АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Білет № 16. Обгрунтуйте розповідь учителя, як метод формування природничих знань

Читайте также:
  1. A) Метод опроса
  2. I. Метод стандартизации
  3. I. Методы выбора инновационной политики
  4. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  5. I. Основные характеристики и проблемы философской методологии.
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
  8. II. ВИРУСОЛОГИЧЕСКИЙ МЕТОД
  9. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  10. II. Методы прогнозирования и поиска идей
  11. II. Формальная логика как первая система методов философии.
  12. II. Цитогенетический метод

У поч. шк.. живе слово вчит. використ. в 3 формах: розп, бесід. і чит. вгол. Розп.уч. є одн.із способ. виклад. нового матеріал. Розп — це системат виклад. фактичн. навч. матер. або опис певн. природн. об'єкта чи явищ прир.. До розпов.вч. вдається тоді, коли вивч. тема, з якої в дітей немає відомост. або вони незначні, а текст підручн. не дає повн. уявл.про преді. або явища. Розп. уч. дає учн. можлив. ознайомит. з матеріал.у послідовн, систематичн. вигляді, вчить їх прав. й лог.мислити. Вона повинна створ. в учн. образні уявл.про виучув. преді. і явища.Розп. учит. за форм. викладу повинна бути доступн. і популярн. з урахув. віку і рівня розв. дітей, зрозуміл. всім учн., а не окремим з них, повинна бути яскрав. й емоц, пробудж. інтерес і активізув. розум. діяльн. учн. Розпов. повин. бути також ідейно спрямован., не містити помилок і неточн.. Розпов. чітко і просто вч. зможе лише тоді, коли сам знатиме досконало той матеріал, який поясн.дітям. Щоб докладн. ознайом. з науков. трактув. того або іншого питання, вчит. використ. різні додатк. джерела: енциклопї, науково-попул. літер., довідн. та ін. Розпов. повинна бути лог. і стилістичн. правильн, не містити неправ. слів. Тільки правильн. побудов, емоційна і яскрава розп. захоп. дітей, зацікав. їх, буде прикл.правильн. побуд.відповіді. Вона повинна мати і вихов. значення.Отже, в розпов.вч. використ. головне, найтипов. і розпов. про нього більш докладно, але не вникає в подробиці.Щоб створ. образні уявл, вч. обов'язково ілюструє свою розп. різн.наочн. посібн. — табл.., картин. картами, гербар., колекці, макет. та ін., а також спирається на ті уявл. й поняття, які вже мають діти. Без унаочн. розп. втрач. свою якість і гірше сприйм. учн.. Розпов. може супроводжув. демонструв. дослідів, діафільмів, кінофільм. та діапозитивів. Проте якою цікав. не була б розпов., вона не повинна бути довгою. Сприйм. розп. вч. вимаг від дітей велик. розумов. напруж. Ця особл у дітей мол.шкільн. віку малорозв. Спочатку вони слух. уважно, а потім стомлю, зміст розповіді губиться, тому її треба обмежув. до 7—10 хв у 2 і 10—15 хв у 3 класах. Досвідч. учит. стеж. за станом учн. під час розп.і і при перш. ознак. стомлен. переключ. увагу учн. на інші прийоми і методи роботи. Найчастіше розпов. учит. черг. з бесід, яку провод. за картин. або табл, зарисовк. на дошці, роб. з картою. Доцільно назван. об'єкт запропонув. дітям самим знайти на картах, застосов. орієнтири, які дає вч.. Для бесіди можна вико рис. результ. спостереж. дітей або елемент. верист. бесіди До розп. вч. повин. старанно готуват: заздалег. визнач. місце розпов. на уроці, тему, її навч. та вихов. мету; ознайом. з відповідн. матеріал. підручн., науков., наук.-популярн.літератур.;добр.вірші,загадки або уривки з худож.творів, скласти план розпов, виділ. місця, на які слід зверну. особл. увагу. Вч. обов'язк. добирає потрібн. наочн. посібн., ознайомл. з їх змістом, намічає послідовн. і момент демонструв. їх, продумує запитан. для провед. бесіди. Відміч. нові слова та назви, які діти повин. запам'ят, та ін.



 

Білет № 17. Навч. дослід — це елементарн. навч. експер.як і спостереж, є одним із важлив.методі.пізнан.природ. накопич.чуттєвого досвіду.

Інформац, здобута таким шлях, є основою певн.теоретичн. висн., узагальн., встановл. закономірн. або підтвердж. вже засвоєн..Дослід дає змогу відтвор. явище або процес у спец.створен. умовах, простеж. за його ходом, побач. ті ознаки, які у прир. сприйн.безпосеред. неможл..Дозвол. досліджув. явищ. в різн. умовах, припин. дослідн. процес на будь-якій стадії і повторюв. не обхідн. кільк. разів, вивч. преді. більш ретельн, ділити його на частини, виділяти те, що цікав.. Таким чином досяг. глибина дослідж. суті явищ і законів прир., підвищ. обґрунтован. виснов., які мож.бути зробл. на основі експер.Необхідн. провед. дослідів у поч.клас. зумовл. тим, що діти мають недостат. чуттєвий досвід, а більш. природознавч. уявл. і елементарн. понять форм. тільки на його основі. Це стосується тієї частини змиту, засвоєн. якої ІНШИМИ метод. буде неефектив. Зокрема:

1.Ознак і властив. об'єктів, які безпосередн. чуттєво не сприйм. Напр, скільки діти не спостер. б за зразк. корисн.копал., вони не змож. визнач., міцна вона чи крихка, гор. чи ні, тоне у воді чи плав., для цього необхід. її розлам., підпал., вкин. у воду, тобто пров. дослід.

2.Причинно-наслідк. зв'язків між об'єкт. та функціональн. залежн. між їх велич. Наприк, залежн. об'єму рідини від нагрів. і охолодж, знач. води, тепла, світла, повітря для життя росл. і ін. Ці зв'язки і залежн. визнач. зіставл. кількісн. і якісн.характерист..

Під час навчан. досл. необхід. і в тих випадках, коли процес у прир.трив. довго, і діти не можуть спостер. за ним від поч. до кінця, або виник. потреба в детальн.вивч.чи загостр. уваги дітей на част. такого процесу.

Обов'язков. елемент. досліду є створ. спец. умов для проходж.явищ, процес. та добір засобів для цілеспрямов. зміни об'єктів або середовищ. їх існув.. Тому виконан.дослідів вимагає певн. обладнан (приладів і матеріалів).

Структ.досліду:

1. Осмисл. власне предметн. цілей досліду. Актуаліз. зн. про об'єкт, з яким провод. дослід.

2.Планув. досліду: а) визнач. практичн. дій, їх послідовн; б) вибір обладн.(приладів і матеріалів).

3.Виконан. досліду: а) викон. практичн. дій у необхідн. послідовн; б) цілеспрям. спостереж. за об'єктом (змінами, які відбуваються, результатами змія) під час досі іду; в) усвідомл. результ. спостереж.; г) самоконтр. за процес. досліду.

4.Осмисл. результ. досліду: а) узагальн. фактів; б) установл. взаємозв'яз; в) фіксація наслідків досліду (усно, письмово, графічно).

5.Закріпл. результ. провед. досліду: знання цілей, власне предметн. результ., способів практичн. і перцептивн. дій в їх необхідн. послідовн., приладів і матеріал. для викон. досліду та відповідн. умінь.

Дослід, як метод навч., є способом взаємозв'язан. діяльн. вч. і уч: уч. управл. (організ., планує, контрол, стимул, коригує, аналіз. й оцінює) діяльніст. уч, спрямов. на вивч. предм. і явищ природ. у спец. створен. умовах шляхом зміни об'єктів або умов їх існув. (протікання) з використан. відповідн. приладів і матеріалів.

Методика використ. досліду:

в процесі використ. досліду мол.шк. повинні оволод. не тільки знаннями про преді. і явища прир., їх взаємозв'. і залежн (власне предметн.результ. досліду), а й про спосіб його викон. (які практичні дії і в якій послідовності здійсн.), про прилади і матеріали та їх признач.. Отже, об'єктом спостереж, осмис і запам'ятовув в досліді стають предм. і явища природи та діяльн., спрямов. на них. Застосув. цих знань, тобто формув. відповідн.умінь, відбув. під час залуч. дітей до викон. дослідів. Такий підхід забезпеч. пропедевтич. основу для оволодін. експериментальн. уміннями та одним із найважлив. методів пізн. природи — експеримен.у середн і старш.класах. Крім того, дослід мас велике знач. у розв. і вихов. особис. учня. Розглянемо загальні підходи до методики використ.досліду . Першим етапом є актуалізація знань про об'єкт, з яким проводитьсл дослід. Об'єкт повинен бути знайомий і доступний для сприймання. Далі організовується осмислення учнями цілей досліду: з якою метою дослід виконується; що необхідно виявити в об'єкті або з'ясувати про об'єкт. У більшості випадків на уроці проводиться не один, а кілька дослідів, за допомогою яких предмет або явище вивчається різнобічно. Зокрема властивості, склад, умови існування, які характеризуються кількома ознаками чи складовими частинами і т. ін. Виявлення кожної ознаки, частини відбувається в ході конкретного досліду.

У практичній діяльності досить часто повідомляється тільки загальна ціль всіх дослідів і виконуються вони демонстраційно.

Етапи викон. дослду мають складну структуру, Закономірн. метод. їх реалізац.визнач. насамперед характером взаємодії уч. і учн. Дослід викон. школ. під безпосередн або опосередков керівни учителя. Під безпосеред керівн.відбув. виявл.нових властив. об'єкта, засв. нових способів дій. Самост. викон.(під опосередкованим керівництвом) можливе тоді, коли діти волод. діями, операц., що склад. діяльн. викон. досліду. У таких випадках вони прац. за інструкц. або за аналогією.

Зазнач. діяльн. уч. і учн. відбув. по-різному і залеж. від кільк.дій, їх складності, досвіду школ.. Можливе як цілісне повідомл. знань і показ зразка, а відповідно — сприймання > виконання, так і поелементне. У перш. випадку уч. повідомл. усно або зачитує з інструкції послідовн. викон.досліду, показує зразок, а потім дослід виконують учні. Запам'ятов. й осмислю.сприйняті знання про способи виконання дій під час коментув.вголос практичної діяльності одним учнем і про себе іншими. Контроль за діяльн. всього класу здійснюється учи. під час спостереж. за практичн. діями школ.. Кориг.неправ. дії насамперед шляхом актуаліз. необхідн. знань і повторн. показуПоелементний спосіб полягає у тому, що повідомлення знань і показ зразка відбуваються стосовно кожної дії. Цілісне осмислення і запам'ятовування досліду відбув. після його викон.. Під час викон. дослідів використов.елементарн. лаборатор. обладн.. Діти пов. оволод. узагальнен. знанн. про нього, тобто повинні розпізнав. й називати лаборатор. посуд, деякі прості приклади, знати їхнє признач. та вміти ними користув. Творч. назив.дослід, який виступ. способом розв'язання навчал. пробл.Суть її полягає у тому, що для школ. будуть невідомими:

а)власне предметн. результ. досліду — конкрет. ознаки, властив., умови існуван.предмета або явища, а хід викон. пропон. у готовому вигляді (усно або письмово).

б)спосіб викон.досліду, тобто практик. дії, які необхідн. викон., їх послідовн, аби довести, що об'єкт має ту чи іншу конкретно названу властив., ознаку, склад.частину, умову існування та ін. в)резуль. і спосіб викон. досліду.

Розв'яз. зазначен. пробл. відбув. з різним рівнем пізнав. самостійн. учнів:

а) пробл. розв'яз. учн. у співпраці з учит.. Цей дослід має частк. пошуков. характер (евристичний);

б) проблема розв'яз. учн. самостійно. Такий дослід називається дослідниц.. У більшості випадків він викон. за аналогією.

У природознавстві використовуються короткочасні і довготривалі досліди. Короткочасними є досліди, які виконуються в межах одного етапу уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок; їх застосування; перевірка.Результати довготрив дослідів отрим. через 1—2 тижні або навіть через І—2 місяці. Довготрив. досліди, як правило, носять випереджув. характер і необхідні для засвоєння учнями фактичного матеріалу, який є основою теоретич. узагальнень Вони мають свої особлив. в метод. організ. і проведенні. Зокрема довготрив. досліди закладаються учит. разом з учнями у позаурочн. час. За ними діти систематич.спостеріг на перервах, після уроків і запис. наслідки своїх спостереж. у зошити з природозн. Записи дозвол. учит. здійснюв. опосередков. контроль і коригув. діяльн. шк. Результативн. викон.довготривал.досліду значною мірою залеж від того, як учитель організ осмисл його цілей і завдань, забезпеч.систематичн.спостережень, зуміє допомогти учн. оволодіти практичн. діями всіх видів діяльн..

№18-Методика роботи з підручником та нетрадиційними засобами навчання.

Матер. підручн. склад. з невелик.за обсяг. статей, оповід., кольоров. ілюстр, схем, картинок, запитань завдань. Дає певний мінімум знань, забезпеч. закріпл., допомаг дітям самим здобути знання. Підручн. вчить виділ. головн. думку; опрацьов. тексти різн. видів та завд.. Допомог. в організаці.самостійн.роб.учнів,виробл.в учн. вміння самому працюв..Важл. метою роб. з підручн. є навч. дітей виділ. головн. в тексті або на мал...Важлив. видом робіт з підручн. є робота з ілюстрац.. Тому, що кольор. ілюстр. вплив. на емоції дітей, щоб підвищ. сприйм. тексту. Нетрадиц. засоби:

- періодичн.видан, журнали «Поч. осв», «Відкрит.урок», «Розк.онуку»;

- посібн.«Усі уроки природозн.» 1-4 клас, «Я і Україна уроки»-4 клас.

При ознайомл. з планом провод. практик. роботу:

- план сірник.коробк.;

- план школи;

- план місцевості.

Ознайомл. з умовн. познач..

№ 19.Методика роб. з план. і карт, глобус.

Знайомств. з план.і карт. поч.. в ІV кл.

Програм. визнач. слід. етапи роботи: орієнтац. на місці покомпасу, креслен. плану, понят. про масшт., зображ.напрямк.кресл. плану, поняття про масштаб, зображ. напрямків предм. на плані. Умовн.знаки відмін. плану від мал, читан.плану, карта, її відмін. від плану, фіз. карта України, її читання,знаходж.свого мста, району, області на карті .При перевірц. засвоєн. матер. про план і карту не слід вимаг. від

дітей переказув. відповідн. статей підручн.. Щоб карти частіше“працюв” потрібно частіше пропонув. дітям знаход. ті або інші об’єкти на карті, які подаються в підручн..Умовн. знаки ожив. в дитяч. уяві, показ. учн. і бурні потоки ціспокійні ріки рівнин, розповід. про могутні лісові простор. і широкіпростори степу.Географ. карта включ. в себе стільки повідом. про місцев.,скільки може дати тільки докладн. опис. В початк. кл.карта

служить не тільки наочн. посібн., але й джерел. знань. Заняття вчит– допомог. зрозум. мову карти.Споч. вч. зупин. на порівнянні плану: карти (масштаб.територ. знак). Далі знайом. з умовним зображен. суші і моря.(кольори). Під час практ. робіт діти вимір. невел. відстані між окрем.пунктами. Вимірюв. протяжн. Чорного моря з зх. на сх. дає дітямуявлен. про відстань 1000 км. Ця робота розвив.простор. уявлен

Потрібно добитися, щоб діти вміли визначне тільки осн. але проміжстор. гориз. Тому слід виконув. вправи на вимір. Тому в ІV кл. вч.знайом учнів невелик. кількістю одиничн.

об’єктів: назв. мат. і окен., місце розташування Києва – столиціУкраїни, діти визнач. Чорне море, гори і інші об’єкти.Перш ніж показ. об’єкт на карті. вч. розповід.про нього, показує

на картині, виявляє характерн. особлив, вияснює його значення.Повідомл. нових назв і показ їх на карті можуть бути різноманітн.

Так при вивч. мат. і океанів:1. вч. показує їх на карті, а діти знаходять у своїх атласах. 2.вчитель може сам не показув, а тільки

назив.об’єкти (напр. океан або материк). Діти самост. знаход. Їх в атласах. 3.вч. може заздалегідь напис. на дошці нап. назви

матер., а діти, коли буде необх. прочит. ці назви і знайдуть на глобусі, карті.

№20.Доведіть значення ігор на уроках природознавства.

Ігри можна поділ. на преді. та сюжетн.
Предметн. – признач.для пізн. певн. явищ та закономірн. крім тих які містять зв’язки з людьми.Сюжетні– характер.тим що охопл. закономір. людськ. діяльн. та спілкув.
Дидакт. гра на уроці не самоціль а засіб навч. і вихов.Найсуттєв. для вч. є такі питан:
- визнач. місце дидакт. ігор на уроці,ігр. ситуац. у сист. інших видів діяльн.
- доцільн. використ. їх на різн. етапах вивч. різноманітн. матер..
- розробка провед. дидакт. ігор з урахув. дидакт. мети уроку,рівня підготовл. учнів.
- вимоги до змісту ігров. діяльн. у світлі ідей розвивальн. навч.
Гра – одна з найважлив. сфер у життєдіяльн. дит. разом з працею,навч, мистецтв, спорт. вона забезпеч.необхідн. емоц.умови для всебічного гармонійн.розв. особист . Для педагога воно стає інструментом вихов, що дає змогу повністю врахув.вікові особлив. дітей і підлітків та розвив. та створювати атмосферу розкутості,самостійн, творч.та умови для розв. Дидактич. гра – практ. груп. впр. з виробл. оптимальн рішень застосув. методів і прийомів у штучно створених умовах ,що відтворюють реальну обстановку.
Під час гри в учня виник.мотив суть якого полягає в тому щоб викон. успішну взяту на себе роль. Отже система дій у грі виступ.як мета пізнання і стає безпосер. змістом свідом. школ.. Щоб урок був цікав.та ефектив. на його різних етапах можна використав. за темами уроку та чи розділу. Склад.кросворд вч. повинен притримув. вимог дидакт. ігор. Отже кросворд ,з одного боку вносить в урок елемент гри,а з іншого сприяє глибш.засвоєн.вивч.

№ 21Обґрунтуйте особливість використання засобів навчання природознавства. Засоб. навч.- різноман. матер. і засоби навч. завдяки яким успішно досяг. визнач.цілі природозн. Значення: - Дидакт.;- виховн;- практичн. Найістотніший засіб – це слово вчителя ,яке викон.інформаційну, комунікаційну, організаційну функції. Засоби наочн.поділ:- натур.(гербарії)- образотворчі (муляжі, таблиці)- аудіовізуальні(навчальні фільми)- моделі (глобус, термометр, компас, лупа)Гербарії – це засуш.росл. або їх част, які прикріпл. до цупкого паперу.Гербарії можуть бути систематичн. і морфологічн.Систематичн. гербарій містить різні види росл., які об’єднані в одну групу за певн. істотн. ознак..У морфологічн. гербарії представл.різні органи рос., їх видозміни у зв’язку з різн. умов. існув., особлив. будови.Колекції ­– зібрання однорідн. об’єктів, які мають спільні ознаки.У поч.кл. використ.колекції:- плодів і насіння росл,- шкідлив комах,- цикл розв. білана капустян..Вологі препарати - це природ. об’єкти, які законсерв. у спирті або концентров. розч. солі.Муляжі – це точна копія натуральн. об’єкта, в якій відображу.не тільки основні, але й другорядні, незначн., зовн.ознаки.Навчальні картини. У процесі навч. природоз. застосов. сюжетів картини, які спец. створ.до окремих тем та репрод.художн. полотен. Особлив. картин, яка сприяє їх використан., полягає у тому, що на передн.плані чітко, концентров. зображають основні ознаки преді. і явищ.Навч.таблиці – це засоби наочн., на яких інформ. про цілісні об’єкти прир.або їх част. подається у пев.логічн.послідовн.з допомог. фрагментарн. мал, текстів, цифров.інформ.Навч. фільм має ряд переваг над іншими засобами наочності. За короткий проміжок часу він дає можлив. сприйн.значну за обсягом інформ. про предм, явища і процеси навкол. світу.Діафільм – статичне зображ. на плівці, яке має одну тему.За характ. зорового ряду діафільми поділ. на групи:- кадри, створені на основі мал.,- фотоматеріал,- на поєднанні мал. і фотоматеріал.Модель – це спрощен. реальн. об’єкт, оскільки в ній абстрагуютсья тільки істотні ознаки.Класифік. навч.модел.:- матеріальн. – це тривимірне зображ. об’єкта, його част. чи групи об’єктів у зменш. або збільш. вигляді.- ідеальні – розподіл. на 3групи:А) образніБ) знаково-символіч В) розумові. №22. Довед, що спостерю є найефективню метю пізнан.природи.О.Я. Герд один із засновн. методич. систем виклад.природоз. відмітив, що реальні знання одерж. людств. шляхом спостереж., порівн; дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереж.є одним з основн. метод. придбаня природнич. знань в поч.кл.Спостереж – це безпосер. сприйн. учн. об’єктів жив.і неж. прир. з метою формув. правильн.уявл. і понять, умінь і навиків. Спостереж. дозвол. сформув. конкретні і образні уявл. і поняття про навколиш. дійсність і на цій основі розвив. логічн. мисл.усну і писемну мову молодш. школяр..По-друге сприяють формув. основ науков. світогляду перекон. дітей в постійній зміні і розв. природн. явищ, їх взаємозв’язку і закономірн. всього, що відбувається в прир., матеріальн.світу і єдності прир.Спостереж. допомаг. формув. одну із важлив. якостей особист. – спостережлив., яка пов’язана з вихов. стійкої уваги, розв. пам’яті. Допитливості, вмінням встановл. зв’язки між природн. явищами.Правильно організов. спостереж. допомаг. вихов. таких необхідн. якостей як працелюбст, акуратність, дисциплінов, почуття відповідальн. перед колектив., бережл. віднош. до приладів, шкільн. майна, сприяє волі, наполеглив.в досягн. мети, роз. ініціат. і наполеглив. У дітей розвив. навики по роботі з метеорологічн. приладами, моделями, вміння, необхід. для оформл. записів про погоду, складання і читання діаграм. Всі ці вміння мають велике знач. в підгот. уч. до практ.діяльн.Уч. поч. клас. повинні спостеріг.за рослин. (виділ.основні органи), за твар. (виділ. основні частини тіла), Споч. уч.виділ. відмінні ознаки одного предм. від іншого, а потім встановл. суттєві ознаки. Від спостереж., описів, порівн. уч. переход. до узагальн., до склад. простих класифік..

№23 .Доведіть необхідн. використ. нов.інформац. технолог. на уроках природозн.Техн. зас. навч.є невід'ємним компонен. практично будь-якої сучасн. методичн. сист. Їх упровадж.сприяє:-індивідуаліз. навч-вихов. проц. з урахув. рівня підготовл., здатн., індивід-типологіч. особлив. засвоєння матер., інтересів і потреб учн;- зміні характеру пізнав.діяльн.учн. у бік її більшої самостійн. та пошуков. характ.; - стимулюв. прагнен.учн. до постійн.самовдосконал. та готовн. до самостійн. перенавч.;- посил.міждисциплін. зв'язків у навч., комплексн. вивч.явищ і подій; - підвищ. гнучкості, мобільн.навчал. процесу, його постійн. й динамічн. відновленю - зміні форм і метод.організ. позанавчал. життєдіяльністю вихованц. та організ. їхнього дозвілля .Застосув.ТЗН інтенсифікує передачу інформац., значно розшир. ілюстративн. матеріал, створює проблемні ситуац., організ. пошуков.діяльн. учн., підсил.емоційн. навч., формує навч мотивац. тих, кого навч., індивідуаліз. й диференціює навчал. процес. З використ. ТЗН відкрив.безліч нових можлив.провед. позаурочн.роботи та дозвілля дітей. Техн. засоби навч.підвищ. ефективн. і продуктивн. навч.-виховн. процесу тільки в тому випадку, якщо вони методич. грамотно застосов., тобто вч., добре собі уявлє і розуміє психолог. основи їхнього застосув., особлив. використ. ТЗН: а) застосув. ТЗН має бути мотивов. та метод.обґрунтов.Використ.будь якого ТЗН можна вважати доцільн. лише тоді, коли не може бути досягнута однакова педагог. ефективн. за допомог.інших, більш доступн.засоб. навч б) у кожн. конкретн. випадку має бути визнач мета застосув: - мета застосув. може бути як загальн. характер.(інформаційно-пізнавальна або психолого-педагогічна), так і дидактич. (найближчі дидактичні цілі навчання); функціональна визначен. вимагає чіткого виявл. ф-цій, що можуть викон. ТЗН в тому або іншому випадку в) ТЗН маютьорганічно вписуватися в систему побудови.навч. заняття, тому необхід. врахув. їх вплив на його структуру, метод. виклад. навч. матер. тощо.; варто чітко визнач. їх місце на занятті, продумати можлив. органічн. включ. в діяльн. як виклад., так і уч.г) епізодичне використ.ТЗН, як правило, не дає потрібн. результ, тому має бути розробл. цілісна система їхнього застосув.

№ 24-Завдання та тематика курсу «Я і Україна» 1 клас.Найважлив. завдан.освіти є формув. предметн. і універс. способів, дій що забезпеч. можлив.одерж. повноцінну і якісну освіту в основній шк.. з метою подальш. професійного ставлення та соціалізації особистості школ; форм.та вдосконал. вміня вчит; створ. псих-педаг умов для індивідуальн. розв. дитини з урахув. культурн.цінностей суспільств..Позитив. зміни, посил. природн.складової, еколог. спрямов. освіти (введ. нової освітн.галузі «Природозн»). За новим базовим планом на вивч. предм. передбач.по 2 год. на тижд. Нова прогр. розробл. відповідн. до держ.станд. Зміст структуров. за спірально-концентричним принцип, що передбач.неперервн. розшир. та поглибл. знань та повторн. вивч. тем з метою глибш. проникнен. в сутність явищ.

№27.Охарактеризе завдання і тематику курсу «Я і Укр» в 2 класі.Вступ. Явищ. прир.. Вплив Сонця на сезонні явища у прир.. Земля,її форма. Глобус – модель Землі. Гориз.. Основні сторони гориз.. Обертан. Землі навк. осі. Доба. Рух Землі навк. Сонця. Рік. Уявл. про причини зміни пір року на Землі.Тема 1. Природа восени.Осінь. Осінні місяці. Ознаки жив. та нежив. прир.. Планув. спостереж. за природ.восени. Водойми, їх різноман. Водойми свого краю восени. Зміна стану води при нагрів. Термометр. Випаровув. води й конденс. вод. пари. Утвор.хмар та випад. дощу. Кругообіг води в прир. Погода та її складові. Спостер. за погодою рідн. краю. Народ. прикм. передбач. погоди восени. Осінні явища в житті рос.. Однорічні та багаторічні росл.. Розмнож.росл. Пошир.плодів і насіння у природі. Гриби їстівні та отруйні. Правила збир. грибів. Осінні явища в житті тварин. Комахи восени.Птахи восени. Перелітні та осілі птахи. Звірі восени. Підгот. звірів до зими. Взаємозв’я. між нежив. прир, рослин.і твар. восени. Тема 2. Природа взимку. Зима. Ознаки зими в нежив. природі. Планув.спостереж. за природою взимку. Замерз. води. Лід. Дослідж. замерз. води, властивості льоду. Погода взимку. Ожелед.,заметіль. Народні прикм. про погоду взимку. Росл. взимку. Дерева, кущі, трав’ян. росл. взимку. Твар. взимку. Птахи і звірі взимку. Турбота людей про тварин взимку. Тема 3.природа навесні.Весна та її ознаки. Планув. спостереж.за прир.навесні. Повітря та його властив. Демонстр. та досліди. Вітер як рух повітря. Погода навесні. Підвищ. температ. повітря. Відлига. Повінь. Льодохід. Весняні явища в житті рослин. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння. Ранньоквітучі трав’янисті росл.Весняні роботи людей на городах, полях та в садках у рідному краї. Зміни в житті тварин навесні. Поява комах. Повернення перелітних птахів. Влаштув.гнізд, насиджув. та вивед. пташенят. Охорона птахів. Весняні зміни в житті звірів. Розмнож. Піклув про потомство.Тема 4. Природа влітку.Літо та його ознаки. Планув.спостереж. за природою влітку. Жива природа влітку. Росл. лісу. Лікарські росл.лісів. Твар. лісу. Охорона лісу. Правила повед. у лісі влітку. Росл. і твар. луків. Життя прісних водойм улітку. Діяльн. люд. у природі. Збереж. природи. Черв. книга України. Червонокнижні росл. свого краю. Узагальн. систематичн. спостереж. за Сонцем.Тема 5. Запитання до природи.

№30.Особливості вивчення природознавства в ІІІ класіЗа навч. планом для початк. класів на вивч.природозн. у III класі відвод. 1 год на тижде., всього 34 год. У І і II класі учні ознайом. з найбільш.пошир.росл.і твар. своєї місцев, видами праці насел., дізналися про вплив неж.прир. на стан росл і поведін тварин у різні пори року, на працю людей. У процесі ознайомл. з навкол. світом уч в доступн. формі дізнал. про використ. і примнож. природн. багатств та охорону їх тощо.3-класн. почин.вивч.новий предмет — природозн, в якому будуть збагачув. їхні знання про пори року, форми поверхні суші, кор.копал, росл і твар.лісів, лук, полів. Вони також деякою мірою вивчат. тіло людини й охорону здоров'я. Учні дізн., як люд.своєю діяльн. вплив. на прир. і що робиться для раціонал. й економн.використ. природн. багатств у народн. господар.Зміст програми III класу складають такі розділи: «Прир.рідн.краю», «Тіло люд. і охор.здоров'я».Кожний розділ програми з природознавства має свою специфіку викладання. Так, в розділі «Природа рідного краю» найбіль знач. відводит спостереж.за природою і працею людей. Вони організов. не тільки у зв'язку із веденням учн.класно. «Календаря природи і праці людей», а й під час екскурсій і при виконанні різноманітн. практичн. робіт на місцев.і, на пришкільн. ділянці, при роботі з наочн..Вивч. цей розділ, учні ознайомл. з працею людей, дізн. про багатств. свого краю на кор.копал, використ.водних ресурсів і охорону їх, вчаться розпізнав.культурні і дикорослі росл. лісу, поля, луків.При вивч.цього розділу здійсн.екологічн. підхід до ознайомл. з природн. об'єктами: взаємод. живої і нежив.прир. та прир. і людини. Тому спостереж. за об'єктами природи і працею людей повинні здійснюв. у полі, лісі, на лузі та інших природн. місцях. Еколог. розум. прир. невід'ємно пов'яз. з бережлив.ставл.до неї. Звивч.розділу «Тіло люд.і охорона здоров» почин.систематичн.ознайомл. учн. з будов. тіла люд. і прищепл. їм сан-гігієніч навичок. Якщо в І—II класі робота в основному зводилась до того, щоб стежити за осанкою свого тіла, додержув.чистоти його і чистоти приміщ, де знаходь. уч, а також охайно і відповідно до пір року і заняття одягат, то тепер 3-класн.вивчатим. певні системи органів, їхні функції і гігієну. Великого значення набуває загартов. організму, оберіг. його від інфекційн. і простудн. захвор, зміцнення фізичн.вправ., посильн. фізичн. працею.Особлив. метод. виклад. тем розділу «Тіло людини і охорона здоров'я» є максим. використа.наочн. посібн. і провед. на уроках практик.-дослідн. робіт. Важлив.знач. у вивч. природн. матер. надається спостереж. уч.за навколишн. прир. і працею людей, екскурсіям, предмет.урокам, практичн.заняттям на місцев. і шкільн.ділянці, в куточку живої природи.

№32Особливості вивчення природознавства у iv класіЗа навчал. планом на вивч. природозн. у IV класі відвод. 1 год на тиждень, всього 34 год. Завд. курсу природо знав. у IV класі поляг. у тому, щоб поглиб. знання учнів про неж і живу прир. та працю людей свого краю, дати їм уявлення про різноманіт професії, сформув.вміння читати нескладн. план, географічну карту, глобус, навчитись орієнтуватися на місцевості за допомогою компасу і місцевих ознак (Сонця, розташув.мурашн.,розростан. гілок на південь, а моху з північн. боку дерев та інших орієнтирів). Озброїти учнів знаннями про природу та працю людей нашої Батьківщ. У IV класі учні продовж вести спостереж.за прир.і працею людей своєї місцев., і, таким чином, здійсн.сезонний і краєзнавч.принципи навч.Використ.краєзнавч.матеріалу під час спостереж.дає змогу учн.побач.навколишн. дійсність у різноманіт. зв'язках, віднош.і залежн. Безпосеред. спілкув. з прир. сприяє розв. у дітей спостережл, самостійн.в набутті знань, зацікавлен. в навч. Кожного сезону на підставі спостер. учн.проводят. узагальнення.Кожн. розділ програм. з природознав. має специфіку виклад. Так, досить складним і зовсім новим для учнів є розділ «План і карта». Ознайомл.учн. з фізичною картою України дає змогу вчител.створ. у них певні просторові уявл., які сприятим. кращому засвоєнню матеріалу наступн. тем. Серед інших методів, які вчитель використ. на уроках, перевага надається роботі з картою. Найбільш складною темою є «Масштаб». Тому, щоб полегш. дітям усвідомлення її, необхідно запропонув. викон. кілька вправ не тільки на даному уроці, а й повернут. до формув. поняття «масштаб» в інших темах і дати учням впр. на визнач. відстані між містами, протяжн.гір, річок, особливо під час ігор — уявних подорож. по карті.Щоб швидше навч. молодш. школяр.читати карту, необх. залучати їх до практик.діяльн.і. Давати дітям завдання для самостійн. знаходж.об'єктів за умовн. знаками, обчислюв.відстань між пунктами за масштабом, складати коротенькі характерист. об'єктів, а також вчити аналізув., зіставл, порівнюв, робити відповідн.висновки.Активізув.пізнав. діяльн. учнів при вивч. карти сприяють різноман. ігри як на уроках, так і в позакласн. роботі. Вивч.таких тем, як «Чому буває день і ніч», «Рік», вимаг. від вч. широкого використ. життєв.досвіду учнів, опори на їхні спостереж. і обов'язково застосув.приладу телурія або глобуса з нахилен. віссю і свічки або лампочки та відповідн. таблиць, ілюстрацій: Ці теми розкрив. дуже важл. для формув.науков.світогл. у дітей поняття про причини змін дня і ночі, а головне, про закономірн. сезонних змін у природі. Треба довести до свідомості учнів те, що Земля, рухаюч. навк. Сонця, протяг. року займає різне полож. відносно цієї найближч. до нашої планети зірки. Характерн.для виклад. розділу «Різноман. пр.. нашої Батьківщ» є те, що вч. переключ. увагуучнів від вивч. рідного краю на ознайомл їх з окремими картинами прир і праці людей інших місць нашої країни.Від учит.вимаг. знання не тільки фактичн. матеріалу, а й обізнаності в питаннях сучасного життя країни. Зміст цього розділу дає змогу вчителю показ. учн. неосяжн. території нашої країни, різноманітн.її природи, багатства надрОзнайомл. учнів з характерн. ознак. тієї чи іншої природн. зони, важливо звернути їхню увагу на головн. причину, яка сприяє утвор. такої різноманітн.природи нашої країни. Отже, при вивченні картин природи нашої Батьків. є всі можлив. для збагач. і розв. природнич.понять, які є основою формув. наукового світогляду.З виховн. метою є рація показув.дітям, які негатив. явища ще мають місце.Розповісти дітям, що в нашій країні відкриваються нові заказники і заповідн, але це не означає, що держ. і все насел. може жити, не втручаючись у природу. Доводиться вирубати ліси, видобув. кор.копал, ловити рибу, будувати ГЕС, але все це треба робити розумно, прагнути більше відтворити, ніж узяти у природи.

№ 33Урок засвоєння нових знаньМета: засв. учн., сприйняття, осмисл. певн. понять, законів теорій.Найбільш ефектив. процес засвоєн. нових понять, умінь і навичок здійсн. учнями під час актив. діяльн., зумовл. застосув. учит. різноманітн. методів, засобів навч. та технологСтрукт. уроку:Перевідом. зав, відтвор та корекція опорн зн учн (5-7 хв.).;Мотив. навчал. діяльн. учнів.; Повідомл. теми, мети, завдань уроку та мотивац. навчал.діяльн. школ. (до 5 хв.).;Сприйняття та первинне усвідомл.нового матер., осмисл. зв’язків і відношень в об’єктах вивч.;Узагальн. та систематик. знань;Підвед. підсум. уроку і повідомл. домашн. завдан.

Білет № 35.Уроки узагальнення і систематизації знаньСтруктура уроку:1. Мотивац. навчал. діяльн. учнів, повідомл теми і завдань уроку.2. Повтор. й узагальне окремих фактів, явищ, процесів, групування їх за окрем. ознак., виявл. в них доступн. внутрішн.сутностей, розкриття причинонаслідк. зв'язків.3. Узагальн. уявлень, понять, засвоєних протягом певн. часу, привед. їх у відповід. систему.4. Підсум. уроку і завд. додому.

 

 

 


1 | 2 | 3 | 4 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.015 сек.)