Функції емпіричної бази наукового дослідження

її фах и _чс не г о, ююг с? і' нуючи >ои оог чями каибільи 11 • ні для іаухи вці їх розробленні

ПОТОЙНО ''ІКу^ОіІ¹ N Р'Хі Ч k

в но/чближчо\і/ май'' >іньг mv

'О V v 'f> ><"

В основі емпіричної бази наукового дослідження лежать емпіричні факти, які є знаннями ппо певний фрагмент дійсності, отримані дослідним шляхом (експериментально або за допомогою спостереження).

Емпірична база формується за допомогою емпіричного дослідження, яке включає два етапи. Перший етап охоплює безпосереднє спостереження і підго­товку протоколів спостереження. На цьому етапі, що складається, зазвичай, із се­рій експериментів, фіксуються результати одиничних спостережень. Друїий етап включає аналіз протоколів і формулювання емпіричних фактів у формі фак-тофіксуючих думок [183, с 246]. Самі емпіричні факт не тотожні протокольним пропозиціям, а виводяться з них. Перехід від протоколів спостереження до фор­мулювання наукового факту - складний логіко-гносеологічпий процес, який включає очищення факту від випадкових компонентів, його об'ектнвування, максимальне узагальнення. По суті, відбувається процес переходу від живого споглядання, зафіксованого в протоколах спостережень, до певної суті спостере­жуваного, отриманого за допомогою абстрагування, використання здобутого ра­ніше достовірного знання.

Науковий факт - це така форма емпіричного знання, істотна характеристи­ка якої полягає в тому, щоб бути лапкою у відношеннях «наукове знання -об'єктивна реальність». У гносеологічному плані науковий факт містить два типи компонентів; чуттєво-образний, за допомогою якого відображає і ься без­посередній зв'язок з об'єкіом дослідження, і концептуальний, який виражає узагальнений характер знання. Ця подвійна природа наукового факту дає йому змогу виконувати функцію базисного знання про теоретичний світ, причому як щодо його обґрунтовування, так і для його підтримки (перевірки) [183, с.247].

Емпірична база формується за допомогою цілеспрямованих і систематич­них досліджень. Добудова емпіричної бази наукового дослідження передбачає:

1) побудову концепції емпіричної бази, в якій обґрунтовується її суть, приз­начення і виконувані функції;

2) побудову матриці емпіричної бази, в якій представлено позиції для фак­тів певного типу і призначення;

Процес наукового дослідження Глава З

3) побудову криіерію відбору фактів, який виконує роль своєрідною сита, що відділяє поірібш факти від тих, які не відповідаю і ь сформованим кри тсріям,

4) визначення форми уявлення, описання факпв, що дає змоіу додаїи узю дженосн и однотипності фактам,

5) заповнення матриці відібраними фактами,

6) проведення випробувань емпіричної бази на повноту і достатність для ре­алізації призначення

Під час побудови емпіричної бази необхідно праінуїи відбираіи всю су купшсіь фактів, що відображають об'єкі дослідження в його наочному бачен ні Принципово важлива їх перевірка і повторна перевірка як на рівні прове дення повторних експерименпв, так і на рівні перевірки правильності їх про­токолів

Гіпотеза юухово обг(у с чане пригущечня прот або н ші впастивост с торої и про де си іри^і-ч и об екіа in и і н сть гко о о соводєна

Знанню завжди г епрдуо г ри / щеі іня

О Гумос ь)

Поиск по сайту: