БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн

Під фор. оргнізації н. слід розуміти спец. орг. ді-ть учителя і учнів, яка прово­диться в установ. порядку і в певному режимі.

У поч.. класах вивчення прир. здій­с. за допом. різних орг.. ф. нав­ч. Осн. орг.. ф. н-ня є: уроки і пов'язані з ними обов'язкові екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочні роботи і необов'язкові, мало пов'язані з уроками позакласні види занять Урок — логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного процесу, з якому в складному взаємозв'яз­ку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчан­ня, здійсн. реа­лізація цілей і завдань навч., вих.. і розв. Важл. ф навч. є екскурсії. Екскурсії — це така орг.. ф. н-ня, яка за без. озн-ня учнів з реальними предметами і явищами в їх природному оточенні. Залежно від місця у навчальному процесі виділяють ввідні і заключні екскурсії. Ввідні призначені для попереднього набуття учнями відпо­відних знань, які необхідні для вивчення нової теми. Спост. за об'єктами і явищами, що проведені на ввідній екскурсії, часто згадуються під час вивчення від­повідної теми, а зібраний матеріал — демонструється.

Зак.екск. пров. як підсумкові після вивч. відпов. теми або розділу. Вони мають закрі­пити, поглибити і розширити набуті знання в класі. Тісно пов'язані з уроками д. з. учнів. Крім обов'язкового читання текста підручника, повторення відповідної теми д. з. повинно носити творчий х-тер — включати пр.. роботи, елементи спостер., моделювання, логічні висновки та ін.

Д. роб. експерт. типу підтвер­джують уявлення, одержані під час уроків, забезпечують повторення виконаного досліду в класі, виробляють впевненість в поводженні з матеріалом, приладами, обладнан­ням, зміцнюють досвід, підвищують культуру роботи.Важл. у вивч. прир. є позаурочна робота учнів. Позаур. роб. обов'язкова, за її виконан­ня, як і за інші види навчальної діяльності, учні одержують оцінки.Позакласна робота повинна бути цікавою. Зміст її виходить за ме­жі програмового матеріалу, доповнюючи і розширюючи його. Включає позакласна робота індивідуальну, масову та гурткову роботу.

Всі орг.. ф. н-ня взаємозв. між собою і спрям. на викон. навч.-вих. завдань. Отже, кожна робота в різних орг.. ф. забезпечує формув. біол..знань і елементів вих.

№ 7.Праналіз.типи уроківз природозн.

Урок — це скл. форма сист, регул. н-ня, згідно з програмою і розкладом, з застос. різном. мет. і прий. Уроки з прир пров. в певній послід, що передб шк. програмою і забезп системат вивч матеріалу.

До уроків природознавства ставляться такі вимоги:

1. Постійно здійснювати загальнодид. принцип єдності навчання і виховання. 2. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприймання,доступним для розуміння дітей певного віку. 4. Для розвитку лог. мисл.учнів на уроці застосовувати різні види робіт. 5. Система мет. і прий. повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу ефективність роботи учителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.6. Домашнє сам. завдання може бути логічним продовженням або закінченням класної роботи.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засв. нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узаг і систематї нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.

Кожен тип уроку характ певною будовою-структурою. В поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. В кожному уроці виділ. дві структури: макроструктуру і мікроструктуру. Макр. — це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу. Мікр. уроку може змінюватись навіть у межах одного етапу уроку залежно від наявності наочності різних видів, технічних засобів навчання, підготовки учнів, їх уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом.Найпош- комбінований урок. На таких уроках центр. місце відв. вивч. нового матеріалу, його осмисл, запам'ят, узаг та сист. Також на цих уроках має місце і повторення раніше вивченого. Наводимо типову структуру комбінованого уроку. СТРУКТУРА

1. Перевірка домашнього завдання. Може пров.різними методами усного опитування і письмово. Метод фр. опит дає можливість включити в роботу всіх учнів і більш економно і продуктивно витратити час.Для індо опит добир запитання, відповіді на які відбиватимуть найсуттєвіші ознаки виучуваного. За індивідуального опитування активність класу знижується. Адже не всі учні уважно слухають відповідь свого товариша. Для актив уваги класу вчитель вимагає доповнень до відповіді, виправлення помилок, неточностей; указати, що нове було у відповіді тощо.Отже, всі види опитування повинні органічно поєднуватись на уроці. Надавати перевагу одному з них недоцільно.

2. Акт. оп з-нь учнів та їхнього жит. досвіду не слід ототожн з простим опит. Ця робота спрям на виявлення вже набутих раніше знань, які є основою для сприймання, усвідомлення і засвоєння нових. Раніше здобуті знання становлять опору для засвоєння нових знань. Тому завдання вчителя виявити, уточнити, розширити, а в разі необхідності виправити відповідь учня. Для актуалізації опорних знань найчастіше застосовується усна фронтальна бесіда або виконання завдань. Варто використовувати пізнавальні ігри, загадки, якими вчитель підводить учнів до сприймання нового матеріалу.

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Цим наголошується, що учні повинні взнати нового, які знання, навички, вміння мають набути.

4. Ознайомлення з новим матеріалом (сприймання та усвідомлення знань). Найч в м класах застос усний виклад нового матеріалу. Він дає змогу за короткий час донести до свідомості дітей основні факти знань і провести певні узагальнення. Розповідь учителя може поєднуватись із сам роботою учнів за попередніми завданнями вчителя, читанням учнями тексту підручника та ін.

Ефективність цього етапу уроку залежить від уміння вчителя керувати сприйманням і усвідомленням знань учнями.

Сприймання і усвідомлення нових знань — це тільки певний етап в оволодінні знаннями.

5. Закріплення нових знань (осмислення, узагальнення, систематизація знань) проводиться після вивчення нового матеріалу.. В процесі закріплення основну роль має відіграти активна пізнавальна діяльність учнів, відповідно спрямована вчителем.

6. Підсумки уроку. Наприкінці уроку вчитель коротко підсумовує наслідки роботи й виставляє оцінки, оголошуючи й обґрунтовуючи їх. Впровадження поурочного балу в оцінюванні знань стимулює активну роботу учнів на всіх етапах уроку. Крім того, перевірка й оцінювання знань учня майже на кожному уроці примушують його сумлінніше ставитися до навчання.

7. Повідомлення домашнього завдання. На завершальному етапі уроку вчитель повідомляє домашнє завдання. Для домашньої роботи можна запропонувати такі завдання: повторити матеріал за підручником, виконати практичні, прочитати науково-популярну літературу та ін.

№ 8Обгрунтуйте нестандартні форми на уроках природознавства.

Нестй урок - це імпров навч зан, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особл нест ур. полягає в такому структур змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нест у. характерною є інфо-пізн система навчання - оволодінні готовими знаннями, пошук нових даних, розкритті внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання.На цьому уроці вчитель може організувати діяльності класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нест у. макс. стимулює пізн самост, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрям на підв якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспр, потрібних у житті навичок і вмінь.Крім цього, такі уроки більше подоб учням, ніж буденні навчальні заняття. Отже, нестандартні уроки з природознавства в початкових классах руйнують застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу школярів, спрямовуючи його в русло активізації пізнавальної самостійності й творчої активності.Найвищої майстерності в проведенні такого уроку досягає той учитель, який дозволяє своєму класові вільно почуватися і переживати, але утримує його в тих рамках, які потрібні для успіху в навчанні. Користуючись свободою творчості й самостійної діяльності, учні не повинні забувати, що вони на уроці та дотримуватися певної дисципліни.

№ 9Предметні уроки

Ідею предм навч розвинув послідовник К. Д. Ушинського- В. П. Вахтеров. Його праця «Предметний метод навчання» грунт на принципі унаочнення. Він зазначав, що предметні уроки — це уроки ознайомлення з предметами за допомогою унаочнення, це предметнее навчання в прямому розумінні слова з предметом у руках або перед очима. Отже, Вахтеров дає чітке визнач пред уроків.

Більшість методистів під предм уроком розуміють урок, коли діти працюють з предметом, який вивчається, а не з його зображенням. Отже, об'єктом вивчення на предметному уроці може бути, як правило, реально існуючий предмет. На предм уроці вчитель привчає думати і відповідати самих дітей. Для цього потрібно побудувати бесіду так, щоб учні самостійно давали відповіді, виходячи з своїх спостережень за предметом або явищем, що вивчається. Більшість предм уроків проводять після екскурсій, під час яких учні мають можливість ознайомитися з предметом або явищем у природному середовищі, спостерігати його зв'язок з іншими предметами або явищами. Важливою умовою для правильної організації предметного уроку є те, щоб предметами, що вивчаються на уроці, були забезпечені всі учні класу або, в крайньому разі, один предмет був на двох учнів.

Поиск по сайту: