ТЕСТУВАННЯ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕНЬ

Тест стандартизоване іасто обмежене в юсі випробування поизначене для встановлення кількісних і якісних характерне тик її ідивпуальних особливостей

есіування - експериментальний метод діагностики, вживаний в емпірич­них соціологічних, сощально-психолопчних, педагогічних та інших дослі­дженнях, а також метод вимірювання та оцінки різних пс ихолопчних якостей і станів індивіда

Серед фахівців немає спільної думки про час появи тестів Одні вважають, що історія тестів і тестування сягає глибокої давнини і налічує понад чотири ти­сячі років Інші пов'язуюіь виникнення іеспв з ім'ям Дж Ксітслла, що видав спеціальну роботу з тестування в 1890 році Треті вважають, що тести Уявилися па початку XX сголитя Як би там не було, але кожний з цих поглядів має до­сить серйозні підстави. У давнину прототестування використовувалось у прак­тиці професійною відбору жерців, учнів до знамениіих вчиїелів, урядовців дер­жавного апарату Те, що тоді застосовувалося, зовсім не схоже на сучасні тести, а швидше нагадувало спеціальні серп органічно включених у практику випробу­вань людей. Внесок Дж Кепелла в іесіування іюляїав у юму, що він уперше почав застосовувати тест як засіб для проведення науковою експеримсніу, юб-то включив тестування до системи наукових досліджень

XX століття додало масовості і систематичності застосуванню і естів як у практиці управління суспільством, так і в наукових дослідженнях Тестуван­ню піддавалися політики, управлінці, фахівці різних галузей, учителі, учні Тест перетворився на ефективний засіб з'ясування соціальних, професійних, психолончних, фізюлоичних якостей особи Під тестування потрапляли ви­датні і звичайні люди, злочинці і шпигуни, школярі і дошкільнята, страйкарі та інакомислячі тощо. Подібна нав'язливість нерідко викликала протест, тим паче, що окремі концепції, що становили базу для побудови тестів, виявляли свою недосконалість До кінця століття тестування набуло такої популярності у багатьох країнах, що іромадська думка почала його сприймати як спосіб по­сягання на особисту свободу людини

Що ж таке тест? Найчастіше під ним розумпоіь меюд вимірювання і оцін­ки якостей та станів індивіда. За більш поглибленою підходу тест - це систе­ма відібраних спеціальними методами висловлювань, що ставлять респонден­там з меюю оіримання досювірної інформації про якості шдивіда-респонден-та, які цікавлять дослідника. На відміну від звичайною опитування іесі є си­стемою наперед відібраних і перевірених па надійність висловлювань за допо-моюю спеціальних експериментів Цю систему висловлювань і пропонують індивіду Кожному варіашу висловлювання ставиться у відповідності числова величина (для альтернативних висловлювань - 1 або 0 з варіан і їв «так» чи «ні», у разі вибору думок привласнюються кожному з них певний бал) Зазда-лепдь на спеціальних групах проводять експерименти і з'ясовують, якому рів­ню виявлення якості скільки відповідає сумарно балів (шкала якості може бу­ти різною, наприклад, може складаїися з ірьох елементів «висока якість», «середня якість» і «низька якість») Таким чином одержую і ь ключ і ее ту, який служить для переходу від набраних сум балів до змістовною розкриї ія наяв­них у респондента якостей

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

Тесіи класифікують за різними ознаками За видом властивостей особи їх поділяють на тести досягнень іа особистіші До перших відносять тесіи іше лекту, шкільної успішності, тесіи па творчість, тесіи па здібність, сенсорні і моторні тесіи До других - тесіи на настанови, на ппереси, на тсмперамеш, характерологічні та мотиваційні іести Проте не всі іесш (наприктад, тести розвитку, графічні тести) можна упорядкувати за іакою отакою

За типом інструкції і способом застосування розрізняють шдивідуа іьш іа ірупові тести У разі ірупового тестування одночасно обстежуеіься ірупа ви­пробовуваних

Залежно від того, наскільки в резулыап іестування виявіясіься суб'єк­тивність дослідника, розрізняють тести об'єкіивш та суб сктивні До об'екіив-них тестів належить більшість іесіїв досягнень і психофізіологічні тести, до суб'єктивних проективні тести Цей розподп певною мірою збпасіься зроз поділом на прямі і непрямі тести, які розрізняються за іежно від іою знають або не знаюіь випробовувані значення і мету тесту Дія проекіивних тестів типова ситуація, коли випробовуваної о не інформують про дійсну мсіу дос ті джепня Для завдань проекіивних тестів не існує «прави іьних відповідей» Залежно від поданого в тесті мовного компонента розрізняються тести вер бальні і невербальш Верба іьним, наприклад, с і ее і на с товниковии sanac, не вербальним тест що вимагає як відповіді певних дій

За формальною структурою розрізняють тести проси (є іеменіарні), ре зультатом яких може бути єдина відповідь, і іесіи складні, що, у свою черіу, складаються з окремих шдтестів, на кожний з яких потрібно давані оцінку При цьому можуть вираховуваїися і загальні оцінки Коми іекс кількох оди ничних іесив називають тестовою батареєю графічне зображення резутьтатів по кожному шдтесту тестовим профі ісм Нерідко до іесив відпосяіь опиту вальники, що задовольняють низку вимог, які ставляїься saзвичай до даною методу збору психологічної або соцютопчної інформації

Великого поширення набули критєріино орієнювані іеєіи, що дають змо іу оцінювати випробовуваною не в зіставленні із середньостатистичними да ними популяції, а відносно заданої наперед норми Критерієм оцінки у таких тестах є ступінь наближення результату тесіуваппя індивіда до так званої «ідеачьної норми»

Уся процедура тестування досить проста Оптуючий ставить опитуваному запитання Останній дає варіанти відповідей Потім опитуючий підсумовує набрані респондентом бали, порівнює о і риману суму з ве шчипами к поча (ба ли ключа, як правило, задаються як межі ппервалу наприк іад, 0 10 висо­кий вияв якос 11, 11 20 - середній, понад 20 низький) вибирає відповідний інтервал і дає харак і еристику якості респопдсніа

Потрібно до і римуватися цілою спекіра прави і

• усі респонденти повинні відповідати на одні и ті самі запи іання s о і паковою кільки тю думок,

• вказівки про заповнення тесту й інструктаж д ія всіх однакові

• жодному респонденту не надасться ніяких переваї перс і іншими

• наперед розроблену с не і ему оцінки резулыапв засіосовують до всіх однаково,

• тесіуваппя різних груп проводяїь в один і юиєамиичас ція и у схо­жих умовах,

• дослідник не дає респондешам додаткових пояснень а присутність третіх осіб дуже небажана

Як бачимо, тест це спосіб «сірижки» всіх респонденпв під один іребі-нець У цьому його і переваї а, і су і ієвии недолік Адже серед респондентів мо жугь знайтися такі люди, які не поірап тяюгь v шкал\, а у декої о вимірювана якісіь взаіаді може «зашкалювати»

них досліджень

Глава 5

За допомогою тесту не завжди вдається визначити не тітьки ушкальшсіь якості, але й оригінальність їх поєднання в індивіда Тести ставлять жорсткі вимоги до дослідження

• строга формалізація всіх етапів тестування,

• сіандартизащя завдань іа умов їх виконання,

• квантифікація отриманих результатів та їх структуризація за зада­ною програмою,

• інтерпретація результатів на основі заздалегідь отриманого ро-шоді лу за ознакою, що вивчається

Кожний тест, що відповідає криіеріям надійності, окрім набору завдань, включає такі компоненти

1) стандартну інструкцію для випробовуваного про мету і правила виконан­ня завдань,

2) ключ шкалування - співвідношення пунктів завдань зі шкалами вимірю­ваних якостей, що вказують, який пункі завдань до якої шкали належить,

3) ключ кодування, що дає змогу шдрахуват и, скільки балів вносить у піка лу гой або інший варіант відповіді,

4) ключ інтерпретації отриманого індексу - норм, і якими співвідноситься отриманий результат

У практиці застосування тестів вироблено також вимоги до існуючих у них висловлювань

• бути якомога коротшими, містити не більше одного речення,

• бу і и зрозумілими, сформульованими npot тими вира іами, бе і науко вих термінів та іншомовних слів,

• не містити натяків на правильну відповідь,

• відповіді кожне запитання повинні маїи однакову кількість альтер­натив,

• негативні та позиіивш думки мають бути збалансованими,

• слід уникати зворотів з часткою «не» (не думаю, що цеп вибір для мене вдалим), бо якщо респондент вибирає «неправильно», то це не минуче стає складним для розуміння, пов'язаним з подвійним запе реченням,

• у кожному висловлюванні має стверджуватися щось одне (невдалий вислів «У школі треба вводи і и дисципліну, суворий порядок і відпо відатьність учнів»)

Для тестування властиві дві найскладніші проблеми Перша з них пов'язана з правильністю теоретичної концепції, покладеної в основу і есту, а друїа з ва-лідшстю тесту Під валідшстю слід розуміти здатність тесту вимірювати те, що він має вимірювати Вирішення цих проблем потребує постійних переосми слень гесту в свплі сучасною знання, перевірки його надійності та валідності

Для подолання основного недоліку більшості тестів застосовують різні прийоми

1) збільшення базової вибірки для підвищення п репрезеніашвпосгі за біль­шою кількістю параметрів,

2) уведення поправкових коефіцієнтів з урахуванням характеристик вибірки,

3) уведення в практику тестування невербальною способу подання матеріалу

Глава 5

Методи емпіричних досліджень 185

МЕТОД ФОКУС-ГРУП

Метод фокусування пере hpcohhs* > фекуг уво і/* окремик с/ с/ль чи >яс і /cry ріримо и їх ериї ч'і!ьі іо бочсі 'і я

ФОКуС-фуП МеТОД фКчЛЬЧО

■І'0О»С П LIIOI UilbCMO 'р/' '

мо прі.лоаиі>С/і її і'„ьн/ '."

агальна ідея методу фокус-груп ґрунтується на припущенні, що за допо­могою певного інтерв'ю в спеціально підібранії! групі можна зняти зріз ма­сової свідомості для вимірювання процесів, що цікавлять дослідника. Однією з перших праць, присвячених опису цього методу збору інформації, була книжка американських соціологів Р. Мертона, М. Фіску і ГТ. Кендалла «Фоку­суюче інтерв'ю». У цій праці автори висловили досвід використання фокус-груп для вивчення ефективності пропаганди під час Другої світової війни. Ширшогєо застосування метод набув під час реструктуризації післявоєнної економіки США, особливо під час проведення маркетингових досліджень. Фокус-груни популярні в соціології, психології, педагогіці, маркетингу, полі­тології та інших науках.

Принципи і правила цього методу можна об'єднати у три групи.

1. Принципи і правила побудови фокус-груп.

2. Принципові аспекти організації їхньої роботи.

3. Принципи дослідницької діяльності ученого, що застосовує метод фокус-груп.

У першій групі особливу роль відіграє принцип модельності, згідно з яким створена для проведення інтерв'ю група с моделлю суспільства або досліджу­ваної його підсистеми. Ця група є специфічним різновидом малої групи, чле­ни якої представляють відповідні соціальні спільноти. Звідси випливають та­кі правила побудови фокус-групи:

• Кількість учасників групи не повинна перевищувати 8-10 - щоб усі вони могли ефективно брати участь у дискусії.

• Членів групи відбирають випадково з дотриманням правил квотпої вибірки, вони не повинні бути знайомими.

• До початку дискусії їх не можна інформувати про тему, мету і основ­ні запитання.

• Для підвищення достовірності результатів кількість фокус-груп у конкретному дослідженні коливається від 2 до 8.

• Кожний учасник фокус-групи повинен бути одночасно самим собою і представником певної соціальної спільноти і тому відчувати відпо­відальність за думку цієї спільноти.

Друга група принципів підпорядковує організацію фокус-групи. Це такі принципи: створення довір'я між учасниками дискусії, фокусування, погли­блення, управління дискусією, заохочення учасників, колективної взаємодії.

Призначення третьої групи принципів пол я гас у забезпеченні у фокус-гру-пу процесу дослідження. Тут найважливішу роль відіграє принци" гіпотез, які висуває і перевіряє дослідник, а також принципи конкретизації, аналізу, син­тезу, фіксації фактів, побудови концепції тощо.

Метод фокус-груп, незважаючи па свою уявну простоту, досить складне утворення. По суті, він виступає поліструктурною системою, з якої можна вио­кремити декілька складових. Суб'єктом організаційного і дослідницького про­цесів виступає модератор і його помічник. Найважливіша складова - сама гру­па, яку спеціально підбирає дослідник, і яка є моделлю реальної або умовної со­ціальної групи. Група виступає об'єктом інформаційпо-психологічних дій з бо­ку модератора. Вона одночасно є джерелом інформації (вербальної, поведінко-вої, емоційної тощо). Процес, який розгортається між модератором і групою, включає передусім впливи на групу, які побудовані в аспекті певної гіпотези. Ці впливи є, по суті, гіпотетичними імпульсами. Реакції на ці дії фіксує модератор, і робиться висновок про отримані факти. Таким чином, цей зріз методологічної структури відповідає природі експериментального методу пізнання.

Методи емпіричних досліджень

Глава 5

Змісі фокус груп особливий гим, що гіпотетичні імпульси можна моделю вати концентричними ко іами Тому процес пізнання с своєрідним рухом до суп досліджуваною Схему пізнавальної дія іьнос 11 іуі можна розі іядаїи як циклічний ланцюг кроків Вона така висувається гтоте;а - формується гіпо тетичний імпульс у вигляді запитання фіксується реакція (pop щється по­ле фактів - уточнюється і сфокусується незрозуміле - висувається нова ппо теза - (формується новий гіпотетичний імпульс і тс), доки зона не -spo зуміло іо незникає Звідси видно, що метод фокус і рун - цик пчнии меіодичпии екс­перимент, що постійно уточнюється

Важливу роль у цьому методі відіграють інтегровані в ньоіо прості методи пізнання сіюсіережепня і вимірювання, порівняння і узаіальнепня, анаїп і синтез Слід мати на увазі і те, що метод фокус-груп містить у собі досить ба­гато від методів групової динаміки, мозкової атаки, с специфічним рі зновидом дослідницької дискусії

З організаційного погляду метод с груповою дискусією з певної геми, яку веде керівник дискусії - модератор зі своїм помічником Увесь процес диску сп фіксується за допомогою звуко або відео запису

Розіорганпя фокус групи включає кілька етапів Перед початком роботи як мінімум за 15-30 хвилин до засідання, перевіряються готовність умов дтя роботи учасників, робота записувальної апаратури, а іакож відбуваємся з\-сіріч і фільтруюча бесіда з іими, хю прийшов } ірупу Поїш проіяюм 5 10 хвилин ведеіься почаїкова ро шова з меюю сівореппя дружньої аімосфери

Коли учасники займають свої місця, модератор звертається до них зі вс гуп ним словом Цс вступне звернення містить інформацію про іаке

• ім'я модераюра і найменування оріанізацп яку він предєіав іяє,

• прохання назватися до кожною з учасників,

• прохання звертатися до модератора і учасників на їм я

• роль, яку відводить собі модераюр,

• право вільної о виє ювлювання думок учасників

• учаєники не повинні говорити одночасно

• обюворення записуєіься,

• м обговоренням стежать спостерігачі,

• учаєники повинні бути щирими у своїх вислов іюваннях

• імена учасників не зі адуват ймуться у звіті,

• замовник затишасться анонімним,

• середній час висіуіі} сіановить близько 40 секунд

Важ шве місце у процесі шдюювки дискусії займає «розбивання іьоду», або «розігрівання групи» Протягом 10-15 хвилин знімається напруженість в ірупі і встановлюється довіри та жива бесіда Після цього роїіортаєіься основ на часіина дискусії, у ході якої модератор вирішує два завдання рєі> поваппя обговорення і його фокусування на проблемі дослідження Складність діять носи модераюра поляїає в і ому, що фокус і руна є ролевою сисіемою, учасни ки якої відпрають різні ролі лідера думки, союзника модератора, стриманою учасника, сором'язливою Додаткові складності зумовлено гим, що деякі уча­сники можуть грати деструктивні роті конкурента модератора, міс юнера, ан тагошета, уточнювача, весельчака пасивною учасника, учасника що і усім поюджується тощо

Управління груповим процесом досить складне Воно передбачає

• балансування учаєп, юбю забезпечення учасп в дискусії всіх, акіи-візацію пасивних і єіримування дуже акіивних учасників,

• заохочення конструктивного лідерства, при цьому постійно єтід пам'ятати про ге, що лідери можуть замкнути дискусію па себе, ус\ нувши від учасп в ній penny членів і руни,

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

• контроль над дуже бурхливою взаємодією, який передбачає кон троль реї ламенту за допомошю переривання одночасних ро шов, де монстрацп «закриття» своїх вух,

• боротьбу з деструктивною поведінкою Потрібно встиіаіи наперед розпізнавати деструкцію і ш запобпати,

• акіивне слухання - це найважливіша умова управління дискусією, що передбачає іворче слухання в аспекп ішоїсз, що висуваються і перевіряються, і одночасну готовність до несподіванок,

• фокусування обговорення, яке передбачає не тільки утримання уча сників у рамках іем і запитань, але і їх поілиблсння, і всебічною роз­криття,

• концентрацію обговорення, тобто підвищення ефективності, щільно­сті дискусії, що передбачає вимогу стислості, лаконічності, точності, продуманості висловлювань, стимулювання тем ющо,

• організацію внутрішпьогрупової взаємодії, яка забезпечує ефекг си нерпі, отримання несподіваного знання її здійснюють за допомошю переадресацп запитань, підбурюванням учасників, цитуванням ска запої о раніше, неповним і неправильним розумінням, прямими за­питаннями, конфронтацією або заперечуванням

Після завершення обговорення модератор дякує кожному респонденту за участь в обговоренні, інформує про те, що у сусідній кімнаті можуть знаходи­тися учасники іншої фокус трупи і з ними не можна шворити про нинішнє за сідання, а також пояснює, куди їм потрібно звернутися, щоб оіримаїи оплату

Дослідницька діяльність за методом фокус-груп включає іаке

1 Розроблення програми дослідження, яка передбачає посіапоїжу мсти і завдань дослідження, визначення його об'єкта і предмета, а іакож фор мулювання проблеми, яку належить вирішити На цьому еіаш визнача ють вимоги до тієї інформації, яку належить отримані, виявляють межі дослідження, формують і уточнюють запиіання списку Після цього виз начають кількість і рун з визначенням їх ск іаду і іеоірафп проведення Далі створюю і ь фільтрувальну анкету д ія респондентів готують тема тичні опитні листи трупового штерв ю Завершуємся цей етап підготов кою календарного плану дослідження з визначенням термінів виконання етапів, бюджету і кошторису

2 Дослідницький пошук модератора у процесі самої дискусії, коли він орга нізовує перевірку розроб іеної раніше концепції і ипоіез дос пдження че рез спілкування з респондсніами

3 Завершення дослідницької діяльності аналітичним опрацюванням ре зультатів, яке передбачає

• чітку кваліфікацію і описання отриманих результаті,

• співвідношення оіриманих результатів з дослідницькою концепцією і вимогами замовника,

• пошук кодувальних категорій і створення понятійного апарату,

• упорядкування маси зібраних даних і безлічі ідей що виникли під час вивчення цих даних,

• ущільнення та нпеїрація концепції, тобто вєтанов іення зв'язків між категоріями і створення ієрархічно організованої сисіеми категорій,

• ірупування даних

Завершується робоїа складанням звіту про результати дослідження, який зазвичай містить вступ, мсту, методологію, резульїаіи і рекомендації щодо їх засіосування

Поиск по сайту: