АКТИВІЗАЦІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Наука не предмет чистого мислення а предмет мислення що постійно залучається до практики постійно пщкріп люється практикою ось чому наука не може вивчатися з відривом в д техніки

(Дж Ьернап)

провадження результатів наукових досліджень в практику кінцевий і найважливіший етап самого наукового дослідження Річ у тім, що дослі дження із самого свого початку повинно бути орієнтоване на практичні ре зультати Але ця орієнтація мас загальний характер, до кінця дослідження era юіь чіткими самі результати дослідження і напрями їх можливою застосуван­ня При цьому найважливішими напрямами застосування результатів можуть бути

1 Сама наука, яку проведене дослідження може істотно збагатити концеп туально, методолої ічно й інструментально При цьому концептуальний аспект упровадження означав, що створена автором концепція предмета дослідження істотно поглибила його розуміння Методолої ічне збагачен­ня зводиться до відкриття автором методологічних принципів, підходів а інструментальне збаїачення означає, що автором створений такий ін­струментарій наукового дослідження, який може бути застосований і в ш ших сферах науки

2 Результати наукових досліджень можуть знайти застосування у процесах навчання, викладання тієї або іншої навчальної дисципліни, v якій пред­мет наукового дослідження відіграє значну роль У цьому випадку прак­тичний ефект зводиться до тою, що здобуте дослідником знання входить до навчального процесу, допомагає формуванню фахівців

3 Найважливіший напрям упровадження результатів наукових досліджень

втілення їх в технічні зразки, в удосконалення виробництва юсподар ської діяльності людей, технологій, в ту чи іншу сферу практики

Принципово важливими характеристиками упровадження є економічний ефект від упровадження, широта і масштаби упровадження можливість дифу зп результатів у сусідні сфери

Для підвищення ефективності впровадження досяшень науки у практику потрібно таке

1 Уважне вивчення досвіду упровадження НДДКР у США, Японії, ФРН, Франції та інших розвинених країнах, а також адаптація цього досвіду до умов української науки

2 Формування ефективних систем наукової експертизи, оцінки, плануван­ня і прогнозування розвитку науки, що передбачає налагодження у мас штабах країни експертизи науково-технічних та інженерних проектів, розроблення системи пріоритетів загальнонаціональних досліджень, створення системи планування і прогнозування напрямів, проблем і нас­лідків світового і національного науково технічної о прогресу для країни

3 Створення національних державних і суспільних фондів зі стимулювання наукових досліджень та їх упровадженню у практику Необхідно навчиш­ся поєднувати зусилля і фінанси держави і приватного каппалу в реаліза­ції досягнень науки у виробництво і соціальне життя

4 Розвиток мережі впроваджувальних дослідних центрів які б забезпечува ли доведення ідей до промислових зразків, а також встановлювали зв'яз­ки НДІ та університетів із замовниками на наукові інновації

5 Розвиток інформаційно комунікативної інфраструктури науки, інформа щйно-пошукових, довідкових систем, штернет ринку й електронної тор­гівлі науковою продукцією

6 Розроблення та реалізація інноваційної політики, що охоплює модерніза­цію основних сфер суспільства економіки, управління, освіти, охорони здоров'я і культури

7 Залучення до системи державного управління та управління великими компаніями відомих учених, фахівців у відповідних сферах

Підвищення якості наукового дослідження

Глава 8

8 Підготовка у вищих навчальних закладах на базі вченого ступеня канди­дата наук менеджерів науки, що володіють сучасними знаннями і досві­дом управління науковими установами, особливо впроваджувальною діяльністю

9 Перехід у системі управління наукою від організаційних паради] м до па радигми людського каппалу і творчого потенціалу

10 Необхідно звернути увагу на географію української науки, стимулюючи створення науково впроваджувальних центрів у регіонах, де відчувається гостра потреба в науці та п продуктах

Поиск по сайту: