СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Казань, 1988. - 228 с.;

2. Барко В.І., Тютюнников А.М. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 1991;

3. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. - Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1983. - 173 с.;

4. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Учебное пособие для студ. Высш. Учеб. заведений. - М.: ИЦ "Академия", 2002 - 320с.;

5. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте // Выготский Л.С. Психология развития ребенка. - М.: Смысл-Эксмо, 2003. - С.235-326;

6. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина. - К., 1993;

7. Гнатко М.М. Психологічна діагностика обдарованості: Метод. реком. - Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;

8. Давыдов В.В. Психологические проблемы процесса обучения младших школьников. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. - М.: Просвещение, 1991;

9. Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Исследование креативности в науке и искусстве. // Вопросы психологии. - 1999. - № 2;

10. Дружинин В.Н. Психология творчества // Психологический журнал. - Т.26, №5. - 2005. - С.101-109;

11. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления // Психология мышления / Под ред.А.М. Матюшкина: Пер. с нем. и англ. - М.: Прогресс, 1965. - С.86 - 234;

12. Колесов Д.В. О психологии творчества. // Психологический журнал. - 1992. - № 6;

13. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред.Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1999. - 608 с.;

14. Матюшкин А.М., Снек Д.А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. - 1982. - №4. - С.88-97;

15. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. - М., 1976. - 280 с.;

16. Пономарева Р.А. Креативный потенциал технически одаренной личности: природа, структура, критерии, развитие. Українська психологія: сучасний потенціал.Т. ІІ - К., 1996. - С.352 - 361;

17. Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів // “Мистецтво та освіта". - 1997. - №3. - С.5-8;

18. Роменець В.А. Психологія творчості. - К: Либідь, 2001. - 288с.;

19. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. - М.: Педагогика, 1989. - Т.1. - 486 с.;

20. Творческие способности / Елисеев О.П. Практикум по психологии личности - СПб., 2003. - С.373-374;

21. Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. - СПб.: Иматон, 1998;

22. Шумакова Н.Б. Развитие одаренности детей младшего школьного возраста в условиях экспериментального обучения // Новые исследования в психологии и педагогике, 1991. - № 1. - С.44 - 50;

23. Холодная М.А. Гельфман Э.Г. Интеллектуальное воспитание личности // Педагогика. - 1998. - №4.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Методика № 1 " Дослідження особливостей уяви на основі тесту Є.Торренса "Неповні фігури":

1 рівень - роботам властива надзвичайна схематичність, практично повна відсутність деталей. Діти зображують одиничні предмети, контури яких, як правило, збігаються з контурами запропонованих геометричних фігур.

2 рівень характеризується меншою схематичність зображення, появою більшої кількості деталей як усередині основного контуру, так і за його межами.

3 рівень - характерне виникнення навколо основного зображення "поля речей", тобто предметної оформленості навколишнього середовища (так, трапеція - вже не просто тарілка, а ваза, що стоїть на столі, або коло - не просто яблуко, а на тарілці). На цьому рівні спостерігається також зміна масштабів зображення за рахунок використання заданої тест-фігури як будь-якої великої деталі цілісного зображення (наприклад, коло - вже не м'яч або повітряна куля, а голова людини, тварини, колесо машини; квадрат - не дзеркало або шафа, а корпус робота, кузов вантажівки і т.п.). Разом з тим, виступаючи в якості деталей зображення, геометрична фігура продовжує займати в ньому центральне положення.

4 рівень - у роботах відзначається широко розгорнуте предметне середовище, діти, перетворивши тест-фігуру в який-небудь предмет, додають до малюнка все нові й нові елементи, організовуючи цілісну композицію згідно уявного сюжету.

5 рівень - для робіт характерне багаторазове використання заданої фігури при побудові єдиної смислової композиції. Тест-фігури в таких композиціях отримують відоме маскування за рахунок зменшення їх масштабів, зміни просторового положення, ускладнення композиції. Можливість багаторазового використання тест-фігури, як зовнішнього стимулу при створенні образу уяви, свідчить про пластичність уяви, більш високий рівень сформованості її операціональних компонентів.

6 рівень - якісна відмінність даного рівня від попередніх полягає в характері використання тест-фігури, яка вже не виступає як основна частина композиції, а включається в її складну цілісну структуру в якості дрібної другорядної деталі. Такий спосіб зображення прийнято називати "включенням". На цьому рівні відзначається найбільша свобода використання зовнішніх даних лише як "матеріалу", поштовху до уяви і творчості.

Використання при створенні ідей і продуктів уяви дії "включення", забезпечуючи в сторону пошуку оптимального рішення, що відповідає ймовірнісному характеру відображення дійсності, що становить специфіку процесу уяви.

Додаток 2

Методика № 2 Піктограма ("Намалюй слово")

Інтерпретація

Всі зображення класифікуються на п'ять основних видів:

абстрактні (А) - не оформлені в образ лінії;

знаково-символічні (З) - знаки та символи;

конкретні (К) - конкретні предмети;

сюжетні (С) зображувані предмети, персонажі об'єднуються в якусь ситуацію, сюжет, або один персонаж у процесі діяльності;

метафоричні (М) зображення у вигляді метафор, художнього вимислу.

При обробці результатів дослідження поряд з кожним малюнком проставляється буквене позначення. Найбільш часто використовуваний вид свідчить про характер розумової діяльності:

А і З - тип "мислителя" - узагальнення, синтез в інформації, високий рівень абстрактно-логічного мислення;

С і М - креативи "художнього" ​​типу;

К - конкретно-дієве практичне мислення.

Додаток 3

Поиск по сайту: