Протиепідемічні заходи у вогнищах туберкульозу

Метою протиепідемічних заходів у вогнищах є попередження нових випадків інфікування і захворювання контактних осіб. Протиепідемічні заходи у вогнищі складаються з 3 етапів:

І етап. Первинне обстеження вогнища, планування та проведення в ньому протиепідемічних заходів.

ІІ етап. Динамічне спостереження та оздоровлення вогнища.

Ш етап. Підготовка вогнища до зняття з обліку та виключення його з числа вогнищ туберкульозу.

У вогнищах туберкульозу з метою його локалізації та попередження розповсюдження фахівці лікувально-профілактичних спеціалізованих протитуберкульозних закладів проводять санітарно-протиепідемічні заходи:

- розробку планів оздоровчих заходів, динамічне спостереження за вогнищем;

- участь у комплексному епідеміологічному обстеженні вогнища антропонозного туберкульозу спільно з епідеміологом, дезінфекціоністом; вогнища зоонозного туберкульозу - спільно із фахівцями санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби;

- оцінка ризику інфікування контактних осіб в вогнищі;

- госпіталізація та лікування хворого або ізоляція бактеріовиділювача в межах вогнища при неможливості його госпіталізації;

- ізоляція дітей;

- замовлення і організація заключної дезінфекції

- організація поточної дезінфекції, навчання хворого і контактних осіб методиці її проведення;

- організація первинного обстеження контактних осіб (рентгенологічне обстеження, постановка туберкулінової проби – реакція Манту з 2 ТО ППД-Л, бактеріологічне обстеження, загальні клінічні аналізи);

- спостереження за контактними особами і їх динамічне обстеження відповідно до чинного законодавства, проведення контрольованої хіміопрофілактики;

- проведення протиепідемічних заходів серед контактних осіб (ревакцинація БЦЖ, хіміопрофілактика, ізоляція дітей, удосконалення гігієнічних навиків та особистої санітарної культури хворого);

- гігієнічне навчання хворих, членів їх сімей і контактних осіб;

- заповнення карти, яка відображає характеристику вогнища і заходи, які в ньому проводяться (форма № 357-У);

- організація профілактичного та примусового лікування – згідно Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення боротьби із захворюванням на туберкульоз“, ст. 12. Госпіталізація, лікування та медичний (диспансерний) нагляд за хворими на туберкульоз;

- визначення умов, спільно з епідеміологом, при яких вогнище може бути знятим з обліку.

У невеликих населених пунктах, віддалених від диспансеру, ці заходи виконуються спеціалістами амбулаторно-поліклінічної мережі при методичній допомозі фтизіатра та епідеміолога.

В обов`язки фахівців санітарно-епідеміологічної служби у вогнищах туберкульозу входять:

- проведення епідеміологічного обстеження вогнища з визначенням його меж та категорії, облік та проведення заключної дезінфекції спільно з фтизіатром;

- розробка плану протиепідемічних та оздоровчих заходів;

- розробка календарного плану заходів щодо оздоровлення вогнища бацилярного туберкульозу;

- контроль своєчасності, повноти охоплення та ефективності всього комплексу протиепідемічних заходів у вогнищі;

- динамічне спостереження за вогнищем, внесення доповнень до плану оздоровлення вогнища;

- роз’яснювальна робота серед хворих і контактних осіб із вогнищ туберкульозної інфекції;

- проведення оперативного та ретроспективного аналізу з питань організації нагляду за туберкульозом;

- на підставі аналізу роботи в вогнищах складається висновок та прогноз для подальшого обговорення на нарадах з дільничними фтизіатрами, фтизіопедіатрами, оперативних нарадах у головних лікарів СЕС, протитуберкульозних закладів та підсумкових колегіях.

Поиск по сайту: