АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Шляхи і методи введення антимікобактеріальних препаратів

Читайте также:
  1. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  2. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  3. III. Метод, методика, технология
  4. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  5. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  6. IV. Учебно-методический блок.
  7. IV. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ, ИНФОРМАЦИОННОЕ И МАТЕРИАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. V. Учебно-методическийблок
  9. VII. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  10. VII. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ КУРСА
  11. VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  12. А. Методика розрахунків збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря

Основні методи антибактеріальної терапії: звичайний, одноразовий прийом добової дози препарату, інтермітуючий.

Звичайний метод – щоденне призначення 2-3 рази на день індивідуальних доз протитуберкульозних препаратів.

Одноразовий (основний у фтизіатрії) прийом добової дози протитуберкульозних препаратів забезпечує у крові хворого бактеріостатичну концентрацію, достатню для лікувального ефекту, і дозволяє здійснювати контрольоване лікування, особливо в амбулаторній практиці. Побічні реакції при одноразовому прийомі добової дози лікарських засобів виникають найчастіше.

Інтермітуючий метод полягає у призначенні одноразової добової дози антимікобактеріальних препаратів 2-3 рази на тиждень. Враховуючи повільний ріст і розмноження мікобактерій туберкульозу, цей метод рекомендований для продовження лікування хворих в амбулаторних умовах і для проведення профілактичних курсів антибактеріальної терапії.

Введення протитуберкульозних препаратів проводиться різними способами:

- ентеральним – пероральний прийом препаратів у таблетках або капсулах;

- парентеральним – внутрішньом’язовий, внутрішньовенний;

- внутрішньоплевральним;

- ендолюмбальним – введення препаратів у спинномозковий канал;

- інтратрахеальним – у вигляді інгаляцій аерозолів;

- ректальним – у клізмах, свічках;

- ендолімфатичним – введення препаратів у лімфатичні судини або вузли;

- у норицю;

- у суглоб;

- в окістя.

Перевага внутрішньовенного методу лікування порівняно з ентеральним прийомом протитуберкульозних препаратів полягає у швидкому створенні їх оптимальної концентрації в крові, тканинах і вогнищах ураження, у зменшенні їх інактивації, зниженні частоти побічного впливу на травний канал. У коротші строки досягається дезінтоксикація організму хворого, абактеріальність, розсмоктування вогнищ, інфільтратів і закриття порожнин розпаду. Інфузійна терапія не викликає порушення функції життєво важливих органів. Внутрішньовенно можна вводити розчини: ізоніазиду, рифампіцину, ПАСК, етамбутолу, етіонаміду, ципрофлоксацину.

Внутрішньовенне введення розчинів протитуберкульозних препаратів слід проводити в окремих палатах або маніпуляційних кабінетах, що відповідають підвищеним санітарно-гігієнічним вимогам та неухильному дотриманню асептики.

Внутрішньовенному введенню антибактеріальних препаратів повинно передувати обов’язкове лікування хворого за звичайною методикою протягом тижня, щоб виявити переносимість препаратів.

Існує три способи внутрішньовенного введення протитуберкульозних препаратів: струминний, крапельний (вводиться добова доза препаратів протягом 1-2 годин), цілодобовий крапельний. Найчастіше застосовується крапельний спосіб.

Внутрішньовенне введення застосовують:

- вперше виявленим хворим з поширеними деструктивними формами туберкульозу легень, препарати призначають впродовж перших 2-3 місяців;

- вперше виявленим хворим для підвищення ефективності лікування, що не мало ус­піху. В цьому разі препарати призначають після 2-3 місяців неефективної антибактеріальної терапії;

- при хронічних формах туберкульозу - тривалість курсу внутрішньовенних вливань коливається від 2 до 6 місяців і залежить від ефективності цієї методики лікування в конкретного хворого.

Продовження строків внутрішньовенної антибактеріальної терапії до 8-12 місяців не підвищує ефективність лікування хворих.

Протипоказання до внутрішньовенних інфузій протитуберкульозних препаратів:

- флебіт, тромбофлебіт;

- азотемія, зумовлена захворюваннями печінки та нирок;

- гіпертонічна хвороба II—III ступеня;

- недостатність кровообігу II—III ступеня;

- геморагічний діатез, схильність до кровотечі (легеневої, шлункової, носової, з матки);

- тяжкі форми цукрового діабету;

- алергія до лікарських препаратів;

- вагітність;

- епілепсія.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)