Забезпечення протитуберкульозних закладів антимікобактеріальними препаратами

Проводять шляхом закупівлі препаратів І та ІІ ряду за рахунок Державного бюджету України та залучення позабюджетних коштів на основі постійно діючого тендерного комітету. Відповідальний за забезпечення протитуберкульозними препаратами заступник міністра охорони здоров’я та національний координатор НТП.

Розрахунок потреби в протитуберкульозних препаратах проводять обласні відділення НТП (головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру) за встановленими правилами (Навчальний модуль НТП №8).

У модулі № 8 «Розрахунки потреби протитуберкульозних препаратів та інших матеріалів» висвітлені розрахунки, підтримка необхідного запасу, замовлення, розподіл, облік кількості, дотримання терміну придатності протитуберкульозних препаратів та інших матеріалів, зокрема шприців і голок та інших витратних матеріалів, які застосовуються для ін’єкцій стрептоміцину, контейнерів для збору мокротиння і предметних скелець, обліково-звітних форм і реєстраційних журналів.

Профілактика туберкульозу

Інфекційний контроль. Попередження передачі туберкульозної інфекції та зараження здорових осіб та суперінфекції хворих на туберкульоз досягають шляхом:

- Адміністративного контролю (раціональне розміщення відділень у протитуберкульозному закладі, ізоляція заразних хворих до припинення бактеріовиділення методом мікроскопії, регулювання потоків хворих)

- Інженерного контролю (система вентиляції, лампи ультрафіолетового випромінювання)

- Особистого захисту (гігієна кашлю хворих, хірургічні маски у хворих бактеріовиділювачів, респіратори з гепафільтрами у медичного персоналу, який працює з хворими, у яких визначають позитивний мазок).

Первинна профілактика

Вакцинація вакциною БЦЖ при народженні, ревакцинація в 7 та 14 років після туберкулінодіагностики.

Вторинна профілактика

Вторинну профілактику проводять особам, які мали контакт із хворими на туберкульоз бактеріовиділювачами та для лікування встановленої латентної туберкульозної інфекції в медичних та соціальних групах ризику, у яких проводять туберкулінодіагностику. Лікування проводять протягом 6 міс ізоніазидом або двокомпонентним режимом хіміотерапії (ізоніазид + етамбутол) протягом 3 місяців.

Препарати 2 ряду не використовують для хіміопрофілактики.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Александровский Б.П., Баренбойм А.М. Дифференциальная диагностика туберкулеза легких. – Киев, 1979.

2. Виноградов А.В. Дифференциальный диагноз внутренних болезней: Справочное руководство для врачей. – 2-е изд. – М.: Медицина, 1987.

3. Гинзбург М.А., Киношенко Ю.Т. Синдромная рентгендиагностика заболеваний лёгких. – К.,1987.

4. Голодштейн В. Д., Борисова Н. К. и др. Редкие заболевания лёгких. В кн. Болезни органов дыхания. - Том 4.- М., 1990.

5. Критические состояния в пульмонологии. Чернобровый Н.П. и др. – К.,1989.

6. Кшановский С.А. Дифференциальная диагностика заболеваний легких, средостения, плевры у детей и подростков. – Киев, Здоровье, 1978.

7. Лікування туберкульозу. За ред. Фещенка Ю.І. – Київ,1996.

8. Пилипчук Н.С. Ошибки в диагностике заболеваний лёгких. – К.,1993

9. Пособие по дифференциальной диагностике туберкулёза и других заболеваний лёгких / Под ред. А.К.Германа. – Запорожье: “Премьер”,2001.

10. Рабухин А.Е. Туберкулёз органов дыхания у взрослых.– М.: Медицина, 1976.

11. Руководство по фтизиатрии. Под ред. Ломако М. Н. – Минск, Высшая школа, 1991.

12. Розенштраух Л.С., Рыбакова Н.И., Виннер М.Г. Рентгендиагностика заболеваний органов дыхания: Руководство для врачей. – 2-е изд. – М.: Медицина, 1987.

13. Савула М.М., Ладний О.Я. Туберкульоз: Підручник. – Тернопіль,1999.

14. Туберкульоз позалегеневої локалізації. За ред. Фещенка Ю.І. – К.,1998.

15. Туберкулёз у детей и подростков. Под ред. Янченко Е.Н., Греймера М.С. – С.Пб., 2001.

16. Справочник симптоматики болезней органов дыхания. – Герман А.К. и др. – Запорожье: “Премьер”,2002.

17. Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу. – К.:Здоров’я,2002.

18. Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Туберкульоз легень в період епідемії.– К.,1998.

19. Фрейдович А.И. Интенсивное комбинированное лечение туберкулёза (Записки практика). – М.: Медпрактика, 2001.

20. Фтизіатрія. Підручник / За ред. В.І.Петренка. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006.

21. Наказ МОЗ України № 45 від 6.02.2002 р. «Інструкція про бактеріологічну діагностику туберкульозної інфекції».

22. Наказ МОЗ України № 499 від 28.10.2003 “Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень”.

23. Наказ МОЗ України № 45 від 28.01.2005 “Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”.

24. Наказ МОЗ України № 318 від 24.05.2006 „Про затвердження Протоколу по впровадженню DOTS-стратегії в Україні”.

25. Наказ МОЗ України № 384 від 09.06.2006 “Про затвердження Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз”.

26. Наказ МОЗ України № 385 від 09.06.2006 “Про затвердження Інструкції щодо надання допомоги хворим на туберкульоз”.

27. Наказ МОЗ України № 422 /40 від 27.06.2006 “Посібник з питань боротьби з туберкульозом на основі міжнародних стандартів з контролю за туберкульозом (Методичні вказівки щодо впровадження Національної програми контролю за туберкульозом)”

Поиск по сайту: