Дисемінований туберкульоз

Дисемінований туберкульоз легень – це клінічна форма туберкульозу, яка характеризується наявністю множинних, звичайно в обох легенях, вогнищ дисемінації гематогенного, лімфогенного або змішаного генезу різної давності і з різноманітним співвідношенням ексудативного та продуктивного запалення, гострим, підгострим або хронічним перебігом.

	До патогенетичних факторів дисемінованого туберкульозу відносять: - наявність в організмі вогнища туберкульозного ураження; - бактеріємія; - гіперсенсибілізація і збільшення проникності стінки легеневих кровоносних судин. Варіанти дисемінованого туберкульозу розрізняють за патогенезом і клінічною картиною. Залежно від шляху поширення МБТ виділяють гематогенний і лімфобронхогенний дисемінований туберкульоз. Обидва варіанти можуть мати гострий, підгострий та хронічний початок хвороби. Гострий дисемінований туберкульоз гематогенного генезу найчастіше проявляється як міліарний, який виділяють в окрему клінічну форму.
Патологоанатомічна картина дисемінованого туберкульозу легень
	Підгострий дисемінований туберкульоз розвивається повільно, характеризується значними симптомами інтоксикації. При гематогенному генезі підгострого дисемінованого туберкульозу однотипна вогнищева дисемінація локалізується у верхніх і кортикальних відділах легень, при лімфогенному генезі – вогнища розташовуються групами в прикореневих і нижніх відділах легень на фоні значного лімфангіту із залученням у процес як глибокої, так і периферичної лімфатичної мережі легень. На фоні вогнищ при підгострому дисемінованому туберкульозі можуть утворюватись тонкостінні каверни з перифокальним запаленням, що слабо виявляється.
Рентгенологічна картина підгострого дисемінованого туберкульозу легень

Частіше каверни розташовуються на симетричних ділянках легень, ці утворення мають назву “штампованих каверн”.

Хронічний дисемінований туберкульоз найчастіше має гематогенний генез. Він характеризується апікокаудальним поширенням процесу. При хронічній формі можливе послідовне ураження різних органів і систем. Хронічний дисемінований туберкульоз має хвилеподібний перебіг, при якому симптоми інтоксикації в період ремісії частково згасають, а при спалаху процесу – посилюються, виявляють також легеневі і позалеге-неві локальні ураження. При рентгенологічному дослідженні визначають вогнища різних розмірів і щільності. Більш щільні вогнища локалізуються у вище розташованих відділах.

Рентгенологічна картина хронічного дисемінованого туберкульозу легень

На будь якому етапі хвороби можуть виникати каверни в одній або в обох легенях. Вогнищеві та деструктивні утворення виявляють на фоні деформованого легеневого малюнка, ознак пневмосклерозу, бронхоектазів і емфіземи.

Несвоєчасно розпізнаний хронічний дисемінований туберкульоз, а також у разі його неефективного лікування, може, через фазу інфільтрації, впродовж деякого часу перейти у фіброзно-кавернозний туберкульоз легень. Складність визначення генезу дисемінацій призвела до необхідності об’єднання їх під загальною назвою дисемінованого туберкульозу легень. Однак, по можливості, слід намагатися в діагнозі наводити (в дужках) генез процесу, оскільки це має значення для терапевтичної тактики і прогнозу. Не слід вважати проявом дисемінованого туберкульозу дисемінації, що утворюються внаслідок бронхогенного відсіву з інфільтрату, що розпався, при фіброзно-кавернозному туберкульозі легень, у разі розвитку аспіраційної пневмонії після легеневої кровотечі, при прориві в бронх казеозного лімфатичного вузла, їх необхідно визначати як фазу відповідного процесу.

Захворювань різної етіології та генезу, що супроводжуютьсясимптомом«дисемінованого затемнення»в легенях, більше 200. Абсолютно патогномонічних клініко-рентгенологічних признаків, що їх характеризують, не існує.

Диференційну діагностику дисемінованого туберкульозу легенів проводять з міліарним карциноматозом легенів, бронхоальвеолярним раком, раковим лімфангоїтом легенів, бактеріальними і вірусними пневмоніями, еозинофільною пневмонією, саркоїдозом легенів, колагенозами (системна червона вовчанка, дерматоміозит, системна склеродермія, вузелковий періартеріїт, ревматоїдний артрит, ревматизм), гранулематозом Вегенера, синдром Гудпасчера, пневмоконіозами (силикоз, силикатозы, інші), гіистіоцитозом Х, первинним дифузним амілоїдозом легенів, тощо.

Контрольні питання:

1. Патогенез дисемінованого туберкульозу легень.

2. Морфологічна будова туберкульозних бугорків і їх локалізація в органах.

3. Дисемінований туберкульоз легень, особливості клініки, варіанти клінічного перебігу.

4. Диференційна діагностика дисемінованого туберкульозу легень з дисемінаціями

нетуберкульозного походження,

5. Ускладнення дисемінованого туберкульозу легень.

6. Клініко-рентгенологічні відмінності хронічного дисемінованого туберкульозу легень, варіанти

клінічного перебігу, диференційна діагностика, ускладнення.

7. Особливості лікування дисемінованого туберкульозу легень.

8. Особливості диспансерного спостереження хворих на дисемінований туберкульоз легень,

питання трудової реабілітації.

Література:

1. Филиппов В. Дифференциальная диагностика диффузных заболеваний лёгких // Врач. – 2001.

- № 2. – С.34-39.

2. Морфологическая диагностика туберкулёза и некоторых диссеминированных заболеваний

лёгких / Лепеха Н.Л. и др. // Проблемы туберкулёза. – 2001. - № 3. – С. 45-50.

Поиск по сайту: