Особистість ученого і технологи наукової творчості

Глава 2

Уся річ у думках иумка і з аток усього І думками мож на управляти І тому оговна справа едосконаїсння праи юваш \ аі думками

(Толе ои

У науковому ми генні завжіи наявний еломенг поезії Сірав жня наука сі іравжня музика п ) требую ь однорднок рсце у мислей м

{A L 11.llU.Mi)

Насправді це поняття ширше, містить у собі, принаймні, три смислові кон тексти

1) спеціальні методи, що використовуються у процесі відкриття або створен ня нового (евристичні методи),

2) наука, що вивчає продуктивне творче мислення (евристичну діяльність)

3) висхідний до Сокрага метод навчання (маєвтика)

Ці підходи, яких можна було б навести більше, свідчать про іс, що евристи­ка як самоспина наука ще не сформувалася Існує велика кількість наукових праць, присвячених питанням евристики, але вони за звичай іоркаються окре­мих п проблем і не дають чіткою визначення ні об'єкта, ні предмеїа евристи ки, ні а статусу серед інших наук Спроби вирішення цих проблем с в роботах Г Буша і К Буша Вони вважають, що еврисіика - це заіальнонаукова теорія вирішення проблемних завдань, що виникаю і ь у людській діяльності та спіл­куванні, механізмів і методолоїічних засобів ашиципацп (передбачення), кон струювання нового знання і цілеспрямованих способів діяльності та cm тау вання, сіворюваного на основі узагальнення колишнього досвіду і випер еджальною віддзеркалення моделей майбутнього для більш повного задово лення потреб людей

Безліч тлумачень евристики свідчиїь про різний змісі, який вкладають ав­тори різних концепції у цс поняття При цьому загальним і безперечним є і є що у всіх випадках евристика нерозривно пов'язується з творчістю Заіальни-ми ланками, що зв'язують в єдиний ланцюі поняття «евристика» і «твор чість», с уявлення про нетривіальшсть, неординаршеть, новизну і ушкаль нісіь При цьому, звичайно ж, потрібно пам'ятати те, що ця новизна може бу­ти локальною, тобто буї и новизною для певної сппьнош, або загальною, і об то виявлятися новизною дія всіх часів і народів Стосовно поняття «твор чість» такими якостями характеризується результат творчої діяльності, сто совно еврисіики - методи і засоби отримання цьої о результату

Технолош творчості будуються на основі аналізу структури творчого про цесу, який містить у собі кілька етапів Найчастіше у ньому виділяють три іа кі етапи

1) виникнення задуму,

2) лопчне оброблення ідеї,

3) утілення творчого задуму

Французький матемаїик Ж Адамар виділив у творчому процесі чотири етапи

1) підготовку,

2) інкубацію,

3) осяяння,

4) перевірку або доробку

Сучасний американський психолої Д Рос смен оперує сімома стадіями творчою процесу

1) усвідомлення творчої потреби,

2) аналіз цієї потреби,

3) вивчення доступної інформації,

4) формулювання рішень, що прогнозувалися раніше,

5) критичний аналіз цих рішень,

6) народження пової ідеї,

7) експериментальна перевірка цієї ідеї

Джон Дьюі виділив п'ять етапів у вирішенні проблеми

1) ус відомлення проблеми

2) аналіз п,

3) висунення ідей,

4) перевірка їх,

5) вибір

Глава 2 Особистість ученого і технології наукової творчості

О М Лук також оперує п'ятьма етапами творчого процесу

1) наїромадження знань і навичок, потрібних дтя чіткого з'ясування і фор мулювання завдання

2) зосередження зусилтя і пошуки додаткової інформації,

3) відхід від проблеми, переключення на інші заняття що забезпечує інкубацію,

4) інсайт, що запускає стрибок мислення,

5) верифікація або перевірка

Девід Перкшс видпяс п'ять етапів творчого мислення

1) тривате дос пдження яке є довіим і безуспішним попереднім вивченням предмета,

2) матовідчутнии прогрес, коли гора народжує мишу, тобто у рішенні зав­дання епосгерп аєіься дуже пеїііачпе просування вперед,

3) подія пошювх, яка є випадковою подією, що передує шсашу

4) клацання свідомосп або спалах думки, який виникає миттєво і забезпе чує вирішення завдання,

5) переіворення дшеносп, коли уявний прорив докорінно перетворить не тільки світі іяд поіеи але и навколишню фізичну pea іьпіс іь

Особливість підходу до творчості Девіда Перкшс а в тому, що він звертає уваїу на вибуховий характер творчою мислення Здатність людини опанову вати тсхнолоіи цьоіо мислення і вміло зас юсову на і и їх - іежиіь в основі іе-шальносп Він вважає, що в основі такого мислення загальні закони евотю ції, яка здійснюється згідно з теорією акцентованої рівноваги за допомогою спалахів, що вінчаюгь періоди відносної стабпьносп

Творчий процес є взаємодією кількох с к вдових

• об'єктивації та суб'єктивацп,

• опредмечування і розпредмечування

• ідеалізації і pea її зацп,

• штерюризациі та екстеріоризації

Об'єктивація забезпечує оформлення обєкіа іворчосп, а субєкіивацш визначає приписування суті об'єкта суб'єктом, перенесення суб єкіивпою за думу на pea іьпии об'єкі

Опредмечування сприяє формуванню наочності, п тес нос ті обекта а роз предмєчування знімає п

Ідеалізація постійно відволікає творця від реальності, відносить у світ зро­бленою, а реалізація потребує реальності, практичної застосовності

Інтеріоризація припускає вбирання в себе людиною оточуючого евпу, привнесення всьою, що вп тивас і визначає творчий процес, усередину себе, а екстеріоризація визначає «видачу» творцем творчою прол,укту, пою відчу ження

Розглядаючи процес творчості на прик іаді наукової іворчосп, О С Май данов виді тяє в ньому іакі особ ппзості

• поліваріантність рішень

• генерацію і кумуляцію (нагромадження знання)

• елімінацію (вик кочення усунення знання)

• неоіснез (оновлення, розізиюк знання) [194, с 5 28]

Соціальне значення інтелектуальних іехнолопи ноляїає в юму, щобакіи-візуваги творчу діяльність людини Вони будуються на основі закономірно сіеи іворчої діяльності До чинників активізації творчості слід віднести такі 1 Поява і розвиток творчої мотивації. Харакіеризусіься спраюю і впев нснісію у відкритті, у створенні ориішаїьноіо твору Мотивація додає діяльносп усвідомленосп іа цілеспрямованос п Вона висіупас сію

Особистість ученого і технології наукової творчості

Глава 2

нукальною силою творчості. Відповідно до закону Еркеса-Додсона чим сильніше бажання, тим кращі результати. Але ця закономірність діс ли­ше до певної межі. Якщо мотивація переходить через пік, то результати погіршуються. Як залежить результата інтелектуальної діяльності від сили мотивації по­казано на рисунку 2.6

РИСУНОК 2.6

Залежність результату інтелектуальної діяльності від сиили мотивації

\>іва rupcwp юн' що чиог" (кидає, іс o/vicj свого верчіника

інсайт івпочооа^чч ж< 'у

проводжус- іиршочн, зондом «і

Науко вигрпо ко<іи ч к; ліа

ОПІКУН фсІчГПЛ h

2 Поєднання свідомої розумової діяльності з підсвідомою роботою.