ПОНЯТТЯ ЯКОСТІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

роблема якості науки надзвичайно складна і недостатньо досліджена. По­треба в її вирішенні зумовлено тим, що наука є поліструктурним соціаль­ним інститутом, що не тільки позитивно, але і негативно впливає на суспільство. Наука - суперечливе явище. З одного боку, частина того, що називається «суча­сна наука», відповідає природі науки, є процесом здобування знання і його реа­лізації в практичне життя суспільства. Це те, що можна назвати справжньою наукою. Із другого боку, існує і таке, що важко віднести до науки. Ідеться про імі­тацію наукових досліджень, плагіат, використання авторитету науки для реалі­зації ідеологічних і політичних амбіцій, егоїстичних інтересів. Цю «науку» ціл­ком правомірно називати сурогатною наукою, яка не залишає після себе нового знання, техніки та ефективного виробництва. Вона неренаповнює журнали нік­чемними публікаціями, одержуються наукові ступені та звання, авторитет нау­ки використовується для отримання влади і грошей.

Оздоровлення науки як впливового соціального феномену та інституту по­требує розроблення проблеми її якості, якості наукового дослідження, якості продукту науки.

Під якістю науки мається па увазі її здатність своєчасно вирішувати вини­каючі проблеми, формувати належне наукове знання і забезпечувати його ви­користання для задоволення суспільних потреб. Якісною є така наука, яка ха­рактеризується розвинутою галузевою структурою, здатністю здійснювати складні фундаментальні і прикладні дослідження, впливати позитивно на ро­звиток суспільної системи, духовний світ громадян. Наука становить основу інтелектуального капіталу суспільства. Причому вона є однією з найцінніших його частин - раціональним капіталом.

На якісність науки здійснюють істотний вплив багато чинників, починаю­чи від стану суспільної системи, розвинутої демократії, завершуючи ефектив­ністю організації наукових досліджень і рівнем кваліфікації учених.

Якість наукового дослідження є інтегральною характеристикою дослі­дження як процесу. Bona складається з характеристик суб'єктів досліджень, методології і методів здобування знань, а також з параметрів проблемного по­ля і теоретичного комплексу науки. Якісна наука - це наука, оснащена суча­сним розвинутим арсеналом методів дослідження, прийомів, методик і техні­ки. Не викликає жодних сумнівів тс, що наука просто не може існувати без за­стосування сучасного, дуже тонкого інструментарію. Нарешті, наука може ма­ти добрих учених, що володіють найбільш передовими технологіями наукових досліджень, але така наука може виявитися неспроможною, оскільки її органі­зація, планування, прогнозування і управління можуть не відповідати запитам часу. І як наслідок національна наука буде зосереджуватися не на важливих і перспективних проблемах, а на тому, що вже давно пройдене авангардною наукою в інших країнах - буде безплідною.

Якість інтелектуального продукту науки визначається в цілому якістю самої науки і якістю наукових досліджень. Оскільки наука є симбіозом раціо­нального виробництва знання і його онредмечування у винаходах, технічних зразках, виробничих і соціальних технологіях, то до оцінки якості продукту науки належить підходити диференційовано.

Духовним продуктом науки є ідеї, теорії, методи досліджень, опредмечепі у наукові звіти, монографії, статті, сайти. Якість цих продуктів зводиться до ве­личини їх інтелектуального потенціалу, здатності його впливати на суспільство. У наукознавстві показником оцінки якості наукових публікацій є індекс циту­вання. Щодо правомірності його використання для оцінки якості ученого і його публікацій можна погодитися з Г. М. Добровим і А. А. Кореним: «Початковим по­стулатом при цьому є те, що цитованість наукової праці є мірилом її фактичного

Глава 8

Підвищення якості наукового дослідження

інформаційного впливу на подальші роботи. Потрактувавши науку як інформа­ційний процес, цей.«хід слід розглядаш як характеристику ступеня впливу вче­ного або спільноти вчених на подальший розвиток наукової о процесу, а не як мі­рило дійсної цшносії оіримапих результатів. Ступінь впливу па різних рівнях функціонування науки сам собою мас важливе значення як оцінний чинник. Ві­домі, наприклад, пропозиції про іе, щоб перспективність нових напрямів фунда­ментальних і теоретичних досліджень оцінювати за мірою впливу, який вони мо­жуть справити на інші пауки»[93, с 205]. Таким чином, цигованісль далеко не завжди с характерне і и кою якості ученою і його продую у. Досіаіньо пригадати уроки популярності і масового цитування «вождів» і придворних учених у СРСР, щоб переконатися в обмеженості цього показника.

Нерідко як узагальнений показник якості ученою використовується кіль­кість йою публікацій. «Ніхто з учених, що набули широкої популярності, не має статистичної продуктивності нижче 27 робіт, а середня кількість робіт учених, що отримали міжнародне визнання і що прожили близько 70 років, дорівнює 200» [там само]. Дослідження показуюіь, що продуктивність учено­го значною мірою залежиіь від досягнутою ним рівня кваліфікації, наукового стажу (швидке зростання у перші 10-12 років робош) і віку, коли сама творча акіившсіь заданими сіатисіики припадає на вік 30-45 років.

Оцінкаякосп наукового дослідження цілком можлива з використанням норм, вироблених наукою. При цьому така оцінка будується на визнанні мірилом яко­сті традицію, яка, проте, може бути нею далеко не завжди. Уявлення про якісні наукові сіатті, монографію, дисертації складається зазвичай з оцінки наукової но­визни робош і без недоліків у лої іці, методології і в оформленні робош. У іабли-ці 8.1 наведено характерне і ику т ипових недоліків наукової роботи.

ТАБЛИЦЯ 8.1

Поиск по сайту: