфекції є хвора людина і рідше – сільськогосподарські тварини, що виділяють МБТ у великій кількості. Вони являють собою велику епідеміологічну небезпеку. Хворий з деструктивною формою туберкульозу протягом доби виділяє з мокротинням від 15 млн до 7 млрд мікобактерій. Кожен бактеріовиділювач інфікує 10-20 осіб на рік.

Згідно вимогам ВООЗ основним методом виявлення туберкульозу в умовах епідемії є бактеріологічний. Мікроскопія харкотиння по Цилю-Нільсену – це відносно швидкий, простий і малокоштовний метод виявлення хворих на туберкульоз, що застосовується в лікувальних закладах загальної медичної мережі.

Мазки патологічного матеріалу обробляють карболовим фуксином, а потім знебарвлюють 5% розчином сірчаної кислоти або 3% розчином солянокислого спирту. Дофарбовують мазки 0,25% розчином метиленового синього. Профарбовані препарати переглядають у світловому мікроскопі з імерсійною системою. КУП профарбовуються в червоний, а навколишній фон- в синій. При мікроскопічному дослідженні по Цилю-Нільсену слід переглядувать не менш, ніж 100 полів зору, що зазвичай достатньо для обнаруження в препараті одиничних КУП. В тому випадку, коли результат дослідження виявляється негативним, для підтвердження необхідно додатково переглянути 200 полів зору.

КУП при мікроскопії мазка харкотиння по методу Циля-Нільсена

Всім хворим з підозрою на туберкульоз необхідно провести дослідження харкотиння методом мікроскопії 3-х різних зразків харкотиння на наявність кіслотостійких бактерій (КУБ). Якщо в лікувальному закладі не має можливості зібрати зразки харкотиння і транспортувати їх в лабораторія, пацієнта потрібно направити до лікувального закладу, що має ці можливості. Після проведення дослідження зразків харкотиння результати відправляються в лікувальний заклад, що направив для проведення аналізу. Методом бактеріоскопії в закладах загальної практики можливо виявити до 70% бактеріовиділювачів серед усіх вперше захворівших на туберкульоз, які є найбільш небезпечними в епідеміологічному відношенні. Дуже важливо при бактеріоскопічному дослідженні мокротиння дотримувати кратність.

Зі збільшенням кратності дослідження мокротиння пропорційно збільшується і його діагностична цінність – за даними протитуберкульозної служби у першому аналізі мікобактерії виявляються у 50-60 %, при другому – у 60-75 %, у третьому – у 75-85 %. По Україні показник виявлення МБТ методом бактеріоскопічного дослідження мокротиння у закладах загальної лікувальної мережі мікобактерій туберкульозу по регіонах варіює від 2,5 до 6,5 на 1000 обстежених.

Проведення якісного бактеріоскопічного дослідження харкотиння в лікувальних закладах загальної медичної мережі дає можливість вже через 7-10 днів після первинного виявлення в мокротинні мікобактерій туберкульозу ізолювати хворого і призначити антимікобактеріальну терапію у протитуберкульозному диспансері.

Потрібно підкреслити, що збір мокротиння є обов'язком клініцистів, і вони повинні забезпечити правильний збір, збереження і доставку зразків мокротиння до найближчої лабораторії. Обов'язок лаборантів – ретельно досліджувати отримані зразки і вчасно дати відповідь. У цьому зв'язку виникає необхідність у додатковому навчанні лікарів і іншого медичного персоналу порядкові збору мокротиння і її якнайшвидшої доставки в найближчу клініко-діагностичну лабораторію, що досліджує мокротиння за Цилем-Нільсеном.

Поиск по сайту: