Захворювань органів дихання у дорослих

На протязі багатьох років основу виявлення туберкульозу органів дихання у дорослих складав рентгенологічний метод дослідження. Своєчасне виявлення туберкульозу здійснювалося за допомогою флюорографії, яку проводили щорічно всьому дорослому населенню з періодичністю один раз в 1-2 роки. Масові флюорографічні одстеження охоплювали більшість населення і дозволили виявляти хворих на туберкульоз легень на ранніх етапах його розвитку. За допомогою флюорографічного методу визначали й отбирали хворих з обмеженими локальними процесами у виді вогнищевого туберкульозу, обмежених інфільтратів, дисемінацій і туберкулом. Клінічні прояви захворювань у таких хворих були відсутніми або незначно вираженими. Крім того, регулярні профілактичні рентгенівські обстеження дозволяють своєчасно виявити злоякісні новоутворення, неспецифічні захворювання легень, саркоїдоз, лімфогранулематоз, інші проліферативні захворювання та хвороби середостіння, скелета грудної порожнини.

Проведення профілактичних рентгенівських обстежень певних категорій населення України здійснюють лікувально-профілактичні заклади охорони здоров’я.

Принцип методу полягає в тому, що зображення грудної клітки її органів з флуоресцентного екрана фотографується на фотоплівку. Зараз застосовують крупнокадрову флюорографію (розмір кадрів 110 х 110мм). Перевагою цього методу перед рентгенографією є більша пропускна здатність, зменшення витрат на плівку. Недоліком залишається більше променеве навантаження.

Потужні і високопродуктивні великокадрові і цифрові флюорографічні апарати, виготовлення високоякісних флюорограм, подвійне читання досвідченими лікарями-рентгенологами, чітке організаційно-методичне керівництво флюорографічною службою – необхідний на сучасному етапі мінімум для щоденної практичної роботи.

У виявленні хворих на туберкульоз важливе місце належить флюографічним оглядам, що здійснюються:

1) пересувними флюорографами, які забезпечують планові профілактичні огляди населення в містах і сільській місцевості, у першу чергу робітників та службовців великих підприємств, працівників окремих професій (механізаторів, тваринників, тощо);

2) стаціонарними флюорографами, як правило, у поліклініках, які забезпечують огляд всіх осіб, що вперше звернулися в даному році в поліклініку за медичною допомогою з грудними скаргами, а також деяких контингентів населення в порядку планових оглядів (школярі, особи призивного віку, люди, що підлягають щорічному обов'язковому профогляду, робітники та службовці дрібних підприємств, тощо).

Цінність флюорографії, як методу масового обстеження тим вища, чим більшу кількість населення вона охоплює і зокрема, чим більше флюорографічним обстеженням охоплено неорганізоване населення – домогосподарки, приватні підприємці, пенсіонери, особи тимчасово

непрацюючі, без постійного місця проживання, що повернулися з місць позбавлення волі. Це той контингент осіб, у яких розвиток туберкульозу має прямі епідемічні і соціальні корені. Так як туберкульоз легень на початкових етапах розвитку може перебігати без клінічних проявів, то деяка частина хворих не звертається за медичною допомогою, оскільки почуває себе добре або не звертає увагу на самопочуття, що змінилося. Все це служить підставою для активного виявлення хворих на туберкульоз шляхом масових оглядів усього населення або окремих груп. Контингенти населення, що підлягають флюорографічному обстеженню. Відповідно до організації проведення масового профілактичного обстеження все населення поділяється на групи:

1. “Організоване населення” – працівники великих підприємств, установ, учні вищих навчальних закладів. Планування профілактичного ФГ-обстеження і дані про кількість цих контингентів повідомляються медико-санітарними частинами підприємств, відділами кадрів установ, районними відділами освіти та ін. Їх обстеження проводиться пересувними флюорографічними станціями. 2. “Працівники малих підприємств ” – працівники установ, підприємств, закладів, які проходять обстеження в поліклініках по місту розташування роботи. 3. “Неорганізоване населення” – хатні господарки, непрацюючі пенсіонери, особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю. Їх обстеження проводиться в поліклініках по місту проживання. Рентгенівським профілактичним обстеженням підлягають особи в віці від 15 років. Повторне обстеження діти підліткового віку проходять у 17 років (школярі-перед закінченням школи). Обстеження осіб призивного віку проводяться на обласному (міському) збірному пункті, якщо з часу попереднього обстеження минуло більше шести місяців. Додатково виділяються обов'язкові контингенти –працівники установ і професій, що підлягають попереднім (при вступі на роботу) і періодичним медичним оглядам з застосуванням флюорографічного обстеження щорічно. До обов'язкових контингентів відносять: - студенти вищіх і спеціальних середніх навчальних закладів; - особи, що мешкають у гуртожитку; - працівників дошкільних і шкільних дитячих закладів; - працівники медичних і фармацевтичних установ; - робітники харчової промисловості, що працюють на всіх етапах приготування і реалізації продуктів харчування; - робітники побутового обслуговування; - робітники торгівлі; - працівники громадського транспорту; - робітники водоканалу; - робітники, що працюють в шкідливих професійних умовах з підвищеним забрудненням повітря. У сільській місцевості до цих контингентів відносять також механізаторів і працівників тваринницьких ферм; - породіллі до виписки їх з пологового будинку. Для активного виявлення туберкульозу в умовах епідемії скринінгові флюорографічні обстеження слід використовувати серед окремих груп населення, де найчастіше виявляється туберкульоз. У зв’язку з цим щорічному флюорографічному обстеженню, крім декретованих контингентів, підлягають особи з такими чинниками ризику (групи “підвищеного ризику”): 1) за медико-біологічними чинниками: - особи, що перебували чи перебувають у контакті з хворим на туберкульоз, в тому числі працівники протитуберкульозних закладів; - рентгенпозитивні особи; - хворі, які перенесли ексудативний плеврит невстановленої етіології (протягом року); - хворі з пневмоніями, що багаторазово повторюються; - особи, які працюють на несприятливих щодо туберкульозу фермах та особи, що мають хворих на туберкульоз тварин; - ВІЛ-інфіковані й хворі на СНІД; - особи з імунодефіцитним станом будь-якого генезу (тривале застосування кортикостероїдів, цитостатиків, променевої терапії, гемосорбція, трансплантація органів, наслідки аварії на ЧАЕС); - особи з хронічним отруєнням пестицидами; - особи, хворі на виразкову хворобу шлунка та 12-палої кишки, цукровий діабет, хронічні неспецифічні та професійні хвороби органів дихання; - особи, хворі на психічні захворювання; - особи, хворі на алкоголізм та наркоманію; 2) за соціальними чинниками: - особи без постійного місця проживання (біженці, мігранти до отримання статусу громадянина та ін.); - особи, що тримаються в установах кримінально-виконавчої системи; - особи, що повернулися з пенітенціарних закладів (впродовж 3 років); - особи, які потрапили у слідчі ізолятори та приймальники-розподілювачі, і знаходяться там впродовж тижня і більше; - безробітні; - особи, що реєструються в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу і безробітні та ті, що зареєстровані понад рік; - члени малозабезпечених сімей, які стоять на обліку в управліннях праці та соціального захисту населення; - послушники,монахи; - прочани, паломники після прибуття на місце паломництва; - особи, які надають платні секс-послуги. Крім вищенаведених осіб, обов’язковому обстеженню на туберкульоз підлягають хворі, які звернулися за медичною допомогою, і у них виявлено симптоми, характерні для хвороб органів дихання (кашель впродовж трьох і більше тижнів, виділення харкотиння, кровохаркання, біль у грудній клітці тощо). Вказаному контингенту хворих обов’язково проводять мікроскопію мазка харкотиння для виявлення кислотостійких бактерій. При їх виявленні лікуючий лікар зобов’язаний викликати пацієнта для дообстеження. При цьому проводиться клінічний мінімум обстеження, до якого відносяться: - епідеміологічний анамнез (цілеспрямоване вияснення можливого випадкового контакту); - загальний аналіз крові сечі та харкотиння; - флюорографічне дослідження органів грудної клітки в двох проекціях; Надалі хворого з результатами обстеження та мазком харкотиння, нанесеним на предметне скло, направляють на консультацію до фтизіатра.

До спецконтингентів, що обстежуються флюорографічним методом 1 раз на півріччя (в протитуберкульозних диспансерах) відносяться:

- особи, що перебувають в контакті з хворими на туберкульоз з бактеріовиділенням;

- особи з залишковими змінами в легенях після вилікуваного туберкульозу органів дихання, що знаходяться на обліку по категорії 5.1 (1-й рік спостереження), в подальшому – 1 раз на рік до зняття з обліку.

Виділення зазначених груп і систематичне їх обстеження вважаються однією з неодмінних умов своєчасного виявлення туберкульозу, так як надає змогу своєчасного виявлення туберкульозного процесу.

Велике значення флюорографічного обстеження полягає ще і тому, що дає можливість виявити велику групу захворювань органів грудної клітки, і, насамперед, гострі та хронічні неспецифічні захворювання легень, рак, серцево-судинні захворювання, тощо.

Робота по флюорографічному обстеженню населення складається з трьох основних розділів.

До першого розділу відносяться планування флюорографічних оглядів, облік і залучення населення, а надалі і складання звіту з виконаної роботи із обов'язковим аналізом виявленої патології. При цьому враховується не тільки число виявлених хворих, але і своєчасність діагностики захворювання. Офіційні звітні форми не передбачають такого аналізу, але він має велике значення для підвищення якості обстеження. Ця робота покладається на дільничних, сімейних і цехових лікарів, рентгенологів, епідеміологів, лікарів санітарно-епідеміологічної служби (СЕС), працівників організаційно-методичних кабінетів ЦРЛ і протитуберкульозних диспансерів. Контроль здійснюють спільно протитуберкульозні диспансери і СЕС. Планування починається на терапевтичній, цеховій дільниці або здоровпункті шляхом відбору за картотекою осіб старше 15-річного віку, що підлягають профілактичним оглядам з урахуванням кратності оглядів контингентів на кожній лікарській діьниці.

Рекомендується планувати флюорографічне обстеження всієї дільниці або підприємства в стислий термін. Підсумковий план профоглядів по поліклініці підсумовується з планів усіх дільниць. Узгоджують плани відповідно з органами місцевого самоврядування та держадміністрації. Контроль і оцінку ефективності цих профілактичних заходів здійснюють перші керівники системи охорони здоров’я.

Найважливішим розділом плану є визначення кількості осіб, які підлягають обстеженню, не обстежених флюорографічно більше 2-х років, а також переліку заходів щодо обов’язкового залучення їх до обстеження.

До другого розділу відноситься флюорографічне обстеження. Воно покладене на рентгенологічні відділення лікувально-профілактичних закладів, до складу яких входять стаціонарні і пересувні флюорографи. Згідно із річним планом профілактичних оглядів лікувально-профілактичних закладів завідувач поліклінічним відділенням (або один із заступників головного лікаря ЛПЗ) разом із завідувачем рентгенологічним кабінетом складають щомісячні плани-графіки профілактичних флюорографічних оглядів. При цьому враховується пропускна здатність флюорографічного кабінету, тривалість його роботи протягом дня і можливость проведення флюорографічних оглядів закріпленого населення за допомогою пересувних флюороустановок.

Третім розділом роботи з проведення флюорографічного обстеження населення є клініко-рентгенологічне обстеження пацієнтів з виявленими на флюорограмах і підтвердженими при дообстеженні змінами в легенях. Виклик на дообстеження здійснюється рентгенлаборантом (або медреєстратором) флюорокабінету в термін не пізніше 48 годин після флюорографічного обстеження пацієнта. Виклик здійснюється через загальну лікувальну мережу: дільничну, цехову медсестру, дільничного або цехового лікаря. У випадку неявки пацієнта на рентгенконтроль протягом 10-14 днів, списки пацієнтів, що не з'явилися, передаються завідувачу поліклінічним відділенням.

При підтвердженні патології під час рентгенологічного дообстеження, хворий спрямовується на клінічне дообстеження у спеціалізований лікувально-профілактичний заклад або до фахівця даної поліклініки, відповідно до виявленої патології (фтизіатр, онколог, пульмонолог, терапевт, кардіолог, профпатолог).

Контрольні питання:

1. Форми та методи організації профілактичних обстежень на туберкульоз дорослих.

2. Основні положення Інструкції по проведенню рентгенологічного обстеження населення.

3. Розподіл населення по групам відповідно до способу проведення профілактичного

флюорографічного обстеження.

4. Обов’язкові контингенти, що підлягають флюорографічному о бстеженню, вимоги до

їх обстеження.

5. Група “підвищеного ризику”,що підлягають флюорографічному обстеженню, вимоги до їх

обстеження.

6. Організація роботи загальної лікувальної мережі по підготовці, проведенню та інтерпретації

результатів профілактичних флюорографічних обстежень.

Література:

1. Общие проблемы фтизиатрии, онкологии и пульмонологии в выявлении бронхолегочной

патологии. / Жук Н.А. и др. // Пульмонология. – 2000. - № 4. – С.6-10.

2. Власов П.В., Абрикосова С.М. Рентгендиагностика туберкулёза органов дыхания //

Пульмонология. – 2001. - № 4. – С.103-111.

3. Борисов С.Е. Диагностика туберкулёза: возможности и пределы // Проблемы туберкулёза. –

2001. - № 3. – С.5-10.

4. Соколов В.А. Лучевые методы исследования в диагностике туберкулёза лёгких // Проблемы

туберкулёза. – 2002. - № 9. – С.47-56.

Поиск по сайту: