|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
МЕТОДОЛОГІЯ ЯК ІНТЕГРАЛЬНА СИСТЕМА ЗНАНЬ РЕГУЛЯТИВНО-ДІЯЛЬНОЇ ПРИРОДИ
ермін «меюдолопя» обов'язково передбачає вживання терміна «дія іьшсіь» По суті, коти ми юворимо «меюдолопя» то завжди маємо на увазі що йдеться саме про методологію діяльності На це з вер іав увагу Е Г Юдш «Мето долопя яка трактується у широкому значенні цього с лова, є вчення про структу ру, логічну організацію, методи і засоби дія іьносп У такому ро іумшіп меюдоло пя утворює необхідний компонент будь-якої діяльносп, оскільки остання стає предметом усвідомлення, навчання і раціоналізації» [394, с 31 ] Кожний з видів діяльності не може існувати без своєї мею іо юі и У науці нерідко епосі ері і ас і ься звуження мелодологп до одного п виду - мсюдолоіп пізнавальної діяльності, на що теж зверіає уваїу Е Г Юдш «У сучасній літе ратурі під методологією звичайно розуміють перш за все, методо поїш науко вою шшання, тобто вчення про принципи побудови, форми і способи науко во пізнавальні дія іьпості Методологія науки дає характерне іику компонсн-іів науковою дослідження ного об'єкта, предмета ана inv завдання дослі дження (або проблеми), сукупності засобів дослідження, поірібпих тля вирі шенпя завдання цього типу, а також формує уявлення про послідовність руху дослідника в процесі вирішення завдання» [іам же] І далі «Якщо раніше по няття методології охоплювало передусім сукупність уявлень про філософські основи науково пізнавальної діяльності, то тепер йому відповідає внутрішньо диференційована, достатньо розвинута і спеща пзована сфера знань» [394 с 34-35] Е Г Юдш підкреслює «Таким чином, вводячи поняття мегодолоїп, мн фактично розрізняємо два типи знань - знання про світ і шання про знан 26 Наука та її методологія Глава 1
ТАБЛИЦЯ 1.4 Класифікація діяльності та методології
ня (або, точніше, про пізнання). Перше указує на те, що пізнається, друге -яким чином досягається знання про світ» |394, с 31]. Відмінність між ними значною мірою функціональна. Оскільки методологія і діяльність взаємозв'язані між собою, розглянемо основні підходи до її розуміння. В. М. Борисов вважає, що загальна структура Глава 1 Наука та н методологія РИСУНОК 1 2 Структура методологи людської діяльності включає такі елементи: певну погребу людини, на задоволення якої спрямована ЇЇ діяльність; предмет діяльності; дії з предметом; засоби діяльності; результат діяльності [31, с 13-14]. Засоби і визначають методологічний зміст діяльності. Вони обумовлені метою як ЇЇ передбачуваним результатом. Людська діяльність являє собою багатоструктурне явище. ЇЇ можна розглядати із загальних філософських позицій як поєднання в собі пізнання, оцінки і практики. При цьому її пізнавальний аспект являє собою отримання або використання знання про об'єкт застосуванням до нього методів пізнай- Наука та її методологія Глава 1 ня. Що стосується оцішюї діяльності, то вона забезпечує необхідну для будь-якої свідомої дії з об'єктом оцінку суті відповідно до певної шкали оцінювання. Практична ж складова орієнтована на наочно-практичпс перетворення об'єкта відповідно до наявних знань та оцінок. Як відзначає В. А. Рожко: «Сукупна діяльність суспільства, соціальних спільнот та індивідів розпадається па види і підвиди, сфери, сторони. З'ясування їх співвідношення є завданням класифікації діяльності» [283, с 81]. За соціоінженерного підходу до діяльності спостерігається більш детальне її розділення на пізнавальну, аналітичну, прогностичну, навчальну, моделю-вальну, конструювальну, діагностичну, оцінну, контрольну, управлінську, виробничу і споживацьку складові. Оскільки діяльність являє собою взаємодію об'єкта і суб'єкта, то відповідно до типу взаємодії можна виділити суб'єкт-об'єктну і суб'єкт-суб'єктну її різновиди. Нарешті, істотний відбиток на конкретний різновид діяльності накладає сам її об'єкт, що виділяє такі її різновиди як інституційна, процесуальна, інноваційна, а також види діяльності щодо формування і розвитку відносин, цінностей, норм, систем і власне діяльності. При цьому кожний вид діяльності неможливий без відповідної йому методології (таблиця 1.4). Виділення різновидів методології відповідно до різновидів людської діяльності не знімає проблему її розуміння, а переводить її в русло структурного осмислення методології. Схема дає змогу побачити все різноманіття видів методології. її можна використовувати (рисунок 1.2) як матрицю для діагностики ступеня розвинутої реальної методології того або іншого виду діяльності. Нині існують численні види діяльності, які мало забезпечені методологічно. Тут слід зазначити насамперед аналітичну діяльність, діагностику, проектування. Існують значні складнощі формування методології цінностей і процесів, особливо перехідних і кризових. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |