|
|||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
НАУКОВЕ ДОВЕДЕННЯ І АРГУМЕНТАЦІЯДоведення обгрунтування (вс іанов/с-ння) і^тиікх її якою ^ebv/P и'-рдження зо дсномо ГОЮ ІНШИХ ТЮОДЖбНЬ (VHHIC'b ЯКИХ flOtiOJC І Ю Аргумент 'С -ний а* ко 4о wl/Ж/Пр 'ЛС'ОЬ^О К вСРНН"" Аргументування л^" ко кому НКЛИВНИИ lipOif" ПО ПУЖОъ обгоунтуванням пеьної кліки зору з метою її сприйняття реум и іч і схва/іоіїї» Спростування вид ооіоу чіуьання -> лочщ -о мотояо'хт!» науки у і рсцес яке і о ні м НОВЛЮСТЬОЯ 10VM/40BIC 1 ПРО ненрхов/пь, пь іворяжонь док ЛЄІ Ь ІІіІО'С) І ІГОРЮ
оведення слід розглядати як міркування, яке встановлює істинність яко-го-небудь твердження через наведення інших тверджень, істинність яких уже доведено. З погляду логіки можна виділити конструктивне доведення, непряме доведення або доведення від протилежного, доведення за випадками, яке передбачає розбір цих випадків. Оскільки доведення виступає як обґрунтування істинності одного твердження за допомогою іншого, то його основними проблемами постають: по-перше, істинність того положення, яке використовується для доведення, бо саме воно потребує доведення істинності, і, по-друге, істинність самого способу доведення. Наукове доведення - цс поєднання наукового факту з гіпотезою, внаслідок чого остання перетворюється на достовірне знання. Логіка виділяє в доведенні тезу - твердження, яке потрібне довести, і доказ, або аргументи, - ті твердження, за допомогою яких доводиться теза. Під аргументом, який є складовою частиною будь-якого доведення, звичайно, мається на увазі думка, істинність якої перевірена і підтверджена практикою і яка може бути застосованою для обґрунтовування істинності або помилковості іншого положення. Крім істинності, аргумент має задовольняти дві вимоги: бути достатньою підставою для положення, яке доводиться, і бути думкою, істинність якої доведена самостійно, незалежно від цього положення. Будь-яке доведення складається з трьох частин: тези, доказу і демонстрації. Під тезою розуміють думку або положення, істинність яких потребує підтвердження. Вона мас бути істинною, відповідати об'єктивній дійсності. Якщо вона помилкова, то жодне доведення не зуміє її підтвердити. До тези ставлять такі вимоги, згідно з якими вона мас: • бути думкою ясною і точно визначеною; • залишатися тотожною сама собі протягом усього доведення; • не містити в собі логічну суперечність; • не знаходитись у логічній суперечності з думками щодо цього питання, висловленими раніше; • бути обґрунтованою фактами; • не бути очевидною; • визначати собою весь хід доведення, гак, щоб те, що в результаті буде доведено, було саме тим, що ірсба було довести 1153, с.588-589]. Доказ - це складова частина доведення, під якою розуміють думку, істинність якої перевірена га підтверджена і тому може бу ги наведеною в обґрунтовуванні істинності або помилковості висловленого положення. Кожен доказ мас бути доведеним та істинним; помилковими доказами не можна коректно обґрунтувати тезу. Під демонстрацією мають па увазі логічне міркування, у процесі якого з аргументів виводиться істинність або помилковість ісзи. Вона являє собою сукупність логічних правил, що використовуються в доведенні. У процесі підготовки концептуального змісту наукової роботи досить широко використовують аргументацію - наведення істинних положень для обґрунтування істинності якого-небудь положення. Аргументація - це складний розумовий процес, який передбачає забезпечення всіх тез відповідними аргументами, доведення їх істинності. Це найважливіша умова доведення. по Процес наукового дослідження Глава З НАУКОВІ ІДЕЇ Ідея поняття що позначає суть кожної речі н грототип форма осягнення в мисленні явищ об єктавної реальності що включає в себе усвідомлення мети і проект подальшого по нання та практиіного переіво рення миру
ід ідеєю розуміють вищий сіупшь у розвитку поняття, який власіивии тільки людському мозку і характеризується ставленням людей до навко лишнього об'єктивного світу Поняпя «ідея» позначає суть кожної речі, а протеши, форму осягнення думкою явищ об'єктивної реальності, включає усвідомлення мети і проекції подальшого пізнання та практичного перетворення сві ту Це поняття часто використовують як філософський термін що можна пе редати як «смисл», «значення», «суть» і який тісно пов'язаний з категоріями мислення та буття Не розглядаючи відмінність між матеріалізмом та ідеалізмом про природу, походження і роль ідей, звернімо уваїу на те, що ідея відрізняє і ься від інших форм мислення (поняття, теорії тощо), у яких відображено об'єкт, але ще не виражено способи практичної реалізації знання про нього Ідею розглядають також як одну з форм пізнання, значення якої полягає в тому, що вона формулює або містить у собі узагальнений теореіичнии принцип, який дає змогу пояснити суть, виділити закон, якому підпорядковане явище Ідея є чимось, що в зюрнутому вигляді містить розуміння закону Ви сунення ідей - це шлях до пояснення явищ, пошуку законів і тенденцій Наукова ідея - особливий різновид ідей, який підпорядкований природі та функціональному призначенню науки В науці ідеї виконують кілька наива жливіших функцій, які наведено в таблиці 3 12
ТАБЛИЦЯ 3 12 Класифікація фактів
Ідеї це кап тали як даюті проценти лише в руках аланту (А Рвароль) У науці існує кілька проблем, які так чи інакше пов'язані з ідеями Найпоширенішою є проблема виникнення ідеї в голові дослідника, яку поеіично пов'язують з відвідинами ученого музою, а фактично обумов ієна, з одного боку, творчим потенціалом ученого, а з другого, - наявшсію сприяіливих зовнішніх чинників для генерації ідей Зрештою ця проблема зводиіься до іехно-лопй наукової іворчості, які розглядаються в окремому розділі цієї книжки Поява нових ідей пов'язана іакож з ситуаціями в пізнанні і особливостями відчуггя суб'єкта Едвард де Боно вважає, що поява нових ідей пов'язана з не шаблонним мисленням і відзначає «Баїаю нових ідей виникає і оді, коли нова інформація, зібрана шляхом спостереження або експерименту, призводить до переоцінки старих ідей» [77, є 20] Народження нових ідей пов'язано з поєднанням специфічних тілесних від чуттів, стану розуму і стану душі, які сприяють пробудженню уяви При цьо му найбільш узаіальнеш криіерп іворчосп, які були виділені на основі сне щальпих досліджень, такі Глава З Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |