РОЗВИТОК ЕТИКИ V НАУКОВІЙ СПІЛЬНОТІ

озвиток науки як важливою багатофункціонального соціатьного інсти­туту висуває на передній план проблему п взаємосюсунків із суспіль­ством і особливо етику цих взаємостосунків Багатоманітні стичні аспекти і проблеми взаємодії науки та суспільства доці іьно об єднати поняиям «етика науки»

Сутшсні питання етики науки розглядалися в працях Огюста Копта Кар та Маркса, Еміля Дюркгеима Макса Вебера і Ширша Сорокша Хоча етика науки нечасто була самостійним предметом дослідження, найчастіше вона ви-ступата у вигляді коїпексту при осмисленні суті науки та п призначення як

Глава 8

Підвищення якості наукового дослідження

Компіляція текст який створено
на основі запозич ія в інших
авторе матьралв без

самосл иного їх опрацювання V виї іадку якщо немає вказ вок на авторе компляця стае плана том

соціального інституту Річ у тім, що кожний з видатних учених виробляв свою теоретико-методолопчну доктрину, в якій формував власне бачення природи і призначення науки, п взаємин із суспільством Цим досить часто обґрунтову­валася деяка система координат етичних відносин

Так уже основоположник теорії науки Огюст Коні визначив позитивістсь ко-об'єктивістське п розуміння як засіб гармонізації суспільства Еміль Дюрк гейм доводить до абсолюту принцип об'єктивності, апелює до розуму і істини Карл Маркс сформував досить жорстку і одночасно суперечливу систему принципів науки серед них матеріалізм, діалектика, об'єктивність були сус ідами класового підходу, який позбавляв науку об'єктивності, підпорядкову­вав ідеологи Саме гому майже неможливо позбутися у марксизмі суперечно­сті між об'єктивністю та інтересами класу Макс Вебер постійно поєднував ідеї істини, об'єктивності та цілерацюнальної дії з пошуками етичних принципів Пітірім Сорокш дотримувався неопозитивістських принципів об єктивності, гуманізму, точності та плюралізму, що зумовило його етичну систему взаємо дії науки і суспільства

Нині проблеми етики науки так само не втратили своєї актуальності Це зумовлено кількома обставинами

По-перше, переходом суспільства від авторитаризму до демократи, що пе редбачає докорінну перебудову його соціальних інститутів, етичної системи суспільства і, відповідно, наукової етики

По-друге, швидким зростанням і посиленням ролі науки у суспільстві, и якісним оновленням, що призводить до формування п багатоманітних взас мин із суспільством, коли з'являється погреба у розвинутій нормативній базі, в якій дуже важливу роль відіграють етичні принципи і норми Ті підходи і принципи наукової етики, які вироблялися в історії починають досить акіивно діяти, зумовлюючи етичне розмаїття зв'язків науки та суспільства

По третє, кризовими процесами в суспільстві які заявляють про себе и у сфері етики науки Нині можна говорити про серйозну є і ичну кри зу що охо­пила науку Виявляється вона дуже різнопланово (теоретична криза, компіля­ція, плагіат подвійна мораль, продажність) Річ у тім, що с і ара авторитарна етична сисіема розвалилася, а нові етичні орієнтири ще не сформувалися Су­часна ситуація в цьому значенні в науці нагадує льодохід Мабуть, уламки криги старої етичної системи ще довго плаватимуть по річці науки

Методологічною основою осмислення суті етики науки може бути систем­ний метод з його іоловною складовою - сіруктурно функціональним шдхо дом У структурі етики науки, на наш поіляд, можна виділити три складові

1 Методологічний комплекс науки (теорії, підходи, методи тощо) який, перебуваючи в методологічному тілі науки, впливає на взаємостосунки науки з п суб'єктами-ученими, а через них і з п об'єктним та наочним світом У цьому комплексі ще немає власне ешчною, але с такі принципи, які, наче магнітні поля, вибудовують по своїх силових лініях людей, знан ня, діяльність, додаючи їм методологічної цінносп та значущості Напри клад, принцип об'єктивності як принцип пауки означає лише одне прю ритет об'єкта зі здобутям істинного знання Сам він не несе моральної цін­ності, але спонукає до життя певні моральні принципи для яких об єкгив-ність - цс не просто умова істинносп, а передумова моральності добра, справедливості тощо

2 Моральні принципи, які є загальними орієнтирами діяльності Вони виз начають основний зміст етичних відносин, викристалізовують довкола се бе певну етичну життєдіяльність

3 Моральні парадигми як певні системи, стилі, зразки етичних розпоря джень, які регулюють відносини в науці Моральні парадигми містять у собі методологічне - у знятому, перетвореному вигляді Вони вже певні згустки морального, його активні джерела

Французький мораліст XIX століття П'єр Буаст вважав, що є дві моралі одна - пасивна, яка забороняє робити зло, інша - активна, яка велить творити

Підвищення якості наукового дослідження

Глава 8

добро [390, с 227] Подібні дві моралі властиві і для наукової є гики Вона роз­падається на активну та пасивну Відповідно до першої моралі учений не пови­нен шкодити суспільству своїми діями, а згідно з другою мораллю він повинен активно змінювати суспільство відповідно до вимог добра При цьому актив­ність наукової моралі ще не означає її бездоганність Досить часто висока ак тивність маскує науковий макіавеллізм

Складним і неоднозначним є співвідношення між об'єктивістською і суб'єктивістською етикою Річ у тім, що нерідко об'єктивність розглядається абсолюшо етичною у порівнянні із суб'єктивністю Звідси цілком зрозуміла декларація російського соціолога В О Ядова «Наука, у тому числі суспільна, покликана відображати об'єктивну істину, використовуючи онов існий апарат знання про свій предмет» [395, с 5] Проте за детального аналізу суб'єктивно го и об'єктивної о у науковому пізнанні з'ясовується, що вони виступають дво ма сторонами одною процесу А відтак єдність і взаємодія об'єктивістської іа суб'єктивістської етики

Етичні проблеми науки дають змогу досить добре зрозумі і и концепцію П Со-рокша щодо ідеацюнальної, ідеалістичної і плотської систем стики [312, с 489 494] ЗпднозП Сорокіним ідеацюнальна система стики бачить вищу етичну цінність не у плотському світі, а в надчуттєвому світі Бога, або Абсо­люту У науковій етиці це означає служіння ученого наприклад, науці, тоді ми одержуємо наукову парадигму, або служіння суспільному блаїу, суешльсіву, справедливості тощо Плотська етична система проголошує вищою цінністю плотське щастя Щодо науки це передбачає сприймання п як засобу забезпе чення гідною рівня життя учених, досяїнення заробітку на науці будь-яким чином, навіть шляхом обману Ідеалістична етична система посіає проміжним синтезом ідеацюнальних і плотських цінностей Вона передбачає с тужіння ідеалу, істині, вищому значенню, совісті тощо

Інституціиний розвиток науки у поставторитарних сус шльствах с ґави і ьна порядок денний значний комплекс проблем, обумов іених н еіикою Важли­вою проблемою постає розроблення професійних кодексів учених, які мають відображати всю різноманітність напрямів діяльності вчених, наявність пев них загальних правил, які дають методичні рекомендації для діяльності уче­них, види наукових відносин тощо

Наукова етика викопує кілька найважливіших функцій у суспільстві Се ред них виділяють творчо евристичну, ціннісно орієшаціину, нормативно-контрольну, регулятивну й нині функції

Творчо-евристична функція зводиться до того що етика зумовлює вибір проблематики наукових досліджень Річ у тім, що у процесі наукових пошуків величезну роль відіграє смоціино-етичне піднесення вченого, який не просто вирішує важливу наукову проблему, але й певну етичну проблему Процес наукової творчості важко уявити без етичного облагороджування проблеми і засобів п вирішення

Ціннісно орієнтащина функція зумовлює ціннісний підхід всіх суб'єкті нау кових етичних відносин, вироблення еіичпих орієширш Регулятивна функція забезпечує регулятивні процеси у системі соцюлоїічних відносин формування мети, напрямів дослідницької і соцюінженерної діяльності, вибір і засюсування тих або інших концепцій, меюдолоїічних підходів та методів дослідження

Важливо зауважити, що еіика науки не лише зовні регулює канали комуні кацп в трикутнику наука, учений і сусшльсіво Вона впливає на багато проце сів, які відбуваються в самій науці, особі вченого і суспільстві Певна етична по­зиція випливає з доктрини, розробленої і им або іншим ученим чи спільнотою вчених, і зумовлює п долю в суспільстві 3 іншого боку, певна етична позиція ученого впливає майже на всі етапи його творчості, зумовлюючи вибір пробле­ми, спосіб п вирішення і застосування отриманою резульїаіу Крім гою, нагро­маджені в науці стичні норми через спілкування учених набувають характеру етичної сили, яка рухає і наукою, і суспільством, и індивідуальним дослідником

Глава 8

Підвищення якості наукового дослідження

Поиск по сайту: