Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

Методика №1. Методика дослідження особливостей уяви на основі тесту Е. Торренса "Неповні фігури".

Результати діагностики молодших школярів за 1-ою методикою наведені в таблицях 1 і 2 додатку 3.

Далі проведемо порівняльний аналіз результатів діагностики згідно 1-ї| методики. Зіставимо процентний|відсотковий| розподіл дітей двох груп по рівнях розвитку уяви за результатами|за наслідками| 1-ої методики:

Процентний|відсотковий| розподіл дітей експериментальної і|та| контрольної групи за рівнями розвитку уяви за результатами|за наслідками| методики „Неповні фігури”

Таблиця 1

За даними таблиці 1 побудований|спорудити| графік, що наочно|наглядний| відбиває|відображає| різницю в рівні розвитку уяви і|та| творчих здібностей дітей двох груп:

Мал. 1. Розподіл дітей двох груп за рівнем розвитку уяви і|та| творчих здібностей за результатами|за наслідками| методики №1

Отже, за цією методикою діти контрольної групи (1-й клас) продемонстрували невисокий рівень розвитку уяви. До високих 4, 5, 6 рівнів не була віднесена жодна дитина з|із| контрольної вибірки.

Велика частина|частка| випробовуваних контрольної групи (46,7%) була віднесена до 2-го рівня розвитку уяви.

Як наочний|наглядний| приклад|зразок| приведемо роботи дітей контрольної групи, віднесені до низького, 2-го рівня:

Мал. 2. Зображення дітей 2-го рівня розвитку уяви

Рівень характеризується меншою схематичністю зображення, появою більшого числа деталей як всередині|всередині| основного контура, так і за його межами.

Третина дітей контрольної групи (33,3%) була віднесена до третього рівня розвитку уяви, для якої характерне виникнення навколо|довкола| основного зображення "поля речей", тобто предметної|наочній| оформленості довкілля, спостерігається зміна масштабів зображення за рахунок використання заданої тест-фігури,| як якоїсь великої деталі цілісного зображення, але|та| в той же час, виступаючи деталями зображення, геометрична фігура продовжує займати|посідати| в ньому центральне положення|становище|.

І, нарешті|урешті|, 20% дітей контрольної групи були віднесені до найнижчого рівня розвитку уяви.

Як наочний|наглядний| приклад|зразок| приведемо роботи дітей, віднесені до найнижчого, 1-го рівня:

Мал. 3. роботи дітей, віднесені до найнижчого рівня розвитку творчої уяви

Цим роботам властива надзвичайна схематичність, практично повна|цілковита| відсутність деталей, ці діти зображують|змальовують| одиничні|поодинокі| предмети, контури яких, як правило, співпадають|збігаються| з|із| контурами запропонованих геометричних фігур.

Далі звернемося до результатів експериментальної групи (3-й клас) молодших школярів. При діагностиці цих дітей отримані зовсім інші результати. Так, до низьких 1| і|та| 2 рівнів не був віднесений жоден молодший школяр. До 3-го рівня віднесено 6 чол. чи 40%, 5 дітей молодшого шкільного віку, або 33,3% віднесені до 4-го рівня розвитку творчої уяви.

Як наочний|наглядний| приклад|зразок| приведемо роботи молодших школярів, віднесені до 4-го рівня:

Мал. 4. Роботи молодших школярів, віднесені до 4-го рівня розвитку творчої уяви

У роботах цих дітей відзначається широко розгорнуте|розгорнене| предметне|наочне| середовище|середа|, діти, перетворивши тест-фігуру| на який-небудь предмет, додають|добавляють| до малюнка все нові і|та| нові елементи, організовуючи цілісну композицію згідно з|згідно| уявним сюжетом.

Нарешті|урешті|, до 5-го рівня розвитку творчої уяви віднесено 4 дітей молодшого шкільного віку (26,7%).

Як наочний|наглядний| приклад|зразок| приведемо роботи молодших школярів, віднесені до високого 5-го рівня:

Мал. 5. Роботи молодших школярів, віднесені до високого 5-го рівня

Для робіт цих дітей вже характерне багатократне|багаторазове| використання заданої фігури при побудові|шикуванні| єдиної смислової композиції. Тест-фигуры в таких композиціях отримують|одержують| відоме маскування за рахунок зменшення їх масштабів, зміни просторового положення|становища|, ускладнення композиції. Можливість|спроможність| багатократного|багаторазового| використання тіста-фігури, як зовнішнього стимулу при створенні|створінні| образу|зображення| уяви, свідчить про пластичність уяви, вищому рівні сформованості його операциональных| компонентів.

Методика №2. Піктограма ("Намалюй слово").

Результати діагностики молодших школярів за 2-ою методикою приведені в таблиці 3 і 4 додаток 4.

Розподіл дітей двох груп за характером розумової діяльності, що свідчить про рівень розвитку уяви, зафіксовано в таблиці 2:|

Таблиця 2

Процентний|відсотковий| розподіл дітей експериментальної і|та| контрольної групи за рівнями розвитку уяви

За результатами|за наслідками| 2-ої методики за даними таблиці 2 побудований|спорудити| графік, що наочно|наглядний| показує різницю рівнів розвитку уяви і|та| творчих здібностей дітей двох груп.

Мал. 6. Розподіл дітей двох груп за рівнями розвитку уяви і|та| творчих здібностей за результатами|за наслідками| методики «Намалюй слово»

За результатами|за наслідками| проведення 2-ої методики з|із| дітьми контрольної групи (1-й клас) до творчих робіт можна віднести тільки|лише| роботи, виконані 5-ма дітьми, це так званий креатив "художнього" типу|типа| (умовні позначення в таблиці - "С" і|та| "М").

6 дітей контрольної групи віднесено до типу|типа| "мислителя", для них характерне переважання узагальнення, синтезу в інформації, високий рівень абстрактно-логічного мислення (умовні позначення в таблиці - "А" і|та| "З").

4 дітей контрольної групи віднесені до типу|типа| конкретно-дієвого|дійового| практичного мислення (умовні позначення в таблиці - "К").

За результатами|за наслідками| проведення 2-ої методики з|із| дітьми експериментальної групи (3-й клас) до творчих робіт можна віднести вже роботи 9-ти дітей. Це істотно|суттєвий| більше в порівнянні з контрольною вибіркою дітей 1-го класу.

Так, 4 молодші школярі за результатами|за наслідками| 2-ої методики віднесено до креативу "художнього" типу|типа| ("С"): зображення, виконані цими дітьми, класифіковані як сюжетні (зображувані|змальовувати| предмети, персонажі об'єднуються в яку-небудь ситуацію, сюжет, або один персонаж в процесі діяльності).

5 молодших школярів за результатами|за наслідками| 2-ої методики віднесені до креативу "художнього" типу|типа| ("М"): зображення, виконані цими дітьми, класифіковані як метафоричні (зображення у вигляді метафор, художньої вигадки|вимислу|).

4 дітей віднесено до типу|типа| "мислителя", для них характерне переважання узагальнення, синтезу в інформації, високий рівень абстрактно-логічного мислення (умовні позначення в таблиці - "А" і|та| "З").

2 молодші школярі віднесено до типу|типа| конкретно-дієвого|дійового| практичного мислення (умовні позначення в таблиці - "К").

Висновки за результатами|за наслідками| дослідження.

Отже, особливості уяви і|та| творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку (8-9-ми років) в порівнянні з дітьми молодшого шкільного віку (6-7 років) полягають в наступному|слідуючому|:

діти 8-9 років досягають 4-го рівня розвитку уяви: в продуктах творчої діяльності молодших школярів з'являється|появляється| широко розгорнуте|розгорнене| предметне|наочне| середовище|середа|, діти додають|добавляють| до малюнка усе нові і|та| нові елементи, організовуючи цілісну композицію згідно з|згідно| уявним сюжетом;

також діти 8-9 років досягають 5-го рівня розвитку уяви: в продуктах творчої діяльності молодших школярів вже характерне багатократне|багаторазове| використання заданої фігури при побудові|шикуванні| єдиної смислової композиції, а можливість|спроможність| багатократного|багаторазового| використання теста-фігури, як зовнішнього стимулу при створенні|створінні| образу|зображення| уяви, свідчить про пластичність уяви, вищий рівень сформованості її операціональних| компонентів;

у молодших школярів 8-9 років отримує|одержує| розвиток креативне мислення художнього сюжетного типу|типа|: в продуктах творчої діяльності молодших школярів зображувані|змальовувати| предмети, персонажі об'єднуються в яку-небудь ситуацію, сюжет, або один персонаж в процесі діяльності;

у молодших школярів отримує|одержує| розвиток креативне мислення художнього метафоричного типу|типа|: в продуктах творчої діяльності молодших школярів з'являються|появляються| зображення у вигляді метафор, художньої вигадки|вимислу|.

ВИСНОВКИ

На підставі всього вищенаведеного маємо змогу зробити такі висновки:

Значення функції уяви в психічному розвитку дітей велике. Проте фантазія, як і будь-яка форма психічного відображення, повинна мати позитивний напрям розвитку. Вона має сприяти кращому пізнанню навколишнього світу, саморозкриття та самовдосконалення особистості, а не переростати в пасивну мрійливість, заміну реального життя мріями.

Для виконання цього завдання вчителям і батькам необхідно допомагати дитині використовувати свої можливості уяви у напрямі прогресивного саморозвитку.

Уява є особливою формою людської психіки, що стоїть окремо від інших психічних процесів і разом з тим займає проміжне положення між сприйняттям, мисленням і пам'яттю. Вона бере участь в регуляції пізнавальних процесів і станів людини.

Уява - це психічна діяльність створення існуючих і не існуючих образів і предметів, що не сприймаються людиною в дійсності, що характеризується здатністю створювати образ дійсності з метою адаптації в справжньому житті і рішення ситуаційних проблем.

Уява безпосередньо пов'язана з практичною діяльністю людей і є невід'ємною її частиною.

Розвиток уяви має вікові особливості. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку є сприятливими для розвитку уяви. Тому такий вік називають сенситивним для розвитку уяви.

Уява має свої етапи розвитку, кожний з яких має свої особливості.

У ході проведених досліджень було з'ясовано, що існують певні рівневі показники і критерії розвитку уяви.

Таким чином, розвиток уяви впливає на формування особистості дитини, її моральних якостей, здібностей. З іншого боку, властивості особистості, які закладаються у процесі розвитку - її характер, здібності, спрямованість інтересів, включаючись у діяльність уяви, впливають на її утримання, силу і яскравість образів. Саме тому уявлення, одержувані дітьми в школі, повинні бути повними, яскравими, барвистими, так як на їх основі будуються образи уяви. Малювання, драматизація, активізуючи діяльність уяви, сприяють її розвитку; вона розвивається також у різних видах діяльності: у праці, ліпленні, творчих іграх.

Поиск по сайту: