ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НАУКОВИХ ДАНИХ

Поняття - це думка, що відображує в узагальненій формі предмети, явища дійсності та зв'язки між ними за допомогою фіксації загальних і специфічних ознак, якими є властивості предметів і явищ та відношення між ними. Кожне поняття має: зміст, тобто сукупність ознак, ядром якої є істотні ознаки визна­чуваного, обсяг - сукупність предметів, відображених у понятті, а також спів­відношення між змістом і обсягом поняття, відповідно до якого зі збільшен­ням змісту зменшується обсяг поняття і навпаки.

У логіці виділяють кілька класів понять:

• залежно від відображення виду або роду предметів видові та родо­ві поняття;

• залежно від кількості відображених предметів - одиничні та загаль­ні поняття;

• залежно від відображення предмета або властивості, абстрагованої від предмета, - конкретні та абстрактні поняття;

• за характером елементів обсягу поняття - збірні та пезбірпі.

Емпірична інтерпретація як зведення теоретичних положень, понять до певних емпіричних індикаторів, викопує у дослідженні кілька важливих функцій. Теоретична функція полягає у побудові й уточненні використовува­них понять. Саме тут наводиться лад серед понять, спостерігається їх система­тизація, додасться чіткість і точність визначенням, без яких важко уявити нау­кове дослідження. Поняття набувають свого обсягу і соціального змісту.

Інформаційні аспекти науки

Глава 6

У результаті емпіричної інтерпретації понять сіають цілком можливими вимірювальні процедури.

Під теоретичною інтерпретацією, або інтерпретацією наукових да­них мають' на увазі процес їх тлумачення у рамках тієї або іншої парадигми чи теорії. По суті, отримані факти підводяться під емпіричну базу наукової теорії. Найважливіша умова об'єктивного тлумачення оброблених даних - кваліфі­кація дослідника: його ерудиція, здатність до асоціативних розумових дій, здатність до генералізації, уміння піднятися над фактами і побачити в їх похо­дженні, розвитку, зв'язках стійкі об'єктивні тенденції [49, с 168J.

Процес інтерпретації складається з кількох етапів, кожний з яких потребує відповіді на такі запитання:

1. Що підлягає інтерпретації?

2. Про що свідчать і можуть свідчити дані самі по собі порівняно з іншими даними та даними інших дослідників?

3. Що з цих даних випливає з повною очевидністю?

4. Які висновки випливають з результатів інтерпретації фактів: достатньо визначені та менш визначені?

5. Що залишається нез'ясоваиим?

6. Які із здобутих знань нові, а які уточнюють, розвивають, спростовують, підтверджують уже відоме в науці та практиці?

7. Які проблеми виявляються в результаті інтерпретації? [49, с 168-169]

Значення буденного пояснення зводиться до того, щоб звести нове, невідо­ме, дивне і незрозуміле до чогось природного, нормального, зрозумілого [87, C.94J. Звичайно, такий компонент інтерпретації наявний і в науці, проте у разі принципової новизни інтерпретованого його не можна звести до чогось уже ві­домого. Тому постає необхідність створення певної моделі пояснення. На це звертав увагу Маріо Бунге, який стверджував, що наукова інтерпретація «зов­сім не намагається зводити нове, невідоме до старого відомого. Вона не пропо­нує «розуміти» незвичайне в термінах здорового глузду, навпаки, наука ство­рює теоретичні поняття і системи, які, виходячи за межі повсякденного досві­ду і здорового глузду, дають нам змогу пояснювати, інтерпретувати і передба­чати - коротше кажучи, пояснювати все, що на рівні здорового глузду вия­вляється радикально новим, таємним» [35, с 20]. Таким чином, інтерпретація включає як рутинні процедури зведення до відомого, так і творчі процедури побудови моделі пояснення.

Важливо звернути увагу на те, що інтерпретація залежить від типу концеп­ції. Тому принципово важливо в її процесі використовувати евристичний по­тенціал різних парадигм і теорій, що дає змогу плюралістичного бачення суті досліджуваного.

Не можі ю бути (і іравжьм мок >

Ч'СІГИКОМ ЧО б\Д>ЧИ ТРОХИ иОС IOV

Поиск по сайту: