НАУКОВА ІНФОРМАЦІЯ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Інформація «щомос г ліані,' снос юрі'сна про (пес»//

ВиДЗерКСЧ МіІЯ і >1ІРИ 'JiifP

маннь сх і иіи геро/аюты!

ОДНИМИ ЛЮ/ЬМИ ІНШИМ ЛЮДЯМ УСНИМ ГИ< ЬМОоИМ або ЖИМ

нобу,,ь ни имі способом ]

також сам пророс і ородачіабл

О ГРИМОЧИ» НИХ «ДОМОСТОН

ДОСТОВІРНІСТЬ І'^рМН бЖИСІНИИ у ІОООІ ИМЮВІрНОСЛ лої НІ

11 юс оології та г раві Наичооі • у філософських і лої кс мею/р доччних дослщжонгв х вживем ь ся як характеристико обі dvh юваї іо' о довесено о безі м рочної о знання і як синонім сі/ ни Лото особливо о значення цей термін набувше у 'оорп имо вірності V теж шани оуб с к ив ній або ■ іерсонильніи мочь ності иос говіриість на/юсиц,л> трсж^тусмс,т,'к ммяш мо відображав у-, «нонісіь с уб t к та в правильном! мзоп см нк/ імовірності нас'Ог м, ' с ас о

ІНІ tlOK Ml' iftl

лово «інформація» у перекладі з латинської означає повідомлення про стан справ або про чиюсь діяльність, відомості про що-небудь, і в такому значенні це слово вживалося аж до середини XX століття. Проблема інформа­ції вважається однією з найбільш актуальних і фундаментальних в умовах НТР. Вона, зокрема, характеризується передачею інформаційних функцій від людини до машин у найширших масштабах. Різні аспекти природи інформації вивчали Н. Вінер, К. Шеннон, У. Ешбі, Л. Бріллюєн, А. І. Берг, В. М. Глушков, М. М. Амосов, А. М. Колмогоров та інші вчені.

«Філософський енциклопедичний словник» дає таке тлумачення терміна «інформація» [363, с 217]:

• повідомлення, інформування про стан справ, відомості про що-не­будь, передані людьми;

• повідомлення, нерозривно пов'язане з управлінням, сигнал у єдності синтаксичних, семантичних і прагматичних характеристик;

• передача, відображення різноманітності у будь-яких об'єктах і про­цесах (неживої і живої природи).

До найважливіших властивостей інформації слід віднести:

• адекватність - відповідність реальним процесам і об'єктам;

• релевантиість - відповідність тим завданням, для вирішення яких вона призначена;

• правильність - відповідність способу вираження інформації її змісту;

• точність - відображення відповідних явищ з мінімальним спотво­ренням або мінімальною помилкою;

• актуальність, або своєчасність - можливість її використання тоді, коли потреба в ній особливо велика;

• загальність - незалежність від окремих приватних змій;

• ступінь подробиці - детальна інформація.

Найважливішою властивістю інформації є здатність її відображати ті або інші об'єкти чи процеси. Відтак ідеться про достовірність інформації. У соці­ології та інших науках застосовують безліч термінів, які характеризують ін­формацію: надійність, точність, репрезентативність, системність, якість тощо. Кожне з цих понять відрізняється своєю специфікою.

Інформацію можна осмислювати з трьох аспектів:

• прагматичного, тобто щодо її корисності, досягнення мети, па яку во­на спрямована;

• семантичного, тобто з погляду смислового змісту і правильного тлу­мачення;

• синтаксичного, тобто з погляду техніки уявлення і передачі.

Крім того, інформація має здатність нагромаджуватися, втрачатися, заб­руднюватися, ущільнюватися. Вона є ресурсами суспільства, які мають нерід­ко більше значення, аніж інші ресурси, наприклад, енергетичні ресурси чи ко­рисні копалини. У суспільстві інформація виконує багатоманітні функції:

1) завдяки їй суспільство володіє соціальною пам'яттю, спадковістю і спад­коємністю розвитку;

2) вона є основним засобом соціального управління;

3) без інформації неможливе формування особистос її, її соціалізація, навчання;

Глава 6

Поиск по сайту: