|
|||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Україна 77,8
Найвищі показники захворюваності на всі форми активного туберкульозу реєструвалися в Херсонській області 123,8, Миколаївській області – 101,9, Луганській області – 101,4, Кіровоградській області – 97,0 на 100 тис. населення, і переважали середній показник по країні в 1,6-1,3 рази. У 2008 році показник захворюваності на туберкульоз із бактеріовиділенням у порівнянні з 1998 роком збільшився на 49,8 %, а з 2007 роком – лише на 0,3 %, що свідчить про покращення мікробіологічної діагностики туберкульозу. Найвищі показники захворюваності на туберкульоз із бактеріовиділенням спостерігались у областях: Херсонській – 44,8 на 100 тис. населення; Кіровоградській – 44,7; Миколаївській області – 39,4; Житомирській області – 37,7; Запорізькій області – 36,4 на 100 тис. населення. Захворюваність усіх контактних осіб у вогнищах туберкульозу з 1998 року зменшилась на 11,0 % або з 6,4 до 5,7 на 1000 контактних осіб. Нижчими показники захворюваності контактних осіб у 2008 році спостерігались у Закарпатській, Івано-Франківській, Запорізькій, Чернівецькій та Дніпропетровській областях, де цей показник коливався від 2,1 до 3,6 на 1000 контактних. На сьогодні питання боротьби з туберкульозом є одним з пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. Це підтверджується Указами Президента України від 30 листопада 2005 року “Про вдосконалення державного управління у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу в Україні” та від 14 лютого 2006 року “Про рішення Ради національної безпеки та оборони від 18 січня 2006 року “Про заходи щодо підвищення ефективності боротьби з небезпечними інфекційними хворобами”. Законом України “Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках”, прийнятим Верховною Радою 8 лютого 2007 року, вперше програма боротьби з туберкульозом прийнята як закон. Привернення уваги до цієї проблеми Президента України, парламенту та уряду країни свідчить про те, що туберкульоз, як глобальна проблема, стосується і всього суспільства, і кожного громадянина зокрема. Пріоритетними заходами у напрямку подолання епідемії туберкульозу в Україні держава бачить поліпшення соціального благополуччя населення та суттєве збільшення фінансування протитуберкульозних заходів. Ситуація з туберкульозу в країні не обмежується лише медичною проблемою. На зростання рівня захворюваності та смертності від цієї хвороби впливають численні соціально-економічні та медичні фактори: зниження рівня життя населення та наявність значної кількості осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, недостатнє фінансування протитуберкульозних заходів, дефіцит кваліфікованих медичних кадрів та волонтерів, зростання хіміорезистентного туберкульозу в структурі контингенту хворих. Як в Україні так і в усьому світі погіршенню епідемічної ситуації з туберкульозу значно сприяє епідемія ВІЛ/СНІДу. Ризик розвитку туберкульозу у ВІЛ-негативних осіб, які інфіковані МБТ, становить 5-10 % протягом усього життя, тоді як у ВІЛ-позитивних він становить 10 % на рік. За оцінкою ВООЗ, на початку ХХІ століття у світі щорічно трапляється близько 9 млн. випадків захворювання на туберкульоз, і майже 10 % з них, – у ВІЛ-інфікованих. Частота виявлення туберкульозу серед хворих на СНІД в Європі становить 5-15 %, а в країнах, що розвиваються – 30-50 %. У світі більше 4 млн. хворих із поєднанням ВІЛ-інфекції і активного туберкульозу. Туберкульоз – це основна інфекція, що вбиває людей, які живуть з ВІЛ/СНІД. За оцінками ООН, щорічно це смертельне поєднання забирає життя 250 тис. осіб. Останнім часом поєднання ВІЛ-інфекції і туберкульозу все частіше зустрічається в країнах Східної Європи, в тому числі й в Україні. За даними ЮНЕЙДС у 2007 році туберкульоз був основною причиною смерті у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.У випадках поєднання СНІДу та туберкульозу смертність хворих досягає 90 %. Високі рівні захворюваності зазначеної патології вимагають рішучих дій, що направлені на покращення епідемічної ситуації з туберкульозу. Вирішення значних проблем ускладнюються такими викликами сучасності як зростаюча захворюваність на хіміорезистентний туберкульоз та ВІЛ-інфекцію в Україні.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |