Методи емпіричних досліджень. Анкетуванняодин з і ос f їв письмового опитування значної клокост ресгої де-нтв відговд о до анкети або опиту вальника

Глава 5

Анкетування один з і ос f їв письмового опитування значної клокост ресгої де-нтв відговд о до анкети або опиту вальника

період мається на увазі (наприклад, «Як часіо про і яі ом останнього року

Ви читали детективи'?») [78 с 101J Після того, як запиіання сконструйовані, їх розміщують в анкету Сама ан кета (опитувальник) складається з трьох часіин Перша частина звернення до респондента, в якому формулюється мета опитування, визначається хто його проводить, аргументується суспільна значущісіь дослідження гаранту ється анонімність, використання результатів в узагальненому виї ляді, роз яс нюється спосіб заповнення анкети, висловлюється подяка респонденту за зі о-ду брати участь в опитуванні Другу частину анкеїи складають основні га неосновні запитання, розміщуючи які, слід керуватися такими правилами

1 В основу розміщення запитань має буш покладена не топка дос пдника а логіка зручності респонденіа При цьому анкета починається наипрості шими контактними заішіаннями характеру розминки, в середині анкети поміщаються найскладніші запитання які поіребують анатізу і роздумів, потім ідуть запитання інтимного характеру, а в кінці анкети наводяться знову прості запитання, що знімають напруженіс і ь від опитування Перс хід від простих запитань до складних отримав назву «правила воронки»

2 Розміщуючи запитання необхідно враховувати ефект випромінювання взаємовплив запитань одне на (одного Для подолання цього ефекту засто­совують буферні запитання, за допомогою яких можна вирішити пробле му монотонності анкети

3 Запитання про шформованість респондента з іеми оптування потрібно ставити тільки після запитань, що з'ясовуюіь використання респоиден том відповідних джерел інформації (наприклад запитати про перегляд іелепередач можна тільки після з'ясування наявності у респонденіа теле візора)

4 Найбільш інтимні і дратівливі запиіання потрібно готуваїи заішіаннями заохочувальними і супроводжуваїи контрольними

5 Анкета це своєрідна дорога, по якій іде респондент А дороіу важко уя вити без дорожніх знаків і вказівників Для полеішення просування рес­пондента по анкеті в ній застосовують різні інструктивні вказівки Осо бливо вони важливі перед запитаннями-фільїрами відповіді на які дають тільки окремі респонденти Використовуються вказівки і для роз яснення вимог до заповнення окремих запитань «Дорожні знаки» і «вказівники» анкеїи зазвичай пов'язані словом «УВАГА!» Самі вказівки пишуіь вели ким шрифтом, використовують с і рыки і рисунки

Третя частина анкети це так звана паспортичка що ск іадаєгься із запи тань соціально демографічного змісту сформульованих у закріпні формі Алюритм проведення анкетною оптування може бути таким

1 Підбір пперв'юерів Загальну їх кількісіь визначають за форму юю

І = В/НхД де І потрібна кількість ін ісрв юерів, В обсяг вибірконої сукупності, Н - норма оптування респондентів на день, Д кількість днів за які планується провести опитування

2 Інструктаж анкетерів щодо мсти і завдань дослідження процедури опту­вання, можливих ситуацій, сій по поведінки стосовно респондентів

3 Підготовка спільно з адміністрацією або представниками іромадських ор гашзащи умов для опитування (забезпечення всіх ного учасників посадко­вими місцями, створення умов щоб люди не заважали один одному, забез­печення всіх олівцями тощо)

4 Дослідник представляється або його представляю і ь пояснюс мету дослі­дження, пракіичне і теоретичне значення иою результатів розкриває правила заповнення анкеїи, рекомендує звертатися тільки до ньою в разі виникнення труднощів у заповненні анкети, гарантує аноншнісіь опиіу вання, просить респондентів бути щирими

5 У процесі заповнення анкет дослідник сіворює для опитуваних сприяі-ливу психологічну обстановку не допускає, щоб учасники заглядали в ан

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

кети своїх сусідів. В аудиторії не повинно бути сторонніх, особливо пред­ставників керівництва. Під час заповнення анкет дослідник повинен запо­бігати будь-яким міркуванням респондентів і не допускати обговорення будь-кого тем, зокрема тем, що стосуються опитування. Соціолог повинен викликати симпатії опитуваних, налаштовувати їх до щирості, бути доб­розичливим і вимогливим одночасно.

6. Подолання виникаючих в ході опитування труднощів:

• Запитання з боку респондента на зразок: «Чому опитують саме нас?». Дослідник доступно пояснює принцип вибірки, її випадковий характер, заспокоює респондента, довівши, що вій вибраний чисто випадково, але без його відповіді, як представника вибірки, не мож­на отримати повної і достовірної інформації.

• Відмова респондента від участі в опитуванні. Дослідник ще раз аргу­ментує анонімність анкети і результатів, до яких отримають доступ тільки соціологи, уточнює мотиви відмови: якщо опитуваний все ж не хоче відповідати на деякі запитання, то соціолог не повинен напо­лягати, але зобов'язаний відзначити в анкеїі: «відмова» або «не знає».

• Виявлення опитуваними незадоволення щодо того, що їх відволікають від роботи або займають вільний час. Соціолог^- вибачається, наголо­шує па суспільній значущості дослідження і просить все ж заповни­ти анкету.

• Виникнення претензій до якості анкет. Якщо претензії висуваю і ь до якості друку анкети, то дослідник уточнює надруковане, просить ви­бачення за погану якість друку і пропонує продовжити роботу із за­повнення анкети. Якщо ж претензії сіавлять до якості самого запи­тання, його формулювання, то соціолог відзначає труднощі адекват­ного вимірювання соціальних характеристик, роз'яснює запитання, вибачається і зазначає, що зауваження респондента будуть врахова­ні в подальших опитуваннях. Якщо запитання незрозуміле респон­денту, то соціолог пояснює його.

• Висунення респондентом пропозицій, зауважень, рекомендацій, які складно вписати в анкету. Соціолог пропонує респонденту чистий аркуш паперу для викладу своїх думок.

7. Приймання анкет - надзвичайно важливий етап опитування. Опитуючий повинен прагнути отримати у респондентів всі анкети. Кожну анкету пе­реглядають для з'ясування пропущених запитань і порушень вимог до за­повнення. У разі цих дефектів заповнення респонденту пропонується уточнити варіант відповіді або заповнити пропущене запитання. Він зау­важує, що опитуваний виконав велику роботу, але вона не мас сенсу без усунення окремих дефектів.

8. На завершення опитування дослідник дякує опитуваним за допомогу в дослідженні.

9. Переглядають весь масив отриманих анкет і вибраковують зіпсовані анке­ти та редагують ті анкети, які ще можна використовувати для оброблення інформації.

10. Оцінюють кількість утрачених анкет, з'ясовують ступінь відповідності об­сягу вибірки і кількості анкет, придатних для обробки. Якщо анкет не ви­стачає, то приймають рішення про додаткове опитування, якщо ж їх над­лишок, то проводять додаткову випадкову вибірку.

11. Уведення анкетної інформації в комп'ютер, ЇЇ групування, ущільнення, проведення розрахунків статистичних величин.

12. Аналіз і узагальнення вибіркової інформації на генеральну сукупність, перевірка гіпотез, вироблення практичних рекомендації!.

13. Підготовка звіту за підсумками анкетного опитування.

Поиск по сайту: