Туберкульоз сечово-статевої системи

Туберкульоз нирок. Початкова стадія захворю­вання пов'язана з гематогенним поширенням інфекції з активних вогнищ первинного або вторинного характеру в інших органах.

Розвиток специфічного процесу проходить всі етапи морфологічної еволюції – від гематогенних вогнищ, що оточені елементами туберкульозної гранульоми і казеозним некрозом в центрі, які зливаються у обмежені інфільтрати (казеоми) з переважною локалізацією у корковій речовині, до повного руйнування нирок і сечовивідних шляхів. Кавернозний туберкульоз нирки характеризується проривом і спорожненням через ниркову мисочку казеозного некрозу з утворенням порожнини, стінки якої мають типову будову туберкульозної каверни. Деструктивні і фіброзно-склеротичні зміни, що розвиваються одночасно, сприяють поширенню процесу з прогресуючим руйнуванням паренхіми і системи порожнин нирок (полікаверноз, рубцеві стенози та ін.) з переходом у фіброзно-кавернозний туберкульоз. Кінцевою стадією прогресуючого туберкульозу нирки являється її тотальне ураження з формуванням піонефрозу, низки місцевих і загальних ускладнень.

Туберкульоз сечовивідних шляхів. Як правило, ця форма туберкульозу буває супутньою або ускладненням активного туберкульозу нирки. Характер процесу визначається поширеністю, глибиною і ступенем ураження стінок сечовивідних шляхів: від вогнищевого запалення на слизовій і в підслизовому шарі на початковому етапі до глибокого виразково-некротичного деструктивного ураження, що закінчується фіброзом, рубцевими деформаціями і стриктурами.

Туберкульоз чоловічих статевих органів.

Хвороба має подвійний патогенез: як окрема форма гематогенного туберкульозу і як вторинне ускладнення туберкульозу нирок і сечовивідних шляхів.

Туберкульоз жіночих статевих органів проявляється у вигляді туберкульозу маткових труб (сальпінгіт); прогресуючого туберкульозу придатків матки (сальпінгоофорит); поширеного туберкульозу внутрішніх статевих органів з переходом процесу з придатків на тіло матки, ураження м'язової стінки може виникати одночасно з ураженням слизової порожнини матки; туберкульозу зовнішніх статевих органів.

Контрольні питання:

1. Патогенез туберкульозу сечостатевих органів.

2. Патоморфологічні зміни при туберкульозі сечостатевих органів.

3. Клінічні прояви туберкульозу паренхіми нирки, туберкульозного папіліту, кавернозного

туберкульозу нирки, туберкульозного пієлонефрозу. Ускладнення туберкульозу нирок.

4. Клінічні прояви туберкульозу сечоводу, туберкульозу сечового міхура.

5. Клінічні прояви туберкульозу чоловічих статевих органів.

6. Клінічні прояви туберкульозу жіночих статевих органів.

7. Методи діагностики (клінічні, лабораторні, мікробіологічні, туберкулінодіагностичні,

рентгенологічні, цитологічні) туберкульозу сечових і статевих органів.

8. Диференційна діагностика туберкульозу сечових і статевих органів.

9. Основні принципи лікування хворих на туберкульоз сечових органів і статевих органів.

10. Диспансерний нагляд, МСЕК і соціально-трудова реабілітація хворих на туберкульоз

сечових і статевих органів.

Література:

1. Кульчавеня Е.В. Дифференциальная диагностика туберкулёза мочевой системы //

Проблемы туберкулёза. – 2003. - № 2. – С.46-48.

2. Куликова Т.В., Григорович Л.В. Туберкулёз гениталий у женщин репродуктивного

возраста // Журнал практичного лікаря. – 2005. - № 1. – С.41-43.

3. Клиника, диагностика и лечение мочеполового туберкулёза / Нерсесян А.А. и др. //

Проблемы туберкулёза и болезней лёгких. – 2006. - № 9. – С. 5 -15.

Поиск по сайту: