Класифікація опитування

В основі методу лежиіь запиіаїшя, що є типом міркування, який передба чає брак інформації про відповідний об'єкт і погребує відповіді пояснення Запитання формулює дослідник (інтерв'юер) і ставиїься опиіуваному (рес понденту) У дослідженнях застосовуються найрізноманітніші види запиіань (таблиця 5 8)

Змістовна харакі еристика запитань с основною При цьому запитання про факти можуть зясовувати факти об'єктивної соціальної реальності (події пригоди) і факти свідомості людей (думки, побажання очікування, п іани на майбутнє) Головне, щоб ці запитання були цікавими, нестандартними Запи тання про настанови спрямовані на вивчення орісніацп людини на певний соціальний об'єкт який висіупає реіуляюром поведінки людини При цьому мета опитування може полягати у з'ясуванні рівня усвідомлення об екта рес пондентом, його емоційної оцінки і поведінки щодо об'єкіа Зазвичай запитан ня про настанови формулюються так Чи задоволені Ви?», «На чому базу ється Ваше ставлення?» тощо Запитання про мотиви орієнтують дослідни ка на пошук спонук особи до діяльності пов'язаної з прагненням задовольни-

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

ТАБЛИЦЯ 5.8

Класифікація запитань

ти певні потреби. Формулювання запитань тут зазвичай починається з «чо­му», «навіщо», «з якою метою». Запитання про оцінки («Як можна оцінити...?», «Яке значення мас...?», «Виберіть три найважливіші, з Вашої точки зору, думки», «Поставте відповідно до кількості висловлених думок таким чином, щоб найважливіша думка мала меншу кількість» тощо) дають можливість вивчити систему цінностей індивіда. Нарешті, запитання про особу або со­ціально-демографічні запитання, орієнтовані на визначення таких характери­стик особи як сгагь, вік, національність, освіта, професія, сімейне сіаповище, стаж роботи тощо.

Запитання виконують різні функції у дослідженні. Усі їх можна розділити па дві групи: основні, що ставлять за мету зняття основних характеристик рес­пондентів, і неосновні, які забезпечують функціонування основних запитань. Серед останніх виділяються запитання контактні, буферні, контрольні, заохо­чувальні, провокуючі, запитання, що знімають напругу і запитання-фільтри.

Призначення контактних запитань полягає у забезпеченні контакту ін­терв'юера з респондентом, появи у респондента інтересу до опитування, тобто во­ни допомагають респонденту адаптуватися до ситуації опитування. Контактне запитання зазвичай буває першим запитанням опитувальника. Воно відрізняєть­ся простотою, стосуються всіх респондентів, характеризується цікавістю.

Буферні запитання призначені для пом'якшення взаємовпливу запитань одне на одного. Потреба в них особливо велика тоді, коли треба перейти від однісї теми до іншої або понизити ефект монотонності запитань, присвячених одній темі.

Контрольні запитання служать для контролю щирості відповідей респон­дента. Тому їхнім предметом виступають досліджувані якості респондента. Вони або більш гонко дублюють основні запитання, або спеціально виявляють ступінь щирості респондентів. Коні рольні запитання застосовують і оді, коли

Методи емпіричних досліджень

Глава 5

іема опитування дуже інтимна Вони супроводжують делікатні запитання, які торкаються найбільш інтимних, приватних властивостей особистості, відно син з іншими людьми, рідко стають предметом відкритого обюворення

Заохочувальним запитанням може бути будь яке, що місти і ь у собі інфор мацію, яка заохочує респондента на щиру відповідь Зазвичай, ефект заохо чення досягається такими фразами «Оскільки Ви успішно справилися з попе редніми запитаннями, дайте відповідь», «Це запитання потребує певних роз­думів», «Відповідаючи на це запитання, Ви краще зрозумієте своє оючен-ня» тощо

Провокуючі шпитаиия примушують, провокують відповідь респондента, вони характеризуються наявністю певних елементів психологічною іиску на респондента Наприклад, запитання «Звичайно нещирі люди схильні прихо вуваги погані вчинки 3 чим звичайно зв'язані порушення дисципліни у Вашо му колективі?» зумовлює щирість відповіді

Запитання, що знімають напруженість, утомлешсіь респондента зазвичай викорисювукл ь до кінця опитування їх мета поляї ає у зня гті психологічних навантажень з опитуваних, їх заохочення до добросовісної роботи Вони знач­но простиш за всі попередні запитання і містять у собі подяку респонденту за участь в опитуванні

Призначення запитань-фгльтрів полягає в тому, щоб виділи і и певну групу респондентів, які володіють певною якістю і досліджувати інші якості, що ба зуються на ціп Зазвичай запитання-фільтр формулюють іак «Якщо у Вас єулюбтене заняття (хобі) то», «Якщо Ви займаєтеся споріом, іо» ющо При цьому відповідають на ці запитання пльки ті респонденти, які відповідно мають улюблене заняття або займаються споріом Недотік цих запитань поляїає в тому, що в анкеті може бути дуже баїаю пропусків, а це може призвести до безглуздості всього дослідження

Не менше важливу роль у проведенні опитування відіграє і форма кон сірукцп запитання Пошук форми запиіаппя, що відповідає можливостям респондента, - досиїь складне творче завдання Найчастіше зас юсовую і ься запитання шкали, особливо і оді, коли потрібно з'ясувати шгенсившсіь про­цесу Позиції шкали можуїь фіксуватися цифрами або думками Наприклад, запитання з цифровим виразом шкали може мати такни виїляд

«Як Ви оцтюьте якість обслуговування в нашо чу ресторані?» (Віднови ти знаком «+» за шкалою)

Що стосується шкал з думками, ю вони можуть бути дуже різноманітний

Шкала складається з двох є іеменпв, часю цс дихотомічна шкала Чи приваблює Вас професія лікаря? І Так, 2 Ні

Шкала складається з трьох елементів Чи вважаєте Ви доціль­ним викладання в шко її хореографії? 1 Так 2 Важко відповісти З Ні

Шкала складається з чотирьох елементів Яка робота Вас sa довочьняє, подобається?

• Мені подобається одноманітна робота, де чітко пос тавлено завдання і можна удосконалювати свої навички

• Я схильний до різноманітної роботи, де треба щось видозмінювати і комбінувати, використовуючи свій досвід і знання

Глава 5

Методи емпіричних досліджень 177

• Мені більше подобається робота, виконуючи яку вирішуєш нові зав­дання, керуючись своїми ідеями.

• Важко сказати.

Шкала складається з п'яти елементів: Якою мірою Ви задоволені виробни­чою нарадою?

• Цілком задоволений.

• Швидше задоволений, ніж незадоволений.

• Важко сказати.

• Швидше не задоволений, ніж задоволений.

• Зовсім не задоволений.

У вітчизняних дослідженнях найбільш популярні запитання з три- і пятич-ленными шкалами. Запитання, що містять більшу кількість елементів шкали, трапляються украй рідко. Застосування їх у дослідженнях наштовхується на труднощі абстрактного мислення.

Найбільший інтерес опитуваних становлять запитання-малюнки. Вони стимулюють повноту заповнення анкети, коментують її зміст, додають емоцій­ності спілкуванню соціолога і респондента.

Запитаиия-таблиці застосовують тому, що самі по собі вони складаються з кількох простих запитань, кожне з яких має однотипну шкалу. Тому табличне подання запитання дає змогу зробити анкету більш компактною.

Запитання-індекси нагадують запитання-шкали. їх застосовують тоді, ко­ли відома інтенсивність ознаки, кожній градації якої ставиться у відповідність індекс.

Для проективных запитань властиве подання певної практичної ситуації, у якій поміщається респондент. Для них характерний елемент гри. Головна ви­мога до цих запитань полягає в чому, щоб пропонована ігрова ситуація була ві­дома респонденту, щоб його життєвий досвід містив щось подібне. Так, типо­вим прикладом незбіжності життєвого досвіду з проективною ситуацією вия­вляється у запитанні наївної соціології, яке часто ставлять один одному шко­лярі: «Кого з однокласників ти б узяв у розвідку?». Річ у тім, що вибір викону­ється за такими якостями, як чесність, особиста симпатія, доброта тощо, які в ситуації розвідки далеко не головні. В розвідці потрібна спостережливість, уміння володіти зброєю, сміливість тощо. У життєвому багажі школяра про­сто немає досвіду розвідки. Тому отримана інформація виявляється неаде­кватною ситуації. Проективні запитання зазвичай починаються словами: «Уя­віть собі....», «Якщо раптом трапилося...» тощо.

Цікавим різновидом запитання є запитання-діалог. У ньому у вуста псев-доспіврозмовника вкладаються протилежні вислови, з яких опитуваний пови­нен зробити свій вибір. Нерідко псевдоспіврозмовників буває кілька.

Наприклад: Чи правильна думка?

1. Самотня людина не може бути щасливою.

1. Так. 2. Швидше так, ніж ні.

3. Ні. 4. Швидше ні, ніж так.

2. Духовно обмежена людина не може бути щасливою.

1. Так. 2. Швидше так, ніж ні.

3. Ні. 4. Швидше ні, ніж так.

У цьому запитанні псевдоспіврозмовник зовсім не персоніфікований. Мо­же бути і більш явна присутність псевдоспіврозмовників. Наприклад, у запи­танні «Кілька років Ви вивчали одну іноземну мову, а тепер закинули її і стали вивчати іншу мову, більш потрібну Вам. Щодо цього Ваші подруги висловилися таким чином:

Методи емпіричних досліджень

Глава 5

Перша подруга «Ти вчинила легковажно'» Друга подруга «Ти вчинила правильно'» З якою з подруг Ви погоджуєтеся?

Досить часто запитання місія і ь списки і вказівки на кількість варіантів, які повинен відзначити респондент Наприклад Якими, на Ваш погляд, мають бу ти основні напрями роботи влади (не більше п'яти відповідей)

1 Понизити тяіар податків

2 Підвищити пенси, стипендії і допомоги

3 Забезпечити людей роботою

4 Підвищиш рівень заробітної платні

5 Зменшити чисельність урядовців

6 Очистити від корупції апараї управління

7 Надавати реальну підтримку підприємництву

8 Допомоіги працівникам сфери освіти, науки, культури і охорони здо ров'я

9 Ліквідувати птльги урядовців і депугаттв

10 Створити умови для зниження вуличнот злочинності

11 Провести ревізію матеріально-фінансових ціннос іеи

12 Установити жорстку витрату за витратами

13 Заборонити страйки і демонстрації

14 Навести лад на вулицях міста, очистивши їх від сміття і бруду

15 Розробити реальну програму виходу міста з кризи

16 Провесіи розслідування фінансових і майнових зловживань посадовців

17 Понизити ціни на продовольство і транспорі

18 Розвивати демократію і самоврядування

19 Інше (напишіть)_______________________________________

Подібні запитання па виї тяд нагадують меню гаку назву вони и отримали в соцюлош

Будь-яке запитання що ставиться респонденту характеризується певним рівнем свободи реєпондеп і а щодо відповіді Найбільший ступінь с вободи вла­стивий для відкритих запитань У цьому випадку респондент дає відповідь у вільній формі, що цілком допустимо для вивчення малодосліджених процесів розвідувальних пошуків проблем, висунення і шотез У суворому дослідженні відкриті запитання зазвичай не використовують оскільки відповіді на них ду же важко обробляти кількісно погрібні значні витрати сил і часу на редагу вання, класифікацію, кодування відповідей Виходячи з цього, інтерв'юер пра­гне звести свободу респондента до вибору одного з варіантів відповіді які роз робляють наперед Таке запитання називається закри і им

Недолік шкритого запитання полягає саме в його закритості Під час його складання завжди зберпаєіься небезпека неврахування дуже важливою для суті проблеми варіанта Гому краще використовувати напівзакрите запитан ня, що передбачає вартант вільної відповіді Тим самим знімаюіься недоліки відвертості іа закритості

Залежно від харакіеру спрямованості запитання ділять на прямі і непрямі Прямі запитання, які стосуються сіавлення до себе і до оіочуючих людей, припускають негативні оцінки чоіо небудь, найчастіше залишаються без від повіді Тому респонденту доцільно ставити непрямі запитання, якт фтксуюгь досліджуване явище але не вимагають «дратівливих відповідей» Зазвичай тут змінюю і ь характер спрямованості запитання з особи респонденіа на не-персошфікованих оіочуючих Крім тою, непрямі запитання доцільно кон струювати у проективній формі яка дає майже повну деперсоналізацію

Виходячи з нагромадженого досвіду конструювання запитань, можна сформулювати вимоги до них У практиці досліджень були сформовані такі вимоги до запитань анкети

1 Запитання мають відповідати темі дослідження, рівню культури и освіти респондентів, давати змогу точної відповіді Так, форму іюючи запитання

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

не можна застосовувати таю катеюрп, як «багато», «мало», «часто», «рід­ко», «погано», «добре», «активно», «пасивно», «справедливо», «неспра ведливо» тощо, оскільки кожна людина вк іадає в них свою міру

2 У словесному формулюванні запитань слід уникати використання сне ціальних термінів або слешу Найчастіше спеціальні терміни в запитан нях - результат того, що дослідник не змії достатньо виразно операцюш зувати початкове поняття, знайти його емпіричні еквіваленти в повсяк денній поведінці і а висловлюваннях людей [78 с 98 991

3 Прагніть коротких формулювань За інших однакових, чим менше стів у запитанні і -іапропонованих альтернативах відповіді, тим менше шансів, що вас неправильно зрозуміють [78, с 99]

4 Запитання не повинно містити думки, оцінки и настанови дослідника Во но має буїи нейтральним Треба пам'ятати, що оцінки явищам повинен да вати не респондент, а вчений Не можна використовувати запиіання під кажи, наприклад, запитання «Вам не подобається Ваша робота чи не так?» примушує відповідати «не подобаєіься», не позбавлена цього і мо дифікована форма запи іання «Якою мірою Вам не подобається Ваша ро бота?» За нейтральною формулювання настанови дослідника маскую і ь-ся «Якою мірою Вас влаштовує Ваша робота», або «Як Ви ставшеся до Вашої роботи?» Уникайте шдшіовхувальних або навідних запиіань, що неявно вказують респонденту, яка відповідь бажана «Підш і овальне запи тання» змушує респондента вибирати «прави іьпу або соціально-бажану відповідь» Ще один спосіб нав'язати респонден іам в іасну думку це об­меження кількості альтернатив відповіді у закритому запитанні або ви ключення позицій «ніша відповідь», «важко відповісш», «не знаю» 178, с 99-100]

5 Запитання не повинні спонукати респондента давати соціатьно неприи няни відповіді, порушувати службову етику Це продемонстровано в по передньому прикладі В цьому випадку можливі конфлікти з тими рес­пондентами, які особливо чутливі до порушень еіики

6 Запитання, що потребують точної і однозначної відповіді, мають буї и зак­ритими Важливо і те, щоб кількість позитивних і негативних варіаппв відповіді була однаковою, бо юді буде видно «неозброєним оком» кон­цепцію соцюлоіа

7 Запитання не повинно містити в собі кпька запитань відразу («де коли і скільки?»), бо це створює труднощі респондентові відповідати

8 Для досягнення дослідної мети напевно потрібно форму нова і и якомоіа більшу кількість запитань за одну і ему, що дає змоіу побачити п з ба гатьох іочок зору

9 Запитання мають буї и логічно несуперечтивими і шпвісіично прави іь ними Вони мають бути позбавлені багатозначних фраз При цьому поі-рібно зверіаги увагу на те, що деякі слова по-різному розумноїь v різних субкульгурних групах Без крайньої потреби не можна викорисіовуваїи запитання, які містять заперечення

10 Потрібно враховувати можливий вплив чинника соціальної бажаної її -

прагнення людей до соціа іьною схвалення, пресіижної поведінки і єпо собу життя до самопрезентацц Цей чинник нерідко визначає зміст відпо відеи і порушує валідність дослідження Ідеальною вирішення цієї про блеми не існує Дос пднику важливо розуміти і не допускати дію цьою чинника [78, с 100 101J

11 У запитаннях, що стосуються фактичного сіану справ або поведінки ію-

деи, слід конкретно ви значат тимчасові та просторові координаїи подій, що цікавлять дослідника Важко відповісі и на запитання «Чи користуєтс ся Ви іромадським транспортом, перебуваючи датеко від дому?» або «Чи часіо Ви читаєте деіекіиви?» Потрібно конкретизувати поняття «дале ко» (інше місто, інша країна, інший мікрорайон?) і вказані який часовий

Поиск по сайту: