МЕТОДОЛОГІЯ ЯК ІНТЕГРАЛЬНА СИСТЕМА ЗНАНЬ РЕГУЛЯТИВНО-ДІЯЛЬНОЇ ПРИРОДИ

ермін «меюдолопя» обов'язково передбачає вживання терміна «дія іьшсіь» По суті, коти ми юворимо «меюдолопя» то завжди маємо на увазі що йдеться саме про методологію діяльності На це з вер іав увагу Е Г Юдш «Мето долопя яка трактується у широкому значенні цього с лова, є вчення про структу ру, логічну організацію, методи і засоби дія іьносп У такому ро іумшіп меюдоло пя утворює необхідний компонент будь-якої діяльносп, оскільки остання стає предметом усвідомлення, навчання і раціоналізації» [394, с 31 ]

Кожний з видів діяльності не може існувати без своєї мею іо юі и У науці нерідко епосі ері і ас і ься звуження мелодологп до одного п виду - мсюдолоіп пізнавальної діяльності, на що теж зверіає уваїу Е Г Юдш «У сучасній літе ратурі під методологією звичайно розуміють перш за все, методо поїш науко вою шшання, тобто вчення про принципи побудови, форми і способи науко во пізнавальні дія іьпості Методологія науки дає характерне іику компонсн-іів науковою дослідження ного об'єкта, предмета ана inv завдання дослі дження (або проблеми), сукупності засобів дослідження, поірібпих тля вирі шенпя завдання цього типу, а також формує уявлення про послідовність руху дослідника в процесі вирішення завдання» [іам же] І далі «Якщо раніше по няття методології охоплювало передусім сукупність уявлень про філософські основи науково пізнавальної діяльності, то тепер йому відповідає внутрішньо диференційована, достатньо розвинута і спеща пзована сфера знань» [394 с 34-35] Е Г Юдш підкреслює «Таким чином, вводячи поняття мегодолоїп, мн фактично розрізняємо два типи знань - знання про світ і шання про знан

26 Наука та її методологія

Глава 1

ТАБЛИЦЯ 1.4

Класифікація діяльності та методології

ня (або, точніше, про пізнання). Перше указує на те, що пізнається, друге -яким чином досягається знання про світ» |394, с 31]. Відмінність між ними значною мірою функціональна.

Оскільки методологія і діяльність взаємозв'язані між собою, розглянемо ос­новні підходи до її розуміння. В. М. Борисов вважає, що загальна структура

Глава 1

Наука та н методологія

РИСУНОК 1 2 Структура методологи

людської діяльності включає такі елементи: певну погребу людини, на задово­лення якої спрямована ЇЇ діяльність; предмет діяльності; дії з предметом; засоби діяльності; результат діяльності [31, с 13-14]. Засоби і визначають методологіч­ний зміст діяльності. Вони обумовлені метою як ЇЇ передбачуваним результатом. Людська діяльність являє собою багатоструктурне явище. ЇЇ можна роз­глядати із загальних філософських позицій як поєднання в собі пізнання, оцінки і практики. При цьому її пізнавальний аспект являє собою отримання або використання знання про об'єкт застосуванням до нього методів пізнай-

Наука та її методологія

Глава 1

ня. Що стосується оцішюї діяльності, то вона забезпечує необхідну для будь-якої свідомої дії з об'єктом оцінку суті відповідно до певної шкали оцінюван­ня. Практична ж складова орієнтована на наочно-практичпс перетворення об'єкта відповідно до наявних знань та оцінок.

Як відзначає В. А. Рожко: «Сукупна діяльність суспільства, соціальних спільнот та індивідів розпадається па види і підвиди, сфери, сторони. З'яс­ування їх співвідношення є завданням класифікації діяльності» [283, с 81]. За соціоінженерного підходу до діяльності спостерігається більш детальне її розділення на пізнавальну, аналітичну, прогностичну, навчальну, моделю-вальну, конструювальну, діагностичну, оцінну, контрольну, управлінську, ви­робничу і споживацьку складові. Оскільки діяльність являє собою взаємодію об'єкта і суб'єкта, то відповідно до типу взаємодії можна виділити суб'єкт-об'єктну і суб'єкт-суб'єктну її різновиди. Нарешті, істотний відбиток на кон­кретний різновид діяльності накладає сам її об'єкт, що виділяє такі її різнови­ди як інституційна, процесуальна, інноваційна, а також види діяльності щодо формування і розвитку відносин, цінностей, норм, систем і власне діяльності. При цьому кожний вид діяльності неможливий без відповідної йому методо­логії (таблиця 1.4).

Виділення різновидів методології відповідно до різновидів людської діяль­ності не знімає проблему її розуміння, а переводить її в русло структурного ос­мислення методології.

Схема дає змогу побачити все різноманіття видів методології. її можна ви­користовувати (рисунок 1.2) як матрицю для діагностики ступеня розвинутої реальної методології того або іншого виду діяльності.

Нині існують численні види діяльності, які мало забезпечені методологіч­но. Тут слід зазначити насамперед аналітичну діяльність, діагностику, проек­тування. Існують значні складнощі формування методології цінностей і про­цесів, особливо перехідних і кризових.

Поиск по сайту: