ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ УЧЕНОГО

уть науки значною мірою визначається ученими, яких слід розглядати як стратегічний ресурс суспільства Учений є специфічним типом особисто­сті Для розуміння специфіки особистості ученого звернімося до п соціологіч­ної концепції

Особистість - це стійкий комплекс якостей, що набувалися людським індивідом у певному суспільстві під впливом відповідної культури, конкрет­них соціальних груп і спільностей, до яких людина належить і в життєдіяль ність яких вона включена

Структура особистості містить три складові біологічну, психологічну і соціальну структури (рисунок 2 1)

PWCVHOK 2 1

Структура особистості

Соціальна сіруктура особистості - це складна сукупнісіь шдсіруктур Передусім слід виділиш зовнішню і внутрішню шдєтруктури

Внутрішня підструктура особистості містить

• ціннісну підсистему особистості що складається з цінностей і ціннісних орієнтацій

• механізм пам'яті і творчих здібностей, які забезпечую і ь самореа лізацію людини

• знання, переконання, уміння і навички, жит ієвий досвід людини,

• норми і принципи, якими керується людина,

• світ потреб людини що характеризується їх різноманітністю і сту пенем шляхетності, рівнем культури тощо

• механізм визначення і встановлення цілей, тобто формування і під тримання мети життя і діяльності,

• диспозиційний механізм з иою мої ивами, сшмулами, настановами, диспозиціями

Зовнішня підструктура особистості визначає світ її діяльності, харак теризується іими и складовими, які орієнтовані у соціум До неї входять

• соціальні ролі які виконує людина,

• прояв людини у різних сферах житієдіяльності, особливості п об разу, рівня і якості життя, трудової діяльності, учасп соціальною політичного і духовного життя,

• соціальні статуси, які вона обшмас у сусіпльс гві

¹ належність людини до різних демографічних, соціальних, нащоналъ них, професійно кваліфікаційних, освітніх та інших спільнот і груп

Особистість ученого і технології наукової творчості

Глава 2

Істинний вчений не може не бум скромним чим більше ві і зробив тим ясніше бснигь як баїаго щезалишилоо зоооиги

(А Франс)

Слово трудн сть абсолютно не може існувати для гворчс го розуму

(! Ліхгенберг)

Вимоги до особистих якостей ученого досить різноманпш

1 Здатність до інтелектуальної, розумової діяльності з вирішування складних дослідницьких і аналітичних завдань Поза сумнівом, що це основна якість ученого

2 Любов до істини, пошук якої становить основний зміст наукової діяль пості На думку французькою філософа Клода Адріана Гельвеція, любов до істини - це найсприятливіша умова н знаходження

3 Працьовитість Мисляча і працююча людина, - вважав В І Вернадсь кий, - міра всьому Вона є величезне планетарне явище

4 Творчі здібності, пов'язані зі створенням принципово нового інтелекту­ального продукту, вирішенням таких завдань, які ще ніхто не вирішував

5 Допитливість, цікавість, що переростає у прагнення до знань Нєвипадко во Жан-Жак Руссо відзначав, що допиїливість дорівнює освіченості

6 Широкий науковий кругозір і глибина знань. М І Ваві тов вважав, що питома частка науки в країні визначається не тільки коштами, що відпу­скаються з державного бюджету, кількістю дослідних інститутів, але, на самиеред, кругозором наукових діячів, висотою їхньою науковою нольо ту Що сюсується глибини знань, то на неї звертав уваїу М Е де Мон-тень «Дивіться не на те, скільки людина знає, а на те, як пибоко вона знає»

7 Воля і завзятість у досягненні мети. За І Ньютоном геній с терпіння думки, зосередженої у певному напрямі Воля у науковій діяльносп не ві дії рає провідної і самодостатньої ролі, як, наприклад, у полпиці, але без неї майже неможливі тривалі та складні дослідження, які потребують мо­білізації колективів

8 Самокритичність, сприйняття критики з боку оточуючих. Науковий пошук якоюсь мірою є перебиранням ппотеч і пошуком аргуменіування Тому кришка з боку фахівців тих або інших ідей чи підходів має сприй­матися і переосмис іюватися Кожна людина може помилят ися - вважав Цицерон, але бути впертим у своїй помилці може тільки дурень

9 Строгість і коректність мислення. Наукове мислення відрізняється від інших видів розумової діяльності саме цими двома найважливішими якостями учений мисдить швидко і якісно

10 Інтелігентність, такт і самоконтроль. Ці якості для ученого цілком природні, без них неможливе м'яке вирішення рольових конфліктів, ве­дення наукових дискусій, отримання підтримки дослідження з боку іро-мадськості

11 Здатність приймати рішення. Ця якість потрібна тому, що наукове дос­лідження це управління і ворчим процесом Йоі о не можна відрекомен дуваш без спеціальних рішень, які доводиться приймати ученому під час планування, організації дослідження доведення результатів до громадсь­кості тощо

12 Чесність, справедливість і щирість Важко переоцінити роль цих яко­стей у цілісному ансамблі особистих якостей ученою ці якосп систем оутворювальш щодо позитивної особистості

13 Здатність переконувати людей. Беї цієї якості, що виявляється у здат­ності переконливо писати і переконливо говориш вельми скрутно не тільки поширення ідей і резулыатт досліджень у науковому співтовари­стві, але і створення їх

14 Фізичне і психічне здоров'я. Вони, поза сумнівом, не просто основа для складної і стомливої розумової діяльності, але и забезпечують самодо статність, цілісність і щастя життя

Різні учені акцентували увагу додатково на деяких інших якосіях Так Бер­тран. Рассел писав «Людина науки (я маю туї на уван кожного, оскільки бага-ю людей науки не є вченими, - я говорю про людину науки, якою вона новин-

Глава 2

Особистість ученого і технологи наукової творчості

Люг ов до пуки це, л об)р до
и ИИ ому і ь є j і

н к~ ібро >,Є ЧІС О І4^а 51 О

Л (Гл. И(о хіх)

на буї и) це людина уважна, обережна, послідовна Вона спирається пльки на досвід у своїх висновках і не готова до всеосяжних узагальнень Вона не прийме теорію лише тому що та є витонченою, симеїричною і має синтетич ний характер, вона досліджує п у деталях і в додатках» [281, с 163J

Один із видатних учених XX століття Ганс Ссльс вважає, що незліченні ро­зумові і фізичні якості, властиві ученому як такому, можуть бути приблизно класифіковані за шістьома важливими категоріями

1) ентузіазм і наполегливість,

2) оригінальність незалежність мислення, уява, ппущія, обдаровашсіь,

3) інтелект логіка, пам ять досвід, здібність до концентрації уваги, абстра гування,

4) етика чесність перед самим собою,

5) контакт із природою спостережливість, технічні павички,

6) контакт із людьми розуміння себе й інших, сумісність з оточенням, здат­ність організовувати групи переконувати інших і прислухатися до їхніх аргументів

На перше місце він ставить ентузіазм, оскільки без мотивації до дослід ницької роботи решта якостей позбав іяєіься значення У і їм, на практиці брак ентузіазму рідко с проблемою лінощі річ незвична для вчених Що стосуєть ся оригінальності, то тут справедливим є зворотне Незалежність мислення, ініціатива, уява, інтуїція і обдарованість головні прояви оригінальності в науці є, поза сумнівом, паирідкіснішими якостями, характерними для нау­кової є пги Просто дивно, наскільки одна ця якість може компенсувати брак всіх решіи [295, с 47] Крім гою, Ссльє звертає увагу на необхідність розвит ку в ученого таких якостей, як відданість меті, стійкість до невдач і одноманіт­ності, стійкість до успіху, мужність, енергія здоров'я неупередженість уява, ппущія, пам'ять, досвід, зосередженість абстракція тощо

Важливі у діяльності ученого і творчі здібності художника які дають змо і у успішно будувати оригінальні теорії На залежність строгих наукових істин від творчості звертали увагу багато вчених, і перш за все, Альберт Ейнштейн який творив, що Достоєвський дас йому більше, ніж будь який науковий ми слиіель, більше, ніж Гаусс Чарльз Дарвш вважав, що його мозок немов маши на, виявився здатним «перемолоти» іаку величезну кількісіь фактів пльки завдяки розвинутому естетичному смаку, читанню віршів і прослуховуванню музики Цікаві роздуми ве шких учених щодо математичної, фізичної і навіть хімічної краси яка відображає природну властивість Всесвіту буї и доскона­лою Тому без здатності бачити красиве нерідко важко будувати наукові тео рп Так, англійський фізик Поль Дірак вважав, що Всесвіт побудований на ма тематичних підставах І іакі заіальш закони природи, коли вони виражені в математичній формі, мають математичну красу дуже високого рівня, що ста ють потужним методом управління діями фізика-теореіика Якщо він бачить, що в иоі о теорії є «иоіворні» часіини, іо він вважає, що саме ці частини непра­вильні і він повинен сконцентрувати на них свою уваїу, бо їх не можна ппо­руватії, але тим більше не можна створювати для них штучну красу оскільки природа може и спросіуваїй і викрити Таким чином, естетичне Дірак зводить до інструменту істини, яким повинен уміти користуватися учений

Наукова діяльшсіь, її специфічні різновиди і форми потребують найбільш багатоманітних і нерідко супереч швих якосіеи, джерело яких особистість ученого Чим багатший соціальний капітал ученого і науковою іоварисіва, і им більші їхні можливості и ефективніші наукові дослідження вагоміші результати

На завершення звернімо увагу і на непривабливі якості учених Серед них найбільш помп ні непрактичність, неуважність, постійна зануреність у себе і байдужість абсолютно до всього що відбувається навкото Тут цілком сер иозно діє жартів швии закон Анатоля Франса «Учені часто відрізняються від нормальних смертних здатністю захоплюватися багатостівними і складними помилками» [153, с 200]

Поиск по сайту: