АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи емпіричних досліджень. Ситуаціястан системи що характеризує гься певними ознаками пеьнп сукупно гі> подій потяганих у иілюнсть проблемою На виі ляд це може буй певний ланцю* пони

Читайте также:
  1. A) Зам.директора по УР, методист, тренера по вилам спорта
  2. I. Карта методической обеспеченности учебной дисциплины
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  5. I.1.3. Организационно-методический раздел
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. III. Метод, методика, технология
  9. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ СЕМИНАРСКИХ ЗАНЯТИЙ
  10. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  11. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  12. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА (заочная дистанционная форма обучения)

Глава 5


 


Ситуація стан системи що характеризує гься певними ознаками пеьнп сукупно гі> подій потяганих у иілюнсть проблемою На виі ляд це може буй певний ланцю* пони або кого і юліи вузол подій ющо Іоооетично-о основою для осмислення цьаі о ро'умння ситуації вис туї гає теорія поди

Ситуаційний підхід аналізую ться результати функціонування системи в різних ситуацях, дос лщжується динаміка зміни цих результатів


4. Передбачає можливість вторгнення в неї людини, яка прагне змінити стан з небажаного на бажаний.

Інша основоположна категорія - «аналіз» - також далеко не однозначна. Зазвичай термін «аналіз» розглядають у двох контекстах: а) як уявне розчле­нування об'єкта на елементи па противагу синтезу; б) як наукове дослідження. По суті, під аналізом можна розуміти специфічний вид наукової діяльності, який будується на принципі розчленування об'єкта на складові.

Що стосується видів аналізу, то їх надзвичайно багато. Аналіз ситуації пе­редбачає залучення багатоманітних видів аналітичної діяльності, які можуть бути застосованими до осмислення ситуації. Чим багатший арсенал аналітич­них методів, що використовуються в ньому, тим значніші його можливості.

Метод аналізу ситуацій має два аспекти зв'язку з науковою діяльністю. Перший його аспект - це дослідна діяльницька з конструювання кейса, а дру­гий зводиться до можливості використання побудованого кейса як певного ін­телектуального продукту для отримання нового знання. Добрий кейс є інстру­ментом не тільки навчання, але і наукового пізнання, оскільки виступає як мо­дель реальної ситуації.

Щодо конструювання кейсів у світовій практиці склалися два підходи: творчий і технологічний.

Відповідно до творчого підходу створення кейса - творчий процес, який не піддається повній алгоритмізації. Для побудови ситуаційної вправи потрібно розуміти, що таке кейс, зібрати для нього потрібну інформацію за допомогою цілком алгоритмізованих методів, а потім включити творчу рефлексію і напи­сати кейс. Друга позиція виявляється більш жорсткою. Вона передбачає роз­роблення певної технологічної схеми, своєрідного технологічного процесу, ре­алізація якого і забезпечує створення кейса.

Кожний із цих підходів є переваги і недоліки. Творчий підхід змушує роз­глядати створення кейсів як творчий процес побудови унікальних творів ме­тодичної аналітики, що можуть відіграти довготривалі ролі в навчанні і науці. Технологічний підхід передбачає створення кейсів-одноденок, без яких важко уявити собі реальний навчальний процес. Обидва підходи мають право па життя. Вони співвідносяться між собою як торт і хліб. Мабуть, вони просто до­повнюють один одного.

Метод case study у творчому аспекті - складні та багатопланові процеси ге­нерації знання.

Пізнавальний процес за допомогою методу аналізу ситуацій включає де­кілька етапів:

1. Визначення проблеми дослідження. Передусім потрібно дати, принаймні, ши­роке визначення тієї проблеми, яку досліджуватимуть. Прикладом може слу­жити питання зміни організаційного дизайну тіід час післяприватнзаційної реструктуризації підприємств. На цьому ж етапі треба визначити певні по­няття або концепції, які можуть допомоіти досліджувати і формувати май­бутню теорію, наприклад, децентралізацію організаційної структури тощо.

2. Вибір або розроблення кейсів. Як і в інших типах досліджень, важливим є поняття сукупності, яка визначає набір об'єктів, з яких формуватимуть вибірку. Проте дослідження на основі кейсів здійснюють на основі не ви­падкової, а так званої «теоретичної вибірки». Тобто свідомо вибираються об'єкти для написання кейсів так, щоб, наприклад, були представлені під­приємства різних областей і різних регіонів України.

3. Вибір дослідницьких прийомів. Дослідники, які ставлять за мету формулю­вання теорії, часто користуються різними методами збирання інформації: інтерв'ю, спостереження, вивчення архівних документів тощо. Важливо об'єднати якісні показники, які дають змогу логічно обгрунтувати взаємо­залежність різних понять і процесів, з кількісними даними, які можуть статистично підтвердити наявність такого логічного зв'язку. Корисно ма­ти в дослідницькій команді кількох фахівців. Це посилює т ворчий потен­ціал команди і дає змогу глибше зануритись у різні аспекти досліджень.


Глава 5


Методи емпіричних досліджень


4 Збирання потрібної інформації Унікальна межа досліджень, побудованих на основі кейсів, є те, що збирання даних часто перетинасіься з їхнім не гайним аналі юм Роб тячи замітки для майбутнього кейса, важливо фіксу вати не тільки реальні факти а і власні спостереження і а враження С пд стимулювати своє мис іення, відповідаючи на запитання «Чим цеп кейс відрізняється від попереднього'''», «Що я зрозумів, відвідавши чергове шдприсмсі во?» Відповіді на ці запитання не буду і ь відображені в кейсах, але вони дуже потрібні саме для формулювання майбутньої теорії На цьому ж етапі можна внести зміни у визначення проблеми дослідження, якщо це потрібно Часто буває так, що в процесі доендження і написання кейсів спостерпасться цікава тенденція, яка поіребує наукового обґрун тування, але про яку не знали раніше

5 Аналіз окремою кейса Аналн даних це серцевина побудови іеорп на ос нові кейсів, але разом з тим - це найважчий і якнайменш система їй това-нии процес Основна мста - розвинуш якнайповніше розуміння дій кож­ного окремою підприємства в контекс 11 псі проб іеми якудос пджуюіь

6 Порівняльний аналн кешів Озброївшись розумінням кожною окремого кейса, слід перейти до пошуку подібності та відмінностей між ними На порівняльний аналіз кейсів можуть справляти вплив такі дії а) класифі кація кейсів за катеюріями або напрямами, б) розподіл усіх кейсів на па ри і невеликі шдірупи для пошуку подібності та ві імінносіеи усерс цнп кожної пари і шдірупи, в) к іасифікація даних sa їх джере юм Сгрукіуро-ваний порівняльний аналіз кейсів дає змоіу дослідникам поглибити своє розуміння економічних або оріашзаційних процесів і знаиги нош дані, які провокуюіь подальший процес мис іенпя з кінцевим формуванням теорії

7 Формулювання гіпотези Унаслідок порівняльного ана пзу кейсів почина ють з'являтися свідчення взаємозалежності певних змінних Наприклад можна сформувати гіпотезу за якою успішна рес трую урн зація передба чає суігєву зміну організаційної сіруктури підприсмсіва Сисісматична перевірка таких взаємоза іежностеи наб піжас пас до формування теорії тільки тоді, коли взаємоза іежність простежусіься в кожному кейсі Лон ка полягає втому, щосіавленпя до серп кейсів іаке, як до серп експеримеп ив, у яких кожний кейс або підтверджує або сіавиїь під сумнів теорію Уразі підтвердження ішоїези важливо знаній ючш іеорєгичні причини, чому сцосіерпаєгься така взаємозалежність

8 Аналн додаткової літератури К почовачас іина процес\ розроблення но­вої теорії порівняння власних резу іьіапв з результатами подібних дос­ліджень, відображених у літера і урі Що більше буде іпераіури з цієї про блеми, то краще Слід зрозуміти і поясниш, чому спосгерпасіься подіб­ність або відмінність у результаїах доє пджень

9 Завершення досліджень Після завершення досліджень важливими є відно віді на два запитання а) скільки потрібно мати кейсів для обґрунтовування нової теорії і б) чи слід припинити процес аналізу даних Відповідь на ці за питання більш шгуїіивна, ніж кількісна процес написання кейсів і аналіз даних слід зупинити і оді, ко їй стане зрозумі шм, що продовження цьою процесу дасть незначний внесок у наше розуміння взаємозалежносте!! між поняттями Тому вважається, що немає ідеальної кількості кейсів на яких можна збудувати якісну теорію, проіе більшість західних дослідників вва жаюіь що в середньому для цьою висіачає від 4 до 10 кейсів

Недоліками побудови іеорш на основі кейеїв може буї и ск іадшєть таких теорій і їх залежність від конкретних умов у тій або шипи сфері чи реї юні, що знижує можливість узаі альнепня іеоретичних висновків Проте переваги таких іеоріи, а еаме їх новизна і практичність, часто значно перевищують недоліки і дають підстави для широкого застосування кеиса-методу в дослідженнях Цс особливо стосується управлінської науки в Україні, яка знаходиться шшс на початку свого розвшку і наштовхується на баїаю иедостіджених проб іем



Методи емпіричних досліджень


Глава 5


У науковому дослідженні кейс як модель об'єкта і водночас спосіб органі­зації дослідного процесу може бути ефективним для вирішення таких завдань дослідження:

• Збирання емпіричної інформації про об'єкт і проблему, які лежать в основі кейса. При цьому збирання інформації завдяки кейса набуває системного певипадкового характеру.

• Перевірка тих або інших гіпотез щодо досліджуваної ситуації. Здій­снюється це за допомогою колективного обговорення кейса в аспек­ті висунутої гіпотези.

• Прогнозування розвитку ситуації, її майбутнього. У цьому випадку аналізу піддаються основні чинники, які впливають на ситуацію, і з'ясовуються наслідки від їх дії.

• Побудова теорії, яка пояснює описувану в кейсі ситуацію.

На завершення слід зазначити, що метод аналізу ситуацій - це гнучкий, су­часний, постмодерний метод пізнання, який ще не достатньо широко викори­стовується в наукових дослідженнях.


РЕЗЮМЕ


 

 


 


С

постереження в науковому дослідженні - це метод збирання первинної інформації про об'єкт через безпосереднє сприйняття і пряму реє­страцію фактів, що стосуються об'єкта, і Значущих з погляду мети дослідження.

Вибірковий метод є відбором одиниць спостере­ження генеральної сукупності відповідно До правил формування вибірки.

Опитування - це метод отримання інформації за допомогою відповіді опитуваного (респондента) на запитання, що ставить йому дослідник.

Тест - цс система відібраних спеціальними мето­дами висловлювань, запронаповапих респондентам з метою отримання достовірної інформації ггро якості індивіда-респопдеита, що цікавлять дослідника.

Метод фокус труп будується на припущенні, що за допомогою певного інтерв'ю в спеціально підібра­ній групі можна зняти зріз масової свідомості, який можна використати для вимірювання процесів, що цікавлять дослідника.

Експертне опитування - це опитування фахівців у певній сфері науки або практики. Будь-яка люди­на, а експерт тим більше, характеризується двома пластами знання: відкритим, усвідомленим знанням і знанням прихованим, неусвідомленим. Завдання експертизи полягає в тому, щоб мобілізувати обидва ці пласти знань. При цьому можливості несвідомого, прихованого знания значно перевершують результа­тивність усвідомлюваної інтелектуальної діяльно­сті. 'Тому експертиза спирається на пгтуїцн0 експер­та як психоевристичний феномен, допомагає екс-


перту зануритись у глибини несвідомого, відчути стани «осяяння», «прозріння», «інсайту».

Науковий експеримент - це метод пізнання че­рез наочно-практичне перетворення об'єкта для ве­рифікації гіпотез. Відрізняється від інших методів пізнання активним вторгненням в природу об'єкта, яке дає змогу дослідити причинно-наслідкові зв'яз­ки глибоким проникненням у суть явищ. Ця перева­га компенсується істотним недоліком - можливістю деформації або втрати об'єкта дослідження.

Класифікація - це один з найефективніших ме­тодів наукового пізнання, який будується па розпо­ділі предметів якого-небудь роду на взаємопов'язані класи відповідно до найістотніших ознак, які вла­стиві предметам цього роду і відрізняють їх від пред­метів інших родів, при цьому кожний клас займає в системі певне постійне місце і, у свою чергу, ді­литься на підкласи.

Аналіз документів як метод збирання й аналізу первинної інформації оперує документами, які з різ­ним ступенем повноти відображають різні аспекти діяльності людини, широко застосовується в соці­ології, історії, педагогіці, економіці і інших науках. Головна проблема методу - можливість фальсифіка­ції інформації в документах.

Метод case study - це побудова певного текстово­го документа, який називають кейсом та який опи­сує певну ситуацію, і подальше його осмислення та обговорення з мстою отримання знання про закла­дену в кейс ситуацію.


Глава 5


Методи емпіричних досліджень



1. Що таке наукове спостереження? Які його ознаки і основні різновиди?

2. Що таке опитування і які його основні різновиди?

3. У чому специфіка і які пізнавальні можливості опитування?

4. Розкрийте специфіку і технологію експертного опитування.

5. У чому специфіка тестування порівнянно з іншими різновидами опитування?

6. У чому переваги і пізнавальні можливості наукового експерименту?

7. Розкрийте суть і роль в науці наукової класифікації.

8. Які основні різновиди аналізу документів?

9. Розкрийте технологію контент-аналізу.

10. Дайте характеристику можливостей методу аналізу ситуацій у науковому пізнанні.

1 Розвиток емпіричних методів пізнання - основа мстодолопчпого прогресу.

2. Переваги і недоліки опитувальпих методів досліджень.

3. Досяшення методу класифікації.

4. Можливості контент-аналізу у вивченні тенденцій розвитку суспільсіва.


6.1 НАУКОВА ІНФОРМАЦІЯ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

6.2 РОБОТА НАЛ ЛІТЕРАТУРНИМИ ЛЖЕРЕЛАМИ

6.3 ЗБИРАННЯ МАТЕРІАЛУ ЛЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

6.4 АНАЛІЗ І ОБРОБКА ПЕРВИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ

6.5 ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НАУКОВИХ ДАНИХ

6.6 МАТЕМАТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

6.7 НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

6.8 ІНТЕРНЕТ-ПРОСТІР ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ НАУКИ

6.9 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ НАУКИ Резюме

Запитання для самоконтролю Теми для роздумів

Основні поняття

Інформація наукова інформація первинна інформація вторинна інформація інтерпретація наукових даних літературне джерело аналіз інформації обробка інформації дискусія наукова дискусія наукова комунікація Інтернет менед­жмент науки презентація автоматизовані системи обробки інформації



Інформаційні аспекти науки


Глава 6


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)