Науково технічна революція

якісний стрибок у розвитку науки техніки виробництва що відбувсь у розвинутих кра ніх у другій половині XX століття

Розвиток уявлення про науку пройшов кілька етапів

Перший етап класичне розуміння науки, закладене Е Дюркгеймом і К Марксом становлення стандартної концепції науки, яка розглядала світ природних явищ як реально існуючий та об'єктивний Характеристики цього світу можуть бути з більшою або меншою точністю описані Саме наукове знання тією мірою, якою воно є реальним і обґрунтованим, нагромаджує іс тинні ознаки зовнішнього світу Закони формуються на основі спостережень і установлених фактів Хоч основний зміст науковою знання становлять емпі­ричні дані, вона містить ще и теорії - високоабеграктш узагальнення які не с законами, побудованими на основі безпосереднього спостереження, і не до­пускають їх повної та детальної емпіричної інтерпретації Ці іеорешчш аб­стракта відіграють важливу роль у науці, оскільки вони дають змогу поясни ти результати спостережень

Ревізію стандартної концепції науки було зроблено в працях Томаса Куна, Карла Поппера, американських філософів та істориків науки Норвуда Хэнсона, Мері Хессе, Джерома Равща Основна критика спрямовувалася на принципи од­номанітності природи (отже, одноманітності наукового знання) і детермінізму Показано складність і неоднозначність взаємозв'язків між фак гами і теорією, ви сунуто ідеї релятивізму, фальсифікації та парадигмальності знання Особливо ва жливо те, що наукова істина перестала бути абсолютною, вона стала тимчасовою, поточною і відносною, розкрито роть суб'єктивного, ціннісних систем у форму­ванні як інструментарію наукових досліджень, так і наукового знання В цілому уявлення про науку стало більш складним і а індетермшістським

Значну роль у розумінні природи науки відіграв постпозшивізм (Карл Поппер, Імре Локатос, Томас Кун, Пол Карл Феиєрабенд) Висунута ідея ш-дуктивізму зводилася до того, що не припустимо давати визначення жодним поняттям, зводячи їх до певної суми протокольних пропозицій По суті спра ви, це есенщалістськии підхід зведення терміна до суми інших термінів, які характеризують об'єкт Пояснивши одні, треба пояснити и шип Наприклад твердження цуценя - це молодий собака Необхідно знати реальний процес росту собаки Цуценя - певний етап розвиїку Обернене твердження певна стадія - молодий собака, його можна назвати цуценям Не підтвердження, а фальсифікація При цьому вони виходили з принципу фалібілізму (принци­пова похибка наукового знання) Виступали проти кумулягивізму Не будів­ництво цегляної сини науки із висування гіпотез, а постійні спроби їх фальси фікацп Звідси неминуче виникає запитання чи є прогрес у науці? «Так, с» -заявляє Карл Поппер Чого не витримує одна гіпотеза дає інша Істина от­римує регулятивне значення Досить успішно Поппер застосував свою теорію до аналізу соціальних теорій у своїй книжці «Відкрите суспільство і йою во­роги» Наголошуючи на методологічній неповноцінносп основоположних теорій філософи історії, він розвінчує теорію закритого (тоталітарного) сус шльегва Історія за К Поп пером відкритий, незавершений об'єкт Єдиний принцип, який забезпечує розвиток суспільства соціальна інженерія, яка за сновується на методі проб і помилок, на реформах, що забезпечують не тільки поступовий рух уперед, але и можливість відступу назад, чого не дозволяє ре волюція

На відміну від Карла Поппера протилежну концепцію пропонує Томас Кун Наука розвивається дискретно через низку парадигм (модель науковою дос­лідження, набір положень, які поділяють усі вчені на цьому етапі розвитку науки) Однак у контексті певного розвитку з часом виявляються аномалії, розбіжності з глобальними принципами, постульовані парадигмою До певно го моменту вчені відкладали їх на «потім» Раптом відбувається переключен ня з однієї парадигми на іншу, відхід наукового товариства від одних фунда­ментальних принципів на інші Наприклад, перехід у хімії від фтопстону до кисню Говорити, яка парадигма краща, важко, бо парадні ми, як і іеорп, непо­рівнянні

Наука та Л методологія

Глава 1

Імре Локатос розвиває ідеї К Поппера, удосконалює їх Він формує витон чении, рафінований фальсифщизм Наука не розвивається через принцип простої фальсифікації, коли та або інша гіпотеза відкидається, а існує така со­бі конкуренція науково дослідних програм У руслі кожної програми існує тверде ядро Захисний пояс - відсіч усім нападкам на наукове ядро програми, обернення контрприкладів на підтвердження Звичайно ж це ядро можна фальсифікувати, але в науці цього немає Наприклад, твердження всі лебеді білі Знайшлися чорні лебеді Що робити' Перше - відмовитися від ядра, дру ге придумати захисну гіпотезу (наприклад, їх хтось пофарбував) Критерій ефективності теорій у тому, що та теорія краща, яка витримує більше нападок Імре Локатос звернув увагу на прогресивне зрушення програми - можливість передбачити нові факти і витримувати критичні зауваження Він акцентував увагу на методології дослідних програм, конкуренцію між ними, на принцип наполегливості щодо захисту методологічного ядра програми

Пол Карл Фейєрабенд дотримувався концепції методологічного анархізму На його думку, жодних методологічних указівок у науці немає і бути не може Наука - вільне підприємництво, її розвиток залежить від сміливості вчених руйнувати усталені стандарти Спосгерігається проліферація наукового знан ня Не стіна і не струна, а віяло У науці безкінечна кількість теорій, які нама­гаються обґрунтувати однакові факти, що створюють певний масив теоретич­них знань

Оригінальну концепцію науки, розробив В І Вернадськии «Наука, писав він, це створення життя Із оточуючого життя наукова думка бере наведений нею у формі наукової істини матеріал / / Наука є проявом дій у людському суспільстві сукупної людської думки» [52, с 38] Він розглядає науку як гео логічну та історичну силу, яка змінює біосферу і життя людства Вона є тим ос новним законом, через який поглиблюється єдність біосфери і людства

В І Вернадськии всебічно проаналізував історичний розвиток науки Осо­бливе місце він відводив науці XX століття Саме у цей час спостерігається и небувалий рожвіт, своєрідний вибух наукової творчості, наука стає вселенсь кою, світовою наукою Він звергав особливу увагу на гуманістичний зміст нау ки, на и роль у вирішенні завдань людства, на відповідальність учених щодо застосування їхніх відкриттів

В І Вернадськии розглядав науку як засіб розвитку людства Тому дуже ва жливо, щоб наука не набула форми абстрактної зі своєю незалежно існуючою сутністю Наука - створена людством і повинна служити на благо людства «її зміст не обмежується науковими теоріями, гіпотезами, моделями, створюва­ною ними картиною світу в основі вона головним чином складається з наукових фактів та їхніх емпіричних узагальнень, і головним - живим змісюм є у ній нау­кова робота живих людей» [52, с 252]

Для В І Вернадського було дуже важливо виділити роль думки, знань у розвитку планети Він писав, що тепер потрібно розрізняти три реальності реальність у сфері життя людини, тобто реальність, яку можна спостерігати, мікроскопічну реальність атомних явищ, яку не можна спостерігати людсь ким оком, реальність у глобальному космічному масшіабі Розрізнення трьох реальностей має неоціненне значення як для розуміння зв'язку людства з біо­сферою, так і для аналізу закономірностей розвитку науки

Із усього викладеного можна зробити такі висновки

1 Наукова творчість людини сила, яка змінює біосферу

2 Зміна біосфери - неминучий процес, який супроводжує науковий поступ

3 Зміна біосфери стихійний природній процес, що відбувається незалеж но від людської волі

4 Входження у біосферу нового фактора и зміни людською розуму є природним процесом переходу біосфери у ноосферу

5 Постійно удосконалюючись, наука може рухатися далі у вивченні довкілля

Глава 1

Наука та и методологія ]g

Поиск по сайту: