РОБОЧИЙ ДЕНЬ НАУКОВЦЯ

ажливо звернути увагу на таке: незважаючи на ге, що багато учених хо­дять на роботу і навіть проводять іам встановлені згідно з трудовим зако­нодавством години, робочий день зовсім не обмежується ними. Фактично ро­бочий день розпадається на дві частини: регламентовану і нерегламешонану. Якщо в регламентованій частині робочого дня проводяться експерименти, навчальний процес, то нерегламентована частина зазвичай зайнята роботою в бібліотеці, домашнім читанням наукової літератури, обдумуванням і напи­санням статей тощо. Досить часто для ефективного ученого властивим є пра­гнення максимально розширити свій фактичний робочий день і зробити його максимально наповненим і результативним.

С. Р. Мікуліиський писав: «Робота в науці баї аго чим уявляється ідилічно. Щоб залучитися до неї, потрібно зрозуміти, що робота в науці -- це важка, пов­сякденна, виснажлива праця, відчути гіркоту поразок блискучих гіпотез, ча­рівних надій, радість відкриттів. Це дається тільки працею, і не кожний може витримати її напругу» [353, є. 15]. Не можна забувати і про те, що наукова ро­бота характеризується значними витратами інтелектуальних, психічних і фі­зичних сил. Це точно підмітив Ганс Сслье: «Звичайні лінощі не властиві уче­ним, хоча багато хто з них працює запоями і перериває свою роботу, коли не­має творчого настрою. Інколи їм потрібна значна сила волі, щоб подолати від­чуття спустошеності після завершення важкої роботи або відчуітя фрустрації, що виникає через тривалу і безуспішну роботу. Але, мабуть, гірше за все - це паралізуюче відчуття вини, якщо ми повинні, але не хочемо, не можемо зроби­ти якусь роботу» [295, с 48J. Тому необхідно виділяти час на відновлення жит­тєвих сил, читання художньої літератури, заняття мистецтвом і спортом. Під час роботи необхідно робити перерви для відпочинку.

Одна з дуже суттєвих проблем, з якою стикається кожний учений, це наси­ченість робочого дня справами і результатами цих справ. Для підвищення ефективності використання робочого часу необхідно планувати кожний на­ступний тиждень з погляду найбільших справ і кожний наступний день з точ­ністю до години. Для цього потрібно вести робочий щоденник.

Наповненість робочого дня ученого визначається, насамперед, гим етапом, на якому перебуває його дослідження. Якщо дослідження щойно розпочато, то працювати доводиться з літературою, а, якщо ставиться експеримент, то в ла­бораторії тощо. Але наповнення робочого дня діяльністю ще не гарантує ус­піху, хоча і може забезпечувати щоденну самореалізацію.

Організація і планування науково-дослідної роботи

Глава 7

Комунікація lpouoc обміну інформаї ус ю що включає тех нічний соматичний і npanva ^тучнки аспекти акт і форма інформаційного обімі іу

Отже, для ефективної і результативної роботи ученого необхідно:

1) планувати свій робочий день і контролювати виконання запланованого;

2) мати постійне робоче місце, що відповідає санітарно—гігієнічним вимогам (відсутність шуму, достатня освітленість, зручність обладнання);

3) використовувати оргтехніку, технічні засоби наукової діяльності (персо­нальний комп'ютер, телефон, копіювальний апарат, Інтернет, електронну пошту, інформаційно-пошукові системи тощо);

4) мати власні інформаційні бази, картотеки, щоденники, класифікатори, до­відники, власну бібліотеку. Робота з їх створення далеко не завжди твор­ча, зате вони забезпечують надійні наукові результати, полегшують підго­товку дисертацій та статей;

5) постійно читати нову літературу, що дас мажливість бути в курсі дося­гнень науки;

6) постійно піклуватися про підтримку належної інтелектуальної, психічної і фізичної форми;

7) уникати витрат часу і бути скупим на якийсь час. Кожного разу, коли ми говоримо собі, що ми «дарма витратили час, але це не можна було перед­бачити», потрібно пам'ятати, що в абсолютній більшості випадків це про­сто спроба виправдатися перед самим собою. Потрібно пам'ятати й інше: наукова діяльність не терпить паралельних видів діяльності. Наука в цьо­му значенні егоїстична і ревнива.

Поиск по сайту: