СПОСТЕРЕЖЕННЯ І ЙОГО МОЖЛИВОСТІ

Спостереження шлесп

римоване сприйняли діисносі з метою вивче -іня явищ збагнення їхніх значень

Хто бачить більше зря іии % кий бачи ь що ба-ішт або сліпий який ба іить те що уявляє

Б франкл і)

постереження у науковому дослідженні - це метод збирання первинної інформації про об'єкт вивчення через безпосереднє сприинят ія і пряму реєстрацію фактів, що стосуються об'єкта і є значущими з погляду мети дос­лідження

З філософського погляду метод спостереження найбільш цінний на почат ку пізнавального процесу, оскільки він є ні що інше, як «живе споглядання», отримання фактів Проте роль спостереження у науці не зводиться до цього Спостереження забезпечує висунення нових проблем, доведення гіпотез, пе­ревіряє теорії на істинність, може відкривати нові напрями досліджень, завер­шувати дослідження, насичуючи його фактологічним матеріалом Спостере ження лежить в основі експериментування і багатьох розумових процедур По суті, воно виконує функцію елементарного методу наукового пізнання, ускладнення якого зумовлює до утворення баїатьох піших наукових методів

Фрідріх Енгельс у «Діалекіиіц природи» відзначав поверховість спостере ження «Емпіричне спостереження саме по собі ніколи не може довесіи до-сіаппм чином необхідність» [388 с 556] Проте воно може внесіи ісюпп ко рективи у відомі науці і вже пояснені явища Ф Енгельс наголошував «До на­шого ока приєднуються не тільки ще інші відчуття, але і діяльність нашого ми­слення» [388, с 565J, а іакож звертав увагу на те, що спостереження відкриває який небудь новий факт і тим самим робить неможливим колишній спосіб по яснення фактів, що належать до тієї самої групи, і з цієї ми 11 виникає потреба в нових способах пояснення [388, с 555 ]

Наукове спостереження характеризуемся низкою особливостей порівняно з буденним спосіережеиням

• Спосіереження має бути спрямовано на істотні сфери тобто на такі обставини які с істотними для об'єк і а

• Спостереження має проводити цілеспрямовано, оріашзовано і си сіематизовано Потреба в цьому визначається тим, що, з одною боку, саме спостереження є сукупністю певних просіих процедур, а з дру іоіо боку, об'єкт спостереження відрізняється величезною різнома­нітністю властивостей, серед яких небезпечно втратити властивості, суттєві для дослідження

• Спостереження характеризується широтою і глибиною Широіа спостереження передбачає фіксацію якомоіа бпьшої кітькості вла сіивостеи об'єкта, а глибина - виділення найбільш значущих вла­стивостей, наиїлибиншших су і шених процесів

• Результати спосіереження мають чітко фіксуватися і без особливих зусиль піддаватися відтворенню Доброї пам яті тут замало Потріб но застосовувати протоколювання, уніфікацію даних кодування мо ви юшр

• Спостереження і обробка його резуїьтатів потребую і ь об'єкіивносп від дослідника

Г І Рузавш бачить відмінність між науковим і повсякденним спостережен­нями у самій його структурі «Всяке спостереження передбачає наявність пев­ного спостережуваного об'єкта і єуб єкта, що його сприймає, який здійснює спостереження в конкретних умовах місця і часу В науковому спостереженні до вказаних трьох елементів додаються ще спеціальні засоби спостереження (мікроскопи, телескопи, фото-1 телеапаратура тощо), призначення яких поля гас в тому, щоб компенсуваїи природну обмежешсіь оріашв чуття людини Нарешті, важлива роль належніь тут і концептуальним засобам, тобто понят­тям і теоріям, за допомогою яких оріашзовуюіься і особливо ішерпреіуються наукові спостереження» [285, с 55|

Глава 5

Методи емпіричних досліджень

Ьуиь яке іиані ія виї їливоє л спосгереженк і досвіду

(О Cent See)

Заі'/ісуи по міси чомко юр

ГуС ЬОЗО СПОЇ ОДІВ

Метод спостереження передбачає наявність таких складових:

• об'єкта і предмета спостереження, тобто об'єкта наукових дослі­джень і тих його сторін, властивостей, за якими безпосередньо спо­стерігають;

• суб'єкта спостереження, або спостерігача;

• точки відліку або системи спостереження, з якої ведеться спосте­реження;

• інструментарію спостереження, що включає концепції і моделі об'єкта спостереження, методики, прилади й установки здійснення процедур спостереження;

• діяльність спостерігача щодо фіксації фактів дійсності, їх осми­слення в категоріях науки, перетворення у факти науки;

• результати спостережень, що є протоколами спостережень, які фіксують факти дійсності.

Недоліки спостереження зумовлені наявністю активності у суб'єкта, яка може призвести до суб'єктивності результату. Найбільш небезпечні з них такі.

1. Настрій спостерігача під час досліду може негативно позначатися на ха­рактері сприйняття подій і на оцінці фактів. Його вплив особливо вели­кий тоді, коли спостерігач дуже мало мотивований на спостереження.

2. Тенденція очікування у спостерігача полягає в тому, що він виявляється прихильником певної гіпотези і фіксує лише те, ито відповідає їй. Це мо­же призводити до того, що спостерігач не побачить інші істотні властиво­сті об'єкта, які не вкладаються в первинну гіпотезу.

3. Вада комплексності відображення об'єкта. Комплексність спостереження може бути не тільки його перевагою, але і недоліком, що призводить до втрати істотної якості з величезного набору фіксованих якостей.

4. Небезпека фіксації замість фактів їх трактувань і оцінок, які можуть не відповідати суті фактів.

5. Помилка усереднення виявляється в боязні крайнощів у подіях і думках про них. Річ у тім, що екстремальні ознаки трапляються набагато рідше, ніж середні. Тому спостерігач піддасться спокусі фіксувати тільки се-редньотипове і відкидає крайнощі. Наслідок цього - результати спостере­ження стають «знебарвленими». Тут убивчо для істини спрацьовує ефект середньої величини: одна людина з'їла двох курок, а друга - жодної, а в се­редньому виходить брехня - кожен з'їв по курці.

6. Логічні помилки засновані на тому, що спостерігач фіксує зв'язки між такими ознаками, між якими насправді цих зв'язків немає. Наприклад, вважається помилковим висновок про те, що високоморальні люди обов'язково доброзичливі, доброзичливі - довірливі, а довірливі - огряд­ні тощо.

7. Великі витрати часу, людських, матеріальних і фінансових ресурсів. На­приклад, на 100 годин спостереження припадає 200 годин запису і близь­ко 300 годин для складання звіту.

8. Високі вимоги до кваліфікації виконавців дослідів, спеціальні витрати на їх підготовку й інструктаж.

9. Психологічне насичення і втома спостерігача. Коли вони настають, спо­стерігач починає рідше фіксувати другорядні події, деякі з них пропускає, робить помилки тощо.

У соціальних науках, де за влучним зауваженням М. Вебера, «скелі розмо­вляють», недоліки в метод спостереження привносяться активністю тих осіб, які входять в об'єкт. Це стосується соціологічних, соціально-психологічних, педагогічних та інших неприродничих спостережень. Для них додатково ха­рактерні такі недоліки:

Поиск по сайту: