Гносеологічні функції науки

Науку часто плутають зі знан­ням Це грубе непорозуміння Наука - це не тільки знання, але і свідомість, тобто уміння кори­стуватися знанням як належить

(В О Ключовський)

На жаль, вельми багато хто з так званих «учених» ставляться до науки як до дійної корови, яка зобов'язана забезпечувати їх щоденним продовольством, що робить з цих вчених реміс­ників, а іноді навіть шарлатанів

(М М Миклухо-Маклай)

Науково-технічний процес -

єдиний, взаемообумовлений поступальний рух науки і техніки

Прийнято вважати, що це знання особливе, а саме: знання яке прагне знайти загальні закони, що зв'язують величезну кількість окремих фактів. Поступово, все ж, погляд на науку як на знання відтісняється на задній план поглядом на неї як на силу, яка управляє природою. Саме тому, що наука дає нам владу над природою, вона має більшу соціальну значущість, ніж мистецтво. Наука як по­шук істини рівноправна з мистецтвом, але не вища за нього. Наука як метод, хоч може й не мати особливої самостійної цінності, має практичне значення, незрозуміле для мистецтва». [281, с.163].

Наука, не зважаючи на все її позитивне значення для розвитку людства, має також і негативні функції, або дисфункції. Найбільш рельєфною з них бачить­ся функція прикриття, коли авторитет науки використовується для проруван-ня досить таки неоднозначних проектів, які нерідко суперечать самій науці. Як відзначає Ж.-М. Леге: «Ідеологічне використання наукових результатів і осо­бливо прикриття наукою чисто політичних рішень також обман, тим більше не­прийнятний, що у широкої громадськості немає можливості відрізнити правду від брехні, і вона досить гостро реагує на наукоподібні аргументи» [182, с.51].

Дисфункціональність науки використовується у боротьбі проти самої нау­ки: підкреслюється її безсилля і нездатність учених вирішувати актуальні про­блеми, перебільшуються невдачі наукових досліджень. Найчастіше основний удар завдається по раціоналізму, що є великим завоюванням цивілізації. Отже, поряд з міфологізацією науки, з уявленням про її начебто необмежені можливо­сті, завдається величезна шкода самій науковій діяльності.

На початку XX ст. у науці зроблено величезні відкриття, які в середині сто­ліття були впроваджені у технічні винаходи. Ці винаходи зумовили якісну зміну виробництва, в основу якого були покладено процеси автоматизації. Кардинальна зміна ролі науки і техніки у житті суспільства отримала назву науково-технічної революції.