Методи емпіричних досліджень. Індикаторприлад пристрій елемент що відображає хід промесу або стан об є»ла спостереження його «cm обе кількісні хараюеристики у формі

Глава 5

Індикатор прилад пристрій елемент що відображає хід промесу або стан об є»ла спостереження його «cm обе кількісні хараюеристики у формі, зручній для сприинягя людиною

1. Достатньо сильний вплив на результати соціального становища спостері­гача щодо спостережуваного. Власні інтереси і позиції спостерігача мо­жуть сприяти тому, що окремі акти поведінки спостережуваних виявлять­ся відображеними фрагментарно, неуважно, можуть бути оцінені як більш значущі, ніж вони є насправді, або навпаки. Так, критичне ставлення юн­ака до свого педагога з погляду одного спостерігача може сприйматися як ознака його самостійності, а з погляду другого може оцінюватися як норо­вистість і крайня невихованість.

2. Однократність спостережуваних обставин. Зазвичай обставини в житті повторюються, але далеко не у всіх деталях. А сама фіксація деталей - од­на із суттєвих характеристик методу спостереження.

3. Передуючі спостереженню особисті зустрічі, знайомства спостерігача із спостережуваними можуть призвести до зсуву всієї картини спостере­ження під впливом симпатій або антипатій, що склалися раніше.

4. Гало-ефєкт оснований на загальному враженні, яке спостерігач справляє на спостережуваного. Наприклад, спостерігач відзначає у спостережува­ного низку позитивних актів поведінки, які він вважає істотними. Решта актів освітлюється спостерігачем в ореолі престижності спостережувано­го, що сформувалася раніше. Це нагадує шкільний ефект відмінника, який погано виконав контрольне завдання вчителя, але останній під впливом авторитету відмінника ставить вищу оцінку.

5. Ефект поблажливості полягає у прагненні дати спостережуваним завище­ну позитивну оцінку, бо для «цих недолугих» подібний результат дуже добрий. Проте позиція спостерігача може бути і такою: «всі люди добрі, навіщо ж оцінювати їх погано?». Такі позиції породжують ефект побла­жливості, симпатії до спостережуваних, турботи про власний престиж то­що.

6. Ефект ревізора, що полягає у прагненні спостерігача вишукувати тільки недоліки спостережуваних за принципом «немає доброго без злого».

7. Помилка контрасту полягає у прагненні спостерігача фіксувати у спосте­режуваних такі якості, яких немає у нього самого.

8. Результати спостереження зазнають негативного впливу таких чинників, як невідповідність ситуації спостереження якостям, що виявляються, присутність третіх осіб, особливо безпосередніх начальників тощо.

9. Обмеженість кола спостережуваних осіб, а тому виникають труднощі по­ширення результатів спостереження на ширші сукупності.

Спільні елементи структури спостереження такі:

1. Визначення об'єкта і предмета спостереження, його одиниць, визначення мсти, постановка завдань.

2. Забезпечення доступу до спостережуваних ситуацій.

3. Вибір способу спостереження і розроблення його процедури.

4. Підготовка технічного обладнання і документів (тиражування карток спостереження, протоколів, інструктаж спостерігачів, підготовка техніч­ного устаткування тощо).

5. Проведення спостереження, збирання даних, нагромадження наукової ін­формації.

6. Записування результатів спостережень, яке можна виконувати у вигляді:

а) короткочасних записів «по гарячому сліду»;

б) заповнення спеціальних карток;

в) заповнення протоколів спостереження;

г) ведення щоденника;

д) використання відео-, фото-, кіно- і звукової апаратури.

7. Здійснення контролю спостереження, який може передбачати:

а) звернення до документів;

б) проведення повторних спостережень;

в) звернення до інших подібних досліджень.

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

8 Складання зви у про проведення спостереження, який мас містити

а) основні положення програми спостереження,

б) характеристики часу, місця і ситуації,

в) інформацію про спосіб спосіережепня,

г) докладні описи спосіережуваних факпв,

д) інтерпретацію резу іьіапв спостереження

У найбільш узаіальнсному вигляді процедура спостереження скіадасться з іаких процесів

• визначення іавдаиня і мети (для чою, з якою меюю спосіерпаїи'''),

• вибір об'єкіа і предмета (що спостерігати'''),

• вибір ситуації епос гереження (v яких умовах спостерігати?),

• вибір способу спостереження (як епос іерпаїи?),

• вибір способу реєстрації спосіережувапою (як все і и записи?),

• обробка и пнерпреіація оіриманої інформації (який результат?)

Без чіткої відповіді на всі ці запитання спостереження д>же ускладни і вся

Слід зазначити що метод спосіережепня має свої педо пки, паиваж іиві-шим серед яких є суб'єкі ивізм дос пдника, що мас багатоманітні форми вияву від підміни фактів оцінками до фіксації середніх величин і надмірної прихить носи ішоїезі Додаїковимим труднощами спостереження в соціальних науках с те, що в соціальний об'скі спосісрсження мож)ть включатися люди які бу дуть поводитися неприродно і іим самим деформуватимуть результати дос ті джения

Хоча спостереження вважається «поверхневим методом», воно дає змоіу одержувані знання не тільки про зовнішні сторони об'єкіа ллє и про ієіопп властивості та внутрішні відношення Це виявляє іься мож швим завдяки па повпепню цьою методу теоретичним знанням, технічними засобами фіксації і вимірювання Важливо, що в самому процесі спосіережепня дослідник керу­ється певною ідеєю, концепцією або гіпотезою Він пе просю рессірує будь які факти, а свідомо відбирає її з них, які або шдіверджуюіь, або спростову­ють його ідеї При цьому на іежиіь відібрані найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку ірупу факпв і їх взаємозв'язків Інтерпретація спо­стереження також завжди здійснюється за допомоюю певних і еоретичних по­ложень [159, с 256 257J

Сучасні наукові спостереження набувають деда и більш опосередкованою теорією харакіеру По суп, вони дедалі більше набувають характеру не слухо вою і зоровою спостереження, а спостереження думкою озброєною необхід ною д ія цьою модел по

У науці засюсовуюгь всличешу кпькість конкретних різновидів методу спосіережепня, специфікованого за сферами наукового знання і іал\зями науки Майже у всіх науках засгосовуюі ь безпосередні и опосередковані, не перервні і дискретні монографічні і вузькоспеща іьш, кошро іьовані і некон трольоваш спостереження У соціальних науках класифікацію спостережень зведено в таблицю 5 1

Кожний різновид спостереження відрізняється своїми переваїами і недолі ками Завдання дос пдника потягає в тому щоб вибрати або модифікувати та­кий вид спосіережепня, який максимально відповідав би природі об єкга сво їм в іасним можливостям

Такс неконтрольоване спостереження досліджує реальні жш ієві ситуації, сіав іячи завдання їх опису Воно дуже феноменолопчне Проводіпься без жорсткого плану, мас пошуковий, розвідува іьпии харакіер Воно піше нама­цує проб іему яку надалі можна поспосіерпаїи бі іьш жорсіким чином за до помогою контро іьованого спостереження Осіаинє бі іьш строге, включає контроль, збі іьшенпя кількосп спосісрпачів, проведення серпі спостережень тощо

Методи емпіричних досліджень

Глава 5

ТАБЛИЦЯ 5 1

Класифікація

СОЦІОЛОГІЧНИХ

спостережень

Включене і невключене сиосіережеїшя розрізняють як спостереження зсе­редини і збоку За включеною спостереження спостерігач стає повноправним членом ірупи, яку він спостерігає При цьому с і ворюються умови для фікса ції інтимних сторін поведінки індивідів групи Проте таке спостереження по­требує високої кваліфікації спостерігача, його іс і от них жиігєвих самообме жень, оскільки йому доводиіься поділяти спосіб життя досліджуваної групи Ось чому прикладів такого спостереження не так багато у практиці соціологіч­них досліджень Мало того, включене спосіереження пов'язане зі специфіч­ним виявом суб'єктивності спостерігача коли він дуже звикає до алгоритмів життя спостережуваних, починає їх виправдовувати і тим самим вграчас об'єкіивний погляд Так, в одному з перших включених спостережень іа жит тям бродяї, проведеному американським соціологом Н Андерсоном який протягом багатьох місяців поневірявся з бродяї ами по країні, були зафіксова ні не тільки унікальні особливості способу життя бродяї але і намнилися спроби виправдати стандарти їхнього життя Відомі іакож включені с постере ження хшгп іноземних робітників, люмпенів, релігійних сект тощо У Роси включене спостереження успішно застосував В Б Ольшанский для вивчення ціннісних орієнтацій молодих робітників Він протяіом тривалою працював слюсарем складальником на заводі

Невключене спостереження це спостереження збоку, коли дослідник не сіає рівноправним учасником досліджуваної групи і не справляє ви шву на її поведінку Воно значно простіше, більш поверхневе утруднює урахування мо-іивів, спонук, використання самоспостереження Але інформація в такому спостереженні позбавлена привнесеної дії з боку соцютога

Неструктуроване спостереження Грунтується на і ому, що дослідник не ви-іначас наперед, які саме елементи процесу вивчення він спостерігатиме Тут спостереження здійснюється за об'єктом у цілому, з'ясовуються його межі, елементи, проблеми тощо Його застосовую і ь на первинних етапах досліджен ня для «пристрілки» проблем широко використовують в монографічних дос­лідженнях

Структуроване спостереження передбачає чітке попереднє визначення то­го, що потрібно спостерігати Його застосовують д ія описування ситуацій, пе ревірки робочих ішотез

Польове спостереження орієнтовано на реальні життєві ситуації а лабора-юрне на спеціально сіворені умови Перший вид спостереження дає жиі іє ву правду, використовують під час соцюлопчиоі розвідки, другий же дає змо гу знайти такі якості обстежуваних які у реальному житті виявишся не мо жугь і застосовують в експериментальних дослідженнях

Відкритим спостереженням називають таке за якого дос тіджуваний відо мий сам факт спостереження, що може призводити до елеменпв суб'єктивно сті результату унаслідок неприродності поведінки спостережуваних впливу

Глава 5

Поиск по сайту: