 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Аналіз використання виробничого обладнання
Виробниче устаткування на підприємстві поділяють на наявне, встановлене і діюче.
Наявне – те, що є у підприємства незалежно від того, де воно знаходиться і в якому стані; встановлене – змонтоване і готове до роботи; діюче – фактично працююче. В аналізі визначають коефіцієнти участі у виробництві різних груп устаткування. Відношенням діючого устаткування до наявного і встановленого розраховують коефіцієнти використання відповідно наявного і встановленого устаткування.
Введення в дію невстановленого устаткування є резервом росту фондовіддачі і обсягу товарної продукції.
Якщо помножити вартість невстановленого устаткування на плановий рівень фондовіддачі устаткування, то отримаємо величину додаткового випуску продукції, а поділивши отриману суму на планову вартість активної частини основних засобів – резерв росту фондовіддачі.
Підвищення ефективності використання основних засобів (діючого устаткування) досягається двома шляхами: екстенсивним та інтенсивним.
Суттєвим напрямком аналізу екстенсивного використання устаткування є аналіз його використання за часом (тривалістю роботи).
Розрізняють календарний, режимний, плановий і фактичний фонди часу роботи устаткування [60; с. 327].
Календарний фонд робочого часу розраховується як добуток кількості одиниць встановленого устаткування на число календарних днів в аналізованому періоді і на число годин за добу.
Режимний фонд машинного часу менший за календарний на кількість святкових вихідних, неробочих днів, міжзмінних перерв. Його розраховують шляхом множення кількості робочих днів в аналізованому періоді, на кількість змін, на тривалість зміни і на кількість одиниць встановленого устаткування.
Плановий фонд машинного часу менший за режимний на величину запланованих простоїв устаткування (капітальних і планово-попереджуваль-
них ремонтів і т.д.).
Фактичний фонд машинного часу менший за плановий на величину позапланових простоїв.
Розраховують коефіцієнти використання календарного, режимного, планового фондів машинного часу як відношення фактичного фонду машинного часу до календарного, режимного, планового.
Важливе значення в аналізі екстенсивного використання обладнання має оцінка змінності його роботи. Така оцінка здійснюється на основі вибіркового спостереження за роботою обладнання, як правило, за календарну добу.
Для розрахунку коефіцієнта змінності (Кз) використовують формулу:
,
де: Кмш – кількість відпрацьованих машинозмін на добу;
Ко. – загальна кількість обладнання.
Коефіцієнт змінності показує, скільки змін у середньому відпрацювала одиниця обладнання. Коефіцієнт змінності за місяць, квартал, рік розраховують діленням загального числа відпрацьованих машино-змін до числа відпрацьованих машино-днів.
У процесі аналізу фактичне значення коефіцієнта змінності зіставляють з плановим і фактичним за минулі роки, визначають динаміку і напрямки його зміни, відхилення від плану, виявляють причини відхилень і можливості підвищення. Основними причинами низького коефіцієнта змінності є:
· неукомплектованість робочою силою;
· застаріле обладнання;
· недоліки матеріально-технічного постачання.
Підвищення коефіцієнта змінності – один із важливих резервів збільшення фондовіддачі і росту обсягу продукції без кількісного збільшення парку машин і додаткових інвестицій.
Аналіз балансів машинного часу доповнюється вивченням фотографій, хронометражних і моментних спостережень за роботою устаткування, первиною документацією, якою оформляється брак, зміни умов праці, простої. Це дозволяє виявити величину і причину простоїв, непродуктивних витрат робочого часу.
На основі результатів фотографії робочого часу на 21.05.2009 р. оцінимо використання обладнання в цеху №3 підприємства, розрахуємо коефіцієнти використання наявного і встановленого обладнання, коефіцієнт змінності роботи обладнання, кількість цілодобових, цілозмінних, внутрізмінних простоїв встановленого обладнання (таблиця 2.21).
Таблиця 2.21
Оцінка використання обладнання в цеху №3 на 21 травня 2009 р.
| Показники | На день обстеження |
| 1. Кількість встановлених одиниць обладнання, шт. | |
| 2. Фактично працювало одиниць обладнання, шт. | |
| 3. Відпрацьовано машино-змін, всього | |
| 4. Тривалість машино-змін (режимна), год. | |
| 5. Фактичний фонд машинного часу, виходячи з режимної тривалості маш.-зміни, маш.-год (ряд.3 х ряд.4) | |
| 6. Фактично відпрацьовано маш.-год, виходячи з фактичної тривалості маш.-зміни | |
| 7. Коефіцієнт змінності (ряд.3: ряд.2) | 1,8 |
| 8. Режимний фонд часу встановленого обладнання (ряд.1 х 2 зміни х ряд.4), маш.-зміни | |
| 9. Коефіцієнт використання встановленого обладнання, % (ряд.2: ряд.1) | 97,2 |
| 10. Простої, всього маш.-год. а) цілодобові (ряд.1 – ряд.2) х 2 зміни х 8 год. б) цілозмінні (ряд.2 х 2 зміни – ряд.3) х 8 год. в) внутрізмінні (ряд.5 – ряд.6) | |
| 11. Простої устаткування в % до режимного фонду машинного часу | 13,43 |
Як свідчать наведені розрахунки, на день обстеження не працювало 6 одиниць обладнання, тому коефіцієнт використання встановленого обладнання дорівнює 97,2%. При двозмінному режимі роботи коефіцієнт змінності становить 1,8. На підприємстві мали місце цілодобові, цілозмінні та внутрізмінні простої, які складають 460 машино-годин і досягають 13,43% режимного часу роботи обладнання.
Основними причинами втрат машинного часу можуть бути:
· незабезпеченість матеріалами, енергією, інструментами, запчастинами для ремонту основних засобів;
· технічна несправність устаткування;
· порушення в співвідношенні між окремими видами устаткування в технологічному процесі.
Для узагальнюючої характеристики екстенсивного використання устаткування розраховують коефіцієнт екстенсивного навантаження як відношення фактичної кількості відпрацьованих машино-годин до планового фонду машино-годин.
З метою підвищення ефективності використання обладнання за часом на підприємствах відділом головного механіка повинна бути введена системна реєстрація простоїв обладнання в кожній зміні, кожного його виду за причинами і винуватцями.
Ефективність використання устаткування характеризується показниками продуктивності (місячної, квартальної, річної, годинної) одиниці устаткування.
Коефіцієнт інтенсивного навантаження розраховують як відношення фактичного і планового випуску продукції за одну машино-годину.
Коефіцієнт інтегрального навантаження чи загальний рівень використання устаткування визначається множенням коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного навантаження.
Проаналізуємо рівень і динаміку інтенсивного та екстенсивного використання обладнання на підприємстві і його вплив на обсяг продукції
(табл. 2.22).
Таблиця 2.22
Оцінка рівня і динаміки екстенсивного та інтенсивного
використання обладнання на підприємстві
| Показники | Минулий період | Звітний період | Дина- міка |
| 1. Кількість одиниць встановленого устаткування, шт. | |||
| 2. Загальна кількість відпрацьованих маш.-змін, тис. | 342,4 | 326,5 | –15,9 |
| 3. Середня кількість відпрацьованих змін одиницею за рік, тис. (ряд.2: ряд.1) | –28 | ||
| 4. Фактичний фонд машинного часу, тис. маш.-год. | 2431,6 | 2315,2 | –116,4 |
Продовження таблиці 2.22
| 5. Середня кількість год., відпрацьованих одиницею обладнання за рік, тис. год. (ряд.4: ряд.1) | 3752,5 | 3545,5 | –207 |
| 6. Тривалість однієї маш.-зміни, год. (ряд.4: ряд.2) | 7,1 | 7,09 | –0,01 |
| 7. Середньорічна продуктивність одиниці обладнання, тис. грн. (ряд.9: ряд.1) | 174,18 | 133,48 | –40,7 |
| 8. Середньогодинна продуктивність обладнання, грн. (ряд.9: ряд.4) | 46,418 | 37,647 | –8,771 |
| 9. Обсяг продукції в порівняльних цінах, тис. грн. | –25709 |
Розрахунки, проведені в таблиці, свідчать, що на підприємстві є значні втрати машинного часу. Не дивлячись на збільшення кількості одиниць встановленого обладнання, зменшився фонд машинного часу як у машино-змінах, так і в машино-годинах. Зменшення складає відповідно
15,9 тис. маш.-змін та 116,4 тис. машино-годин. Одиницею обладнання в звітному періоді було відпрацьовано 500 змін або 3545,8 годин, що на 28 змін або на 207 годин менше рівня минулого періоду. Середня тривалість машино-зміни в звітному періоді порівняно з минулим скоротилася на 0,1 години і становить 7,09 годин.
Це свідчить про наявність цілозмінних і внутрізмінних втрат машинного часу.
Як свідчить кількісне значення коефіцієнта екстенсивного використання обладнання (2315,2:2431,6х100%=95,2%), фонд машинного часу порівняно з минулим періодом зменшився на 4,8%. Коефіцієнт інтенсивного навантаження (37,647:456,4178х100%=81,10%) свідчить про те, що виробіток продукції за одну машино-годину знизився на 18,9%.
Коефіцієнт інтегрального навантаження складає 0,772 (0,952х0,8110= =0,772). Це дає змогу стверджувати, що на підприємстві недостатньо ефективно використовується обладнання за часом і за потужністю.
На заключному етапі аналізу розраховують вплив факторів екстенсивного й інтенсивного використання устаткування на показники його річної продуктивності, обсяг виробництва і підраховують резерви їх росту. В основу алгоритму розрахунку покладено факторну модель формування обсягу продукції за рахунок факторів засобів праці та методи факторного аналізу.
Для розрахунку впливу факторів екстенсивної дії методом абсолютних різниць на:
· середню продуктивність одиниці обладнання – необхідно різницю між фактичним і базовим часом роботи одиниці обладнання перемножити на його базову середньогодинну продуктивність;
· на обсяг продукції – необхідно отриману суму росту (зниження) середньої продуктивності одиниці обладнання перемножити на фактичну кількість одиниць встановленого обладнання;
· на фондовіддачу – необхідно отриманий ріст (зниження) обсягу продукції поділити на базову вартість обладнання.
Для визначення впливу факторів інтенсивної дії методом абсолютних різниць на:
· середню продуктивність одиниці обладнання – необхідно різницю між фактичною і базовою середньогодиною продуктивністю перемножити на фактично відпрацьований час одиницею обладнання;
· на обсяг продукції – необхідно отриману суму росту (зниження) середньої продуктивності одиниці обладнання перемножити на фактичну кількість одиниць встановленого обладнання;
· на фондовіддачу – необхідно отриманий ріст (зниження) обсягу продукції поділити на базову вартість обладнання.
У нашому випадку погіршення використання обладнання в часі знизило середню продуктивність одиниці обладнання на 9608,5 грн.
(–207х46,418 = –9608,5 грн.) і, відповідно, обсяг виробництва скоротився на 6274 тис. грн. (–9608,5х653 = –6274 тис. грн.).
Погіршення використання обладнання по потужності знизило середню продуктивність на 31097,6 грн. (–8,771х3545,5 = –31097,6 грн.). Обсяг про-
дукції через це впав на 20306,0 тис. грн. (–31097,6х653 = –20306,0 тис. грн.). Таким чином, за рахунок кращого використання обладнання підприємство може збільшити обсяг продукції на 26580 тис. грн. (6274+20306=
=26580 тис. грн.).
Поиск по сайту: