ТЕОРІЇ І КОНЦЕПЦІЇ

Категорії форми мисле нг як вдоОражаюп наиогьи за гапьн а слоїн г орони зв яз ки в дноси ни реаль юі д иг но с і га п зі- о ня її їй t>m <= р

IV! V ТЬОР

Наукова теорія це широка і всеосяжна форма тюдських знань, система логічно зв'язаних знань про відповідну сукупність явищ, визначуваних системною організацією самого матеріального світу [7, є 291J

Формування наукової іеорп являє собою складний, тривалий і нео­днозначний процес Важливу роль у виникненні самої проблеми побудови або оновлення теорії відіграє виявлення таких фактів які суперечать стійкій теорії Далі робиться спроба пояснення цих фактів у рамках цієї теорії і в разі невдачі починається пошук нового пояснення Важливу роль у розвитку теорій відпрає удосконалення меіодик експеричекіальних досліджень

У струкіурі теорії зазвичай виділяю іь синтезуючий принцип або прин­ципи, понятійний апарат, що включає певну мініматьно необхідну кількість понять, і закони [9, с 9 29]

Як вважає Г І Рузавш, у структурі будь якої розвинутої теорії досвідчених наук можна виділити

• емпіричні передумови теорії u основні факти, дані і результати їх найпростішої лопко-маїемагичної обробки,

• початковий теоретичний базис головні допущення, ідеалізації, по­стулати, або аксіоми, фундаментальні закони, або принципи,

• логічний апарат теорії правила визначення похідних понять за до­помогою основних, логічні правила висновку або докази,

• усі потенційно можливі наслідки, або висновки теорії [286 с 10]

38 Наука та п методологія

Глава 1

Концепція певний епос б ро зум ння трактування якого не будь предмета явища проце су основна точка зору на предмет тощо загальний за дум керівна ідея для система тичного освітлення

ТАБЛИЦЯ15 Функції теорії

Вимоги до теорії достатньо жорсткі

1 Логічна несуперечшеть

2 Теорія має пояснювати всі факти певної сукупності без винятків Якщо факт не пояснюється, то теорія доводить йою належність до іншої системи знань

3 Замкнутість, тобто в неї не можна ввесіи випадкові факти і положення

4 Підпорядкованість принципу У Оккама, що припускає мінімальність початкової кількості ідей і понять

5 Системність, тобто відображення системних характеристик наочної сфери теорії

6 Серцевиною теорії с закон, під яким розуміють об'єктивний, суттєвий, необхідний, конкретно заіальнии, стійкий, внутрішній, повторюваний зв'язок між явищами і процесами Формування теорії зводиться до обґрунтання закону

Щодо теорії у науці виділяють кілька проблем

1) формування теорії, її становлення з різних складових знання через за­стосування тих або інших методів наукових досліджень,

2) закріплення і поширення теорії у науці, її вплив на наукове знання функції теорії як певного гносеологічного інституту,

3) перевірки, верифікації і фальсифікації теорії,

4) впливу теорії на практику, різноманітні аспекти життя людини і суспільства
Теорії виконують багатоманітні функції, найбільш значущими серед яких

пояснювальна, інформаційна, систсмоутворювальна і прої ностична

Серед різновидів теорій доцільно виділити логіко математичні (фор­мальні) теорії, змістовні (фактуальш) теорії, феноменолопчш (описові) теорії, нефеноменолопчні (пояснювальні) теорії, динамічні (дають достовірне знання), стохастичні (дають вірогідність знання)

Під терміном «концепція» мають на увазі два значення Перше означає си­стему поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів, а відповідно до друго го значення концепція являє собою єдиний, визначальний задум, провідну думку якого небудь твору, наукової пращ тощо Концепція істотно відріз няється від теорії не тільки своєю незавершеністю але й недосіатньою вери фікованістю Очевидно, її можна вважати сурої атною формою теорії Головне призначення концепції поляїає в інтеграції певною масиву знання, у прагнен­ні використовувати його для пояснення, пошуку закономірностей Проходячи через горнило перевірки фактами, концепція уточнюється як за змістом, так і з погляду п пізнавальних меж При цьому вона може и не витримати випро-

Глава 1

Наука та її методологія

бування практикою і бути знехтуваною. Особливо часто це відбувається на тих етапах розвитку науки, коли потреба у поясненні об'єктів зумовлює вини­кнення безлічі концептуальних підходів, які інтегрують знання і дають більш-менш коректні пояснення.

Для сучасних теорій властиво наростання їх складності, інтегральності, ко­ли відбувається міждисциплінарний синтез. Предметом наукового досліджен­ня дедалі частіше стають примежові зони між дисциплінами, перехідні і неста­ціонарні процеси, а також проблеми глобального виживання і регулювання цивілізації.

аука являє собою сферу людської діяльно­сті, спрямовану на виявлення, перш за все, закономірного в існуванні та розвитку об'єктів, явищ і процесів. Вона є складно організованою системою, що виконує багатоманітні функції у суспільстві.

Як соціальний інститут вона реалізує евристич­ну, пізнавальну, пояснювальну, інструментальну, культурологічну та технологічну функції.

Наука як система включає чотири основні підси­стеми: соціальну, інформаційно-комунікативну, ме-тодологічно-інструментальпу та емпірико-теоретичну.

Наука тим відрізняється від інших форм суспіль­ної свідомості, що являє собою специфічну форму пізнання дійсності спеціально підготовленими людьми за допомогою спеціально створених засобів пізнання: матеріальних (різноманітні прилади, екс­периментальні установки тощо); математичних (ме­тоди обчислень, математичні теорії тощо); мовних і логічних (штучні мови, логічні правила побудови визначень, висновків тощо). У процесі розвитку науки постає проблема нагромадження, зберігання і передачі знання.

Головне призначення науки - отримання достовір­ного, істинного знання, яке відображає сутиіспі харак­теристики об'єкта дослідження. Воно являє собою од­ночасно основний продукт, вироблюваний наукою, і засіб цього виробництва. Під науковим знанням ма­ється на увазі перевірений практикою результат пізна­вальної діяльності - відображення реальних об'єктів і представлення їх в ідеальній формі.

Наукова методологія є вченням про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності, вона включає поняття і категорії, принципи норми і цін­ності пізнання, його методи, теорії і концепції, які виступають як інструмент отримання знання.

Об'єктивність з часу виникнення науки виступає у вигляді її ідеалу, до якого завжди повинен прагну­ти вчений. На противагу об'єктивності суб'єктив­ність постає як основний недолік відображення сві­ту. Забезпечення об'єктивності являє собою складне завдання організації дослідження. Науковому дослі­дженню заважає тенденційність дослідника, його схильність до певної ідеї

Наука та п методологія

Глава 1

1. Що таке наука? Сформулюйте основні підходи розуміння її суті.

2. Які є інституційні характеристики науки?

3. Дайте характеристику структури науки.

4. У чому специфіка науково-дослідної діяльності порівняно з іншими видами діяльності?

5. Виділіть основні галузі сучасної науки.

6. Дайте характеристику класифікації наук.

7. Що таке методологія науки, яке її призначення?

8. Дайте характеристику основних підходів до ро­зуміння природи методології.

9. Які основні різновиди наукової методології?

10. Охарактеризуйте ціннісний світ сучасного уче­ного.

11. Що таке парадигма, і яка її роль у пізнанні?

12. Що таке теорія і чим вона відрізняється від концепції?

13. Охарактеризуйте тенденції розвитку сучасної науки.

Ж

1. Інституційний розвиток сучасної науки.

2. Конкуренція і боротьба парадигм у сучасній науці.

3. Історія науки як предмет наукового дослідження.

4. Основні тенденції розвитку методології.

5. Потенціал, проблеми і тенденції розвитку укра­їнської науки.

6. Вплив постмодернізму на сучасну науку.

2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТОСТІ УЧЕНОГО

2.2 ТИПОЛОГІЯ УЧЕНИХ

2.3 НАУКОВА СПІЛЬНОТА І її РОЛЬ V РОЗВИТКУ ЗНАННЯ

2.4 ІНТЕЛЕКТ

2.5 НАВИЧКИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.6 СПЕЦИФІКА ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТА АНАЛІТИЧНИЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.7 ЦІННОСТІ УЧЕНОГО

2.8 ЕТИКА І СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДНИКА

2.9 ТЕХНОЛОГІЇ ШВИДКІСНОГО ЧИТАННЯ

2.10 ТЕХНОЛОГІЇ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

2.11 НАУКОВЕ МИСЛЕННЯ

2.12 ТЕХНОЛОГІЇ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ Резюме

Запитання для самоконтролю Теми для роздумів

Основні поняття

Особистість, особистість ученого, структу­ра особистості, зовнішня структура особисто­сті, внутрішня структура особистості, структу­ра особистості ученого, вимоги до особисто- сті вченого, типологія учених, наукова спільно­та, роль ученого, інтелект, коефіцієнт інтелекту,

дослідна діяльність, аналітична діяльність, нави­чки наукової Діяльності, научіння, етика, етика ученого, швидкісне читання, пам'ять, структура пам'яті, запам'ятовування, мислення, наукове мислення, творчість, наукова творчість

Особистість ученого і технології наукової творчості

Глава 2

Поиск по сайту: