|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Туберкулінодіагностика – як метод діагностики туберкульозуТуберкулінодіагностика грунтується на визначенні туберкулінової алергії організму до туберкуліну, що є гаптеном мікобактерій туберкульозу. За допомогою туберкулінової проби визначається інфікування і первинне інфікування організму мікобактеріями туберкульозу, проводиться діагностика і диференційна діагностика, відбір осіб для ревакцинації БЦЖ. Застосовується також підшкірна проба Коха, як більш чутлива, ніж проба Манту, особливо у поєднанні з вивченням деяких показників Т- і В-систем імунітету (РБТЛ, РТМЛ і інші), біохімічних показників з метою диференційної діагностики і визначення активності процесу. Ці дослідження є прерогативою фтизіатрів і проводяться в протитуберкульозних закладах. Туберкулінова проба Коха - провокаційна - викликає загострення специфічного процесу, завдяки чому її використовують з метою диференційної діагностики або встановлення локалізації та активності туберкульозного процесу. Туберкулін вводять підшкірно в підлопаткову ділянку, в дозі 10-20 ТО (1-2 мл). Результати проби оцінюють по місцевій, загальній і локальній реакціям. Наявність двох останніх реакцій є надійним доказом специфічності патологічного процесу. Загальна реакція організму у пробі Коха проявляється підвищенням температури, слабкістю, погіршенням загального стану. Локальну реакцію оцінюють в місцях патологічних змін. Це можуть бути вогнищеві тіні сумнівної активності в легенях, враження суглобів, внутрішньочеревних або тазових органів і т.п. Посилення клінічних, рентгенологічних і лабораторних проявів хвороби, пов'язаних з її загостренням після введення туберкуліну, є підставою для встановлення діагнозу туберкульозу. Якщо ж реакція на таку дозу туберкуліну відсутня, туберкульозний генез хвороби можна виключить. Контрольні питання: 1. Основний діагностичний мінімум, його складові. 2. “Терапевтичні маски” туберкульозу. 3. Патоморфоз туберкульозу в період епідемії. 4. Особливості обстеження осіб з підозрою на захворюваність туберкульозом в закладах загальної медичної мережі та протитуберкульозному диспансері. 5. Особливості збору анамнезу при туберкульозі (хвороба, життя, алергічний тощо). 6. Симптоматологія при туберкульозі – симптоми інтоксикації, локальні симптоми, особливо – бронхо-легеневі. 7. Фізикальні методи діагностики, особливості огляду, пальпації, перкусії, аускультації хворих на туберкульоз. 8. Значення рентгенологічної діагностики в обстеженні осіб с підозрою на туберкульоз і хворих, інтерпретація результатів туберкулінодіагностики. 9. Визначення понять “вогнище”, “фокус”, “інфільтрат”, “дисемінація”, “деструкція”, їх рентгенологічна характеристика, при яких захворюваннях спостерігаються. 10. Дослідження харкотиння на наявність МБТ, інтерпретація показників мікробіологічного і к лінічного аналізу харкотиння. 11. Зміни з боку загального аналізу крові при туберкульозі. 12. Значення туберкулінодіагностики в обстеженні осіб с підозрою на туберкульоз і хворих, інтерпретація результатів туберкулінодіагностики. 13. Зміни з боку білків крові при туберкульозі легенів. 14. Показання для дослідження функції печінки у хворих на туберкульоз. 15. Зміни в аналізі сечі при значних симптомах туберкульозної інтоксикації. Література: 1. Общие проблемы фтизиатрии, онкологии и пульмонологии в выявлении бронхолегочной патологии. / Жук Н.А. и др. // Пульмонология. – 2000. - № 4. – С.6-10. 2. “Терапевтические” маски туберкулёза / Семенкова Е.Н. и др. // Проблемы туберкулёза. – 2001. – № 3. – С.3-5. 3. Борисов С.Е. Диагностика туберкулёза: возможности и пределы // Проблемы туберкулёза. – 2001. - № 3. – С.5-10. 4. Власов П.В., Абрикосова С.М. Рентгендиагностика туберкулёза органов дыхания // Пульмонология. – 2001. - № 4. – С.103-111. 5. Черенько С.А. Диагностика туберкулёза органов дыхания. – Доктор. – 2002. – № 4. – С.21-24. 6. Патоморфоз первинних форм туберкульозу у дітей в сучасних умовах / Костроміна В.П. та інш. // Український пульмонологичний журнал. – 2002. - № 2. – С.36-39. 7. Красноборова С.Ю., Зенин Д.М. О диагностике туберкулёза лёгких в учреждениях общей лечебной сети // Проблемы туберкулёза. – 2003. - № 7. – С.21-23. 8. Ефективність методу мікробіологічного дослідження у виявленні хворих на туберкульоз легенів / Фещенко Ю.І. та ін. // Український пульмонологічний журнал. – 2004. - № 3. – С.5-7. 9. Иртуганова О. А., Смирнова Н. С., Мороз А. М. и др. Ускоренная культуральная диагностика туберкулёза с использованием автоматизированных систем ВАСТЕС МGIT 960 и МВ/ВАСТ // методические рекомендации. – М. – 2001. 10. Иртуганова О. А., Смирнова Н. С., Слогоцкая Л. В. и др. Бактериологические методы определения лекарственной устойчивости микобактерий туберкулёза // В сб.: Туберкулёз сегодня: проблемы и перспективы. – М. – 2000. – С. 73-75.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |