Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи

Україна — одна з найбільших країн Європи, на території якої зосере­джені величезні природні багатства, але екстенсивне природокористу­вання і безгосподарність призвели не тільки до порушення, але й до руй­нування природних систем. Надмірна концентрація сільського госпо­дарства і промисловості спричинила катастрофічний рівень забруднен­ня атмосфери, води, грунту, що створило реальну загрозу життю і здо­ров'ю громадян України і національній безпеці.

Особливості регіональних соціо-еколого-економічних процесів, які історично формувались та функціонували в неоднорідних ресурсних, історико-культурних умовах, зумовили утворення різних виробничих систем, що характеризуються специфічними напрямками та масштаба­ми впливу на навколишнє середовище. Саме територіальні відмінності екологічного стану як за характером та гостротою проблем, так і з точки зору можливостей їх практичного вирішення, вимагають дослідження екологічної складової регіональної системи України.

Основними напрямками при дослідженні екологічної складової є антропогенне та техногенне навантаження на екосистему, оскільки стійкість розвитку регіону залежить не лише від забезпеченості при­родними ресурсами, але й від сукупності показників, що характеризу­ють ефективність їх використання. Так, індекс антропогенного наван­таження був розрахований на основі первинних статистичних даних, які безпосередньо або опосередковано впливають на стан навколиш­нього середовища та рівень збалансованого функціонування еко­логічної підсистеми, зокрема обсяги спожитого вугілля, природного газу, вилову риби та добування морепродуктів, заготівля ліквідної де­ревини, забір води з водних об'єктів для використання населенням. Для оцінки антропогенного навантаження в регіональному розрізі ці показники були проаналізовані у відносних одиницях, тобто в розра­хунку на одну особу та одиницю території. За проведеними розрахун­ками, можна зробити висновки, що найбільший тиск на екосистему чинять За­порізька, Донецька, Київська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Черкаська, Одеська, Луганська області, найменший — Тернопільська, Кіровоградська, Закарпатська, Чернівецька, Волинська, Хмельниць­ка області.

Незважаючи на різке зменшення об'ємів виробництва, регіони Ук­раїни демонструють високий інтегральний показник негативних антропогенних навантажень на навколишнє середовище, причому на більшості території.

Що стосується техногенного навантаження (ТН), то показник, який характеризує ступінь тиску на регіональні екосистеми, був розрахова­ний на основі зведення первинних коефіцієнтів техногенного наванта­ження на навколишнє середовище, що виникло внаслідок лісових по­жеж, викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, забруднюючих речовин у водні ресурси, промислових токсичних відходів.Найбільше техногенне навантаження на екосистему внаслідок виник­нення лісових пожеж, відчувають на собі Во­линська, Донецька, Херсонська, Луганська, Миколаївська області та м. Київ. Краща техногенна ситуація склалася у Вінницькій, Жито­мирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тер­нопільській та Чернівецькій областях, де за 2006 рік частка лісових площ, пройдених пожежами, становила 5%. Аналізуючи причини виникнення лісових пожеж, слід відмітити їх сезонність: вони відбуваються здебільшого в літній період у південних та південно-східних регіонах з гарячим, засушливим літом, де кількість опадів не перевищує 500 мм на рік.

В Україні зберігається високий рівень забруднення атмосферного повітря. За даними Мінстатистики України, у 2006 році загальний об'єм викидів шкідливих речовин становив 6,0276 млн. т. Аналізуючи рівень техногенного навантаження на атмосферне повітря, слід відмітити високий рівень даного показника у найбільш економічно розвинутих регіонах: Донецькій, Дніпропет­ровській, Луганській, Івано-Франківській, Запорізькій, Харківській об­ластях.

Поиск по сайту: