СПЕЦИФІКА HAVKOBO-ДОСЛІДНИЦЬКОІ ДІЯЛЬНОСТІ

аука являє собою специфічну форму пізнання дійсності Серед інших форм п пізнання виділяються також ненаукові форми пізнавальної діяльності, порівняно з якими наука має низку істотних особливостей І Г Ге расимов виділяє такі особливості науки

Глава 1

Наука та її методологія

Наукове дослідження процес вироблення нових наукових -лань один п ридів пізнавальної діяльиос ті характеризується

об екгивнсіїс відіворюваніспо доісаюв'стю точністю

Пізнання споцифнна діілв НіСТг /юдини оріеп ованої но вщкрипя законів приооди і суг пільства таємниць буня ^гііо„л ни і евпу взагалі виявленні мо жливих способів ди з nepflivo тами і явищами нрої ресуван ня прирос іу інформації

1. Пізнавальну діяльність у науці здійснюють спеціально підготовлені групи людей (учені, дослідники, наукові працівники і т.ін.), що відрізняє науку від стихійно-емпіричного процесу пізнання. При цьому така діяльність здійснюється як наукове дослідження.

2. У науці вперше створюються спеціальні засоби пізнання: матеріальні (різноманітні прилади, експериментальні настанови тощо); математичні (методи обчислень, математичні теорії тощо); мовні та логічні (різнома­нітні штучні мови, правила побудови висновків, які розробляються в ло­гіці тощо) Створення та удосконалення цих засобів, розроблення особли­вих методів їх використання відіграли важливу роль у встановленні та ро­звитку науки.

3. Наука, на відміну від от стихійно-емпіричного процесу пізнання, вивчає не лише ті предмети, з якими люди мають справу у своїй повсякденній практичній діяльності, але й різноманітні об'єкти, які відкриваються в хо­ді її власного розвитку. Незважаючи на те, що труднощі, з якими люди стикаються у процесах праці та інших сферах соціальної діяльності, сти­мулювали науковий пошук, однак у науці виникають особливі відносно самостійні передумови та умови виділення і вивчення об'єктів, які безпо­середньо не включені до практичної діяльності людей.

4. Кожна виділена предметна сфера, яка вивчається в науці, описується і по­яснюється за допомогою особливих систем понять. Пізнавальна роль цих систем величезна. Без них неможливо формулювати проблеми і гіпотези, описувати об'єкти, вести цілеспрямоване систематичне вивчення, логічно обґрунтовувати й емпірично провіряти отримані результати.

5. Порівняно зі стихійно-емпіричним пізнанням наука обґрунтовує і розро­бляє теоретичний спосіб вивчення об'єктів, головне призначення якого полягає у їх поясненні.

6. У процесі розвитку науки постає проблема нагромадження, зберігання та передачі знання. Тут ученим доводиться усвідомлювати, які результати дослідницької праці становлять соціальний інтерес, а які - ні, у якій фор­мі вони мають бути викладені для різних цілей навчання: власне навчання, використання у матеріальному виробництві, сфері управління тощо. Ро­звиток науки веде до диференціації тих результатів, за допомогою яких ви­ражаються знання, що також є показником прогресу науки порівняно зі стихійно-емпіричним процесом пізнання [65, с 59-69].

7. Наукова діяльність характеризується специфічними і цілком визначеними результатами, видами наукової продукції, якими виступають науково-техніч­ний звіт, стаття, монографія, винахід і дисертація. Науково-технічний звіт за певною формою презентує найбільш важливі результати проведеного дослі­дження. Монографія являє собою наукове дослідження, подане у вигляді книжки, що належить одному чи кільком авторам, які всебічно досліджують проблему. 1.1. Кринецький вважає, що автори монографії повинні дотримува­ти одного погляду [164, с 170]. Так, це властиво для більшої частини моногра­фій. Разом з тим, є такі монографії, у яких автори дотримуються протилеж­них поглядів, що дозволяє бачити предмет дослідження з різних методологіч­них позицій. Дисертація являє собою спеціальне наукове дослідження, яке публічно захищається на засіданні ученої ради з метою отримання ученого ступеня кандидата чи доктора наук. Винахід є пристроєм, способом і його за­стосуванням.

8. Наукова діяльність будується на принципі об'єктивності, мінімізації суб'єктивного підходу. Це відрізняє наукову діяльність від усіх інших чут­тєво-ірраціональних видів діяльності.

Низку важливих специфічних ознак наукової діяльності виділив О. О. Го­релов щодо її відмінності від міфології, містики, релігії, філософії, мистецтва, ідеології, техніки.

9. Наука відрізняється від містики тим, що прагне не до злиття з об'єктом
дослідження, а до його теоретичного розуміння і відтворення.

18 Наука та и методологія

Глава 1

Немає прагнення більш при родного нж прагнення до знании

(М Монтень)

Розроблення процес ре зультат перетворення науково і науково техн чної інформац і отримано внаслідок фунда ментальних і прикладних досл джень у форму яку можна впроваджувати в практику

10 Наука відрізняється від релігії тим, що опора на чутливу раціональність має в ній набагато більше значення, ніж віра

11 Наука відрізняється від філософи тим, що її висновки допускають емпі ричну перевірку і відповідають не на запитання «чому?», а на запитання «як?», «яким чином?»

12 Наука відрізняється від мистецтва своєю раціональністю і не установлю ється на рівні образів

13 Наука відрізняється від ідеологи тим, що її істини значущі для всього сус­пільства і не залежать від інтересів певних його прошарків

14 Наука відрізняється від буденної свідомості тим, що являє собою теоре­тичне освоєння дійсності [70, с 14]

15 Комплексність - одна з найважливіших ознак сучасної науки, неодмінна умова того, щоб точно і повно відобразити об'єкт дослідження, всеобічно охопити його одночасно, у взаємозв'язку У сучасній науці об єкт розі ля -дають, зазвичай не з погляду окремих, відносно відособлених його частин, а саме як єдине ціле Тут існує потреба в єдності аналізу і синтезу Отже, всі науки, без винятку, вивчаючи який небудь об'єкт і рнних боків, по­винні увесь час виходити з його цілісності, враховувати нероздільність і взаємовплив усіх його аспектів та виявів

Виділяю три основні види наукових досліджень фундамен гальні, приклад ні дослідження і розроблення

Фундаментальні дослідження спрямовані на здобування знання заради самого знання Вони спрямовуються на відкриття законів, побудову абстракт­них систем знань, які не дають жодного практичного ефекту, але сприяють по лшшенню розуміння того що вивчається

Прикладні дослідження спрямовані на задоволення певної практичної по треби, на п вирішення Вони опираються на фундаментальні дослідження, ос­кільки постійно потребують додаткових абстрактних знань

Розроблення призначені для створення і виробництва конкретних об'єктів, систем, матеріалів тощо

Отже, наука є специфічним видом інформаційної діятьності спеціально під­готовленими кадрами ученими і спеціалістами зі створення та реалізації на практиці наукового знання Це особливий раціональний спосіб пізнання світу, що ґрунтується на емпіричній перевірці або математичному доказі

НАУКОВЕ ЗНАННЯ

Знання змст мислення про об єкт перев рении практикою результат пізнання дійсності правильне і відображення у св домоет людини

оль знання постійно зростає Не випадково Алвін Тоффлер перефразу вав тезу Френсіса Бекона «Знання - сила» в тезу «Знання пальне прогресу» [349, с 27] Звідси і головне призначення науки отримання до стовірного, істинного знання, яке відображає суттєві характеристики об'єкта дослідження Великий Рене Декарт присвятив знанню перші три правила для керівництва розумом

• Правило 1 Метою наукових занять має бути спрямування розуму таким чином, щоб він міг робити тверді й істинні судження про всі ті речі, які йому трапляються [79, с 78]

• Правило 2 Потрібно займатися тільки тими предметами, щодо яких наш розум очевидно здатний досягнути достовірної о і безсумнівного знання [79, с 79]

• Правило 3 Щодо предметів, які обі оворюються, слід відшукувати не те, що думають про них інші або що допускаємо ми самі, а те, що ми

Глава 1

Наука та її методологія

і-оніьі <~ сила _лю і. ічаїчп

{(.J) hCKOIl)

можемо ясно і очевидно побачити або надійним чином вивести, ос­кільки знання не здобувають інакше [79, с 82].

Поняття «знання» вдало визначив II. В. Копнін, подаючи його як сукупність ідей людини, у яких виражено теоретичне оволодіння нею предметом. Подібно тому, як людина налагоджує виробництво потрібних їй речей, вона так само пра­гне побудувати виробництво ідей, котрі виступають певною передумовою ство­рення на практиці світу речей [157, с 285].

Наукове знання являє собою одночасно і основний продукт, який виро­бляється наукою, і засобом цього виробництва. Під науковим знанням розумі­ють перевірений практикою результат пізнавальної діяльності - відображення реальних об'єктів і уявлення їх в ідеальній формі.

ТАБЛИЦЯ 1.3

Поиск по сайту: