ІДЕАЛ ОБ'ЄКТИВНОСТІ НАУКИ

Ідеал - ідеальний образ що має нормативний характер визначальний спосіб і характер поведінки діяльності людини або соціальної групи

лючовий принцип науки - це, звичайно ж, принцип об'єктивності, завдя­ки якому положення науки одержують обґрунтування і значуцість нау­кового авторитету, бо істину найчастіше розуміють як відповідність, адекват­ність наших знань змісту об'єкта пізнання [238, с 189J. Під об'єктивністю заз-

34 Наука та и методологія

Глава 1

Об єктивність гриіциг пз

ані я заснований га визнане дійсності в і реальних аконо м рносі їх за алы их ф эрмах

вичаи розуміють незалежність дослідження від цінностей дослідника Бер гран Рассел пояснював суть об'єктивності так «Якщо дві людини одночасно пере живають відчуття, які вони розглядають як такі, що нал ежа і ь до одного класу і якщо висновки одного з них відрізняються при цьому від висновків іншого то, принаймні, один з них отримує помилкові висновки, і в иою відчуттях був відповідно елемент суб'єктивності І лише у тому випадку, коли висновки обох спостерігачів узюджуються між собою, їхні відчуття можуть бути об'єктивни ми Ми побачимо, що відповідно до цьої о погляду, об єктивність відчуття зал ежить не тільки від того, що воно собою являє, але також і від досвіду того, хто відчуває» [181, с 182J

Об'єктивність з часу виникнення науки постає у вигляді н ідеалу, до якого завжди повинен прагнути вчений На противагу об'єкіивносп суб'єктивність уявляється як основний недолік у відображенні свпу Проблема об'єктивності в науці вивчали багатома дослідників Особливо складно забезпечити об'єк­тивність у гуманітарних науках У педагогіці, психологи і соціологи досить сильна залежність дослідження від системи цінностей самого дослідника на­лежності його до тієї або іншої соціальної групи

Науковому дослідженню заважає тенденційність дослідника, иою схиль шсть до певної ідеї Тенденційність примушує бачити ті факти, які підтверджу­ють вибрану тенденцію і виключати інші, які ш суперечать Тенденційність стримує розвиток науки, а нерідко заводить п у глухий куг В ісюрп науки тен денщишсть нерідко забезпечувала формування помилкових доктрин і їх домі нування протягом багатьох десятиліть і навпь століть Наприклад, геліоцен­трична концепція Всесвпу Клавдія Птолемея, теорії флогістону, ефіру тощо

Для досяїнення об'єктивності у дослідженні потрібно звертаїи уваїу на таке

1 Прашешія осмислювати всю сукупність фактів і залишаїи фактолопчн} базу дослідження постійно відкритою для нових фактів

2 Праї нення відтворювати результати наукової о дослідження, тобто прово дити повторні дослідження і дослідження іншими вченими

3 Конструктивно критичний підхід до явищ і процесів, піддавання результа тш дослідження критиці взагалі і і погляду об єктивносп зокрема

4 Потреба осмис поваги вплив світоглядних ціннісних, інших позицій і чинників на формування наукових ідей

5 Важливість користуватися перевіреними й аріуменюваними методами наукових досліджень, які відповідають природі об'єкта

Разом з тим слід підкреслити, що повна відстороненкть, нейтральність неможливі у науці, як і в усіх інших видах діяльності людини Річ у тім, що ціннісні аспекти додають актуальності тим або іншим проблемам науки, в якій панує методолопчна і концептуальна мода, нікуди не можна сховатися від за пипв практики і впливу ідей видатних учених Праї нення повністю відгоро дитися від суб'єктивного призводить до зворотною наисильнішого прояву суб'єктивізму Важливо и те, що суб'єктивне виступає найважливішим джере лом науковою знання Ідеться про творчу індивідуальність ученою Пробле­ма науки полягає не в тому, як уникнути суб єктивності, а в тому, як макєи мально звільнити від неї здобуте наукове знання Можна погодиться з повчан­ням американською соціолога Дж Маєюіпєа «Убудь якому випадку не забу­вайте, що лонка науки являє собою підхід до пізнання, який кориіує сам себе і завдяки якому дослідники можуть подолати власну тенденційність Відпо відно об'єктивність та істина не в якомусь одному дослідженні, вони в сам ому науковому процесі» [203, с 65]

Глава 1

Наука та її методологія

Поиск по сайту: