Циротичний туберкульоз легень

Циротичний туберкульоз легеньхарактеризується значним розростанням рубцевої тканини, серед якої зберігаються активні туберкульозні вогнища, що обумовлюють періодичні загострення та можливе мізерне бактеріовиділення. Циротичний туберкульоз буває сегментарний і лобарний, обмежений і розповсюджений, одно- і двосторонній, він характеризується розвитком бронхоектазів, емфіземи легенів, спостерігаються симптоми легеневої і легенево-серцевої недостатності.

Циротичні зміни, при яких встановлюються наявність фіброзної каверни із бронхогенним відсіванням і повторним тривалим бактеріовиділенням, варто відносити до фіброзно-кавернозного туберкульозу. Від циротичного туберкульозу необхідно відрізняти цирози легенів, які є посттуберкулезними змінами без ознак активності. Цироз легенів відносять до залишкових змін після клінічного видужання.

Циротичний тубер­кульоз легень характеризується розвитком сполучної тканини в легенях і плеврі в результаті інволюції фіброзно-кавернозного, хронічного дисемінованого, масивного інфільтративного туберкульозу легень, уражень плеври, туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, що ускладнився бронхолегеневими ураженнями. Циротично змінена частка легені зменшується в обсязі, плевра над нею потовщена. Сполучнотканинні ущільнення легеневої тканини змінюють положення і будову бронхів і судин легені.

Патологоанатомічна картина циротичного туберкульозу легень

Бронхи не лише змінюють своє положення, але і деформуються, внаслідок чого можуть виникнути бронхоектази. Дрібні судини частково облітеруются в зоні ураження, а місцями розширюються, що є причиною частих кровотеч. Положення органів межистіння різко змінено: органи межистіння підтягнуті в бік циротично зміненої легені.

До циротичного туберкульозу відносять процеси, при яких зберігаються туберкульозні зміни в легенях з клінічними проявами активності процесу, схильність до періодичних загострень, часом спостерігається мізерне бактеріовиділення.

Циротичний туберкульоз буває сегментарний і лобарний, обмежений і поширений, однобічний і двобічний, він характеризується розвитком бронхоектазів, емфіземи легенів, спостерігаються симптоми легеневої і легенево-серцевої недостатності.

У хворих на циротичний туберкульоз відзначаються переважно легеневі скарги – задишка, кашель з харкотинням, біль у грудній клітині, інтоксикаційні скарги переважно помірні. Відзначається зморщення легені, тому на боці циротичного процесу відзначається відставання грудної клітини при диханні, зменшення гемітораксу в обсязі, горизонтальне стояння ребер і зменшення міжребенних проміжків, зміщення органів межистіння в більш уражений бік, деформація бронхів і бронхоектази. Пальпаторно визначається посилення голосового дріжання над циротично зміненоюділянкою легені, перкуторно – тупість, аускультативно – значно послаблене дихання, сухі звучні “скрипучі” хрипи.

Рентгенологічним признаком циротичного туберкульозу легень є інтенсивне затемнення за рахунок пневмосклерозу на тлі якого спостерігається тяжистість від коренів до периферичніх відділів легені внаслідок значного розрастання сполученотканинних структур, зменшення гемітораксу в обсязі, зміщення органів межистіння в більш уражений бік, деформація коренів легені і бронхів.

Рентгенологічна картина циротичного туберкульозу легень

За клінічними і рентгенологічними ознаками диференційну діагностику циротичного туберкульозу легень необхідно проводити з:

- метапневмонічного пневмосклерозу, пневмоцирозу;

- сілікозу і сілікотуберкульозу, іншіх пневмоконіозів;

- саркоїдозу органів дихання ІІІ стадії;

- фіброзуючих альвеолітів різного генезу;

- ателектазів різного походження (при аденомі бронха, іншорідному тілі бронха, тощо);

- агенезії, аплазії, гіпоплазії легені;

- прогресуючого інтерстіциального фіброзу (хвороба Хаммена-Річа);

- осумкованих плевритів;

- фібротороксу після пульмонектомії.

Контрольні питання:

1. Визначення поняття “циротичний туберкульоз легень”, загальна характеристика клінічної

форми.

2. Особливості патогенезу циротичного туберкульозу легень.

3. Патоморфологічні зміни при циротичному туберкульозі легень, характер реакції тканин.

4. Клінічні прояви циротичного туберкульозу легень.

5. Лабораторна і рентгенологічна діагностика циротичного туберкульозу легень.

6. Особливості бактеріовиділення і його виявлення у хворих на циротичний туберкульоз

легень.

7. Диференційна діагностика циротичного туберкульозу легень з фіброзно-кавернозним

туберкульозом легень.

8. Диференційна діагностика циротичного туберкульозу легень з деструктивними процесами

нетуберкульозного походження.

9. Відмінності циротичного туберкульозу легень від цирозу легень.

10. Особливості лікування хворих на циротичний туберкульоз легень.

11. Диспансерний облік хворих на циротичний туберкульоз легень.

12. Поняття “санованої” каверни, умови зняття хворих на циротичний туберкульоз легень з

обліку бактеріовиділювачів.

13. Медико-соціальний прогноз, вихід на інвалідність, трудова реабілітація хворих на

циротичний туберкульоз легень.

Література:

1. Безпосередні та віддалені результати лікування хворих на хронічний туберкульоз легень /

Петренко В.М. та ін. // Український пульмонологічний журнал. – 2005. - № 4. – С.9-13.

ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ, ПОЄДНАНИЙ З ПРОФЕСІЙНИМИ ПИЛОВИМИ ЗАХВОРЮ­ВАННЯМИ ЛЕГЕНЬ (КОНІОТУБЕРКУЛЬОЗ)

В цю групу включають всі форми туберкульозу легенів при одночасній наявності пилових професійних захворювань силікозу, асбестоза та інш. Найбільш розповсюдженою формою йієї патології є силікотуберкульоз.

Силікотуберкульоз являє собою самостійне захворювання. Силікоз – найпоширеніший і найтяжчий вид пневмоконіоза – професійного захворювання, що розвивається в результаті тривалого вдихання пилу, що містить вільний двоокис кремнію. Являє собою хронічне захворювання, швидкість розвитку якого залежать від концентрації речовини в пилу, тривалості впливу пилового фактора і індивідуальних особливостей організму. Туберкульоз при силікозі є вторинним і пов'язаний з реактивацією туберкульозних вогнищ в легких і внутрішньогрудних лімфатичних вузлах.

Клінічна картинапов'язана з явищами, що розвиваються при силікозі, бронхіті, пневмофіброзі та емфіземі з розвитком дихальної недостатності. Клініко-рентгенологічно виділяють три форми силікозу: вузликову, інтерстиціальну і вузлову. Особливо часто приєднується інфекція до силікозу II і Ш стадії, що развились під впливом пилу з високим вмістом двоокису кремнію. Клінічною формою туберкульозу, що приєднується до силікозу, найбільше часто є вогнищева. При силікотуберкульозі внутрішньогрудних лімфатичних вузлів найбільше часто уражуються бронхопульмональні і біфуркаційні лімфатичні вузли, переважно правого кореня. При цьому виді силікотуберкульоза ураження бронхів носить характер свищів, стенозів. Спостерігається за типом «яєчної шкарлупи» кальцинація лімфатичних вузлів. Вузловий силікотуберкульоз називають силікотуберкульомою, яка має округлу форму, високу інтенсивність, чіткі контури.

Диференційну діагностику проводять з такими захворюваннями легенів: силікозом, саркоидозом, алергійним і идиопатичес-ким фиброзирующим альвеолитом.

Поиск по сайту: