НАУКОВИЙ ФАКТ І ЙОГО РОЛЬ V ДОСЛІДЖЕННІ

аука має справу з фактами Вона фіксує, описує і пояснює факіи Са мі факти виступають рушійною силою науки Якщо наука не спира­ється на факти, то вона нереіворюсгься на схоластику, вірачас зв язок з рс альністю

Бертран Рассел писав «Під факюм» я маю на увазі щось існуюче не залеж но від чиєїсь думки Ьільшісіь фактів не залежить від наших бажань тому їх

Процес наукового дослідження

Глава З

Факт і • з

•і

•і.(• ' Ч:М.,ч ( ^ t

•- ' Сі'», і '

¹ •) > •<' ' '. N

' І І Ми )' „ [.

,; .< і. і, ч)

М ' ' і ^Г

і Г, і 'Ч (,. \ •>„ 'і

називають «суворими», «упсріими» або «невідворотними». Фі.зичні факт здебільшого не залежать не тільки від наших бажань, але паві і ь і від нашого іс­нування» [281, с.298].

Французький математик і філософ Ж. Л. Пуанкаре ввів в обіг поняття «го­дин факт» і «науковий факг», болгарський дослідник Г. Гиргипов у науковій творчості розмежовує такі поняття як «сирнії факі» і «науковий факт».

Під сирим, або грубим, паїуральним фактом мається на увазі певна сторо­на об'єктивної матеріальної дійсності, або інша її конкретна частина.

Під науковим же фактом розуміють певну форму знання, більш-менш ло­гічно оброблений сирий факт, тобто ту сторону або частину дійсності, яка пе­ретворилася па об'єкт дослідження і уточнена суб'єктом пізнання за допомо­гою засобів вимірювання, описання тощо. Науковий факт завжди часі ково ін­терпретований; у процесі його первинної обробки він набуває свого специфіч­ного і неповторного вигляду [66, с.99-100].

Процес очищення, доопрацювання сирого факту в науковий факт передбачає:

• очищення від супутніх випадковостей і помилок;

• перевірку надійності та коптрольованості засобів встановлення факту;

• уточнення, перевірку, всиновлення правильності;

• осмислення факту в аспекті того методу, який був узятий за основу під час отримання факту;

• теоретичне обгрунтування й ініерпретація;

• очищення факту від суб'єктивізму спостерігача;

• точне мовне описання факіу;

• узгодження сирого факту з іншими фактами.

Ж. А. Пуанкаре з приводу нього процесу писав так: «Коли після досліду я виправляю випадкові і систематичні помилки з меіою оіримаги в чистоті науковий факт, це знову те саме; науковий факт завжди буде не більше ніж голим фактом, перекладеним на іншу мову... Вся творча діяльність ученою стосовно факту вичерпується висловом, яким він виражає цей факт» [273, с.260, 261].

У сучасній науці склалося кілька точок зору щодо розуміння природи нау­кових фактів. Згідно з діалектико-магеріаліс гичпою гносеологією факти є від­носно самостійними фрагментами (конкретні властивості, кількісні характе­ристики тощо) предметів, які відкриваються, вивчаються і описуються за до­помогою засобів та методів науки. У лої і ці і меюдології науки під фактом ро­зуміють особливе висловлювання, яке фіксує емпіричне знання.

Ідеалістичний емпіризм під фактами розуміє різні елементи досвіду: чуттє­ві дані, результати спостережень, комплекси відчуттів або їх описання за допо­могою протокольних звітів, феноменології мови, іверджень про факти тощо.

У методології науки виділяють два ірактуваппя факіів: фактуалізм і теоре­тизм. При цьому прихильники фактуалізму виходять з тою, що наукові факти лежать поза теорією і абсолютно не залежать від неї. Тому факти є або чуттєви­ми даними, або результатами спостереження та експерименту. Прихильники теоретизму вирізняють тісний зв'язок факту з теорією, яка власне і робить факт дійсності факіом науки, описуючи його в категоріях пауки.

Наукові єракіи характеризуються такими властивостями:

1. вони об'єм ивпі, не залежні від волі і свідомості епосі ері і ача, хоча і фіксу­ються ним;

2. вони є не просто фрагмешами реальності, відображеними свідомістю дос­лідника, а такими фрагмен іами, які описані мовою науки.

3. Вони відтворні за заданих умов.

Факт це сіруктурне уїворенпя, що містить іакі складові:

1. Матеріально-наочна складова, яка пов'язана з матеріальним образом відображеного, використанням у процесі дослідження іпх або інших ін-

Глава З

Процес наукового дослідження

струментів, без урахування яких факт був би неповним. Ця складова, зрештою, є основною. Вона забезпечує всрифікуючу функцію фактів.

2. Перцептивна складова, що являє собою сприйняття, безпосереднє від­дзеркалення дійсності органами чуття. Тут завжди є проблема адекватно­сті сприйняття дійсності органами чуття.

3. Лінгвістична складова, бо будь-який факт має словесне вираження, яке підпорядковане законам певної мови. При цьому мова, використовувана для підготовки протоколів дослідження, може бути не завжди точною в описуванні сприйняття дійсності. Звідси проблема точного відображен­ня факту.

4. Гносеологічна складова, яка являє собою наукове знання, що забезпечи­ло отримання факту, його роль у пізнавальній системі.

Факти не становлять собою кінцеву мету науки. Вони виступають у ній значною мірою як засіб. Вони всрифікують гіпотези, перетворюючи гіпотетич­не знання на теорії. Класифікацію фактів наведено в таблиці 3.11.

ТАБЛИЦЯ 3.11 Класифікація фактів

Факти не становлять собою кінцеву мету науки. Вони виступають у ній значною мірою як засіб. Вони всрифікують гіпотези, переіворюючи гіпотетич­не знання на теорії.

Стосовно фактів у науці існує кілька проблем:

1. Спостереження, фіксація факту. Ця проблема розв'язується за допомогою створення методів і технологій спостереження, експерименту і вимірю­вання.

2. Описання і тлумачення фактів. Пов'язані з використанням тієї або іншої мови, теорій, понятійного апарату.

3. Застосування факту для побудови емпіричних баз, верифікації гіпотез, обґрунтування теорій.

Процес наукового дослідження

Глава З

Поиск по сайту: