|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Адміністративна служба, її завдання, функціїОрганізації оточують людину протягом усього її життя. Це дитячі садки, навчальні заклади, підприємства, установи і т. д. Організації виробляють продукцію і послуги, споживаючи які людство живе і розвивається, визначають умови життя в суспільстві й контролюють дотримання їх, дають можливість виражати й реалізувати власні погляди та інтереси. Організація – це об`єднання людей, які спільно працюють для досягнення певної мети. Керівництво людьми здійснюється тоді, коли люди, які мають певні мотиви й мету в конкуренції та боротьбі з іншими, мобілізують інституції, політичні, психологічні та інші ресурси, щоб спонукати, залучати й задовольняти мотиви послідовників (Джеймс Макгрегор). Процес досягнення мети організації передбачає спільну працю людей, які є працівниками цієї організації. Будь-яка організація потребує координації та взаємодії шляхом установлення певного внутрішнього порядку. Конкретні форми цього порядку реалізуються за допомогою організаційної структури. Структура організації – це її внутрішня побудова, яка характеризує склад підрозділів і систему зв’язку, підпорядкованість і взаємодію між ними. Організаційна структура організації визначає співвідношення (ієрархічність) між функціями, які виконуються її працівниками. Вони проявляються у формі розподілу праці, створення спеціалізованих підрозділів, системи посад і є необхідним елементом ефективної організації. Будь-яка колективна праця, зокрема педагогічна, потребує певного розподілу обов’язків, спеціалізації трудових функцій, щоб діяльність окремих працівників та їх взаємовідносини були злагодженими. До завдань керівництва навчальним закладом входить правильний розподіл обов’язків між окремими працівниками, погодження їх дій, без якого неможливе успішне виконання завдань, поставлених перед школою. Кожен працівник повинен чітко усвідомлювати не тільки свої права, а і обов’язки, і свою посадову інструкцію – сукупність прав, обов’язків, визначених для особи, що займає дану посаду. Вона охоплює таке коло питань: відповідає (за що); керує (ким); організовує роботу (яку); погоджує роботу (з ким); контролює роботу (яку); інструктує і консультує (кого); веде облік (чого); звітує (за що і перед ким); складає, підписує документи (які); користується правами (якими). Науковий підхід до керівництва загальноосвітнім навчальним закладом передбачає чіткість і точність визначення посадових вимог. Їх зміст у кожному випадку визначають на основі Типового положення про загальноосвітній навчальний заклад, Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи специфіку даного навчального закладу. Правильне визначення посадових інструкцій і свідоме додержання їх забезпечить нормальне функціонування закладу. Ділянки роботи в школі розподіляються з урахуванням спеціалізації: сфера контролю за станом викладання й успішності учнів визначається відповідно до фаху керівника та його заступників з навчально-виховної роботи. Загальноосвітній навчальний заклад як і будь-яка організація як складний механізм має основні компоненти: - стратегічна верхівка; - виробниче ядро; - допоміжний та навчально-допоміжний персонал. Стратегічна (керівна) верхівка навчального закладу ухвалює рішення про удосконалення структури організації, підбір персоналу, його мотивацію, здійснення контролю, розробляє стратегію навчального закладу і несе відповідальність за результати його роботи. До верхівки входять: директор, заступники директора, психолог, соціальний педагог, завідувач бібліотекою. Здійснення функцій, що входять до посадових інструкцій адміністративно-управлінського персоналу вимагає від них широкої ерудиції, організаторських здібностей, світоглядність, свідомість, переконаність, компетентність у шкільній і педагогічній справі, педагогічна майстерність, організаторські вміння, зовнішній вигляд. В ієрархії навчального закладу виробниче ядро – педагогічні працівники – є основою і охоплює працівників, які виконують основну роботу, пов’язану з наданням освітніх послуг, відповідають за реалізацію ухвалених рішень – учителі, класні керівники, вихователі. Основними їх функціями є – навчання і виховання та розвиток творчих здібностей учнів. Ця ланка займається озброєнням учнів сучасними знаннями відповідно до навчальних програм, розвитком розумових здібностей і нахилів, самостійності та ініціативи, забезпечення систематичної перевірки знань, умінь і навичок учнів із застосуванням раціональних форм і методів, збиранням інформації, встановлення тісного зв’язку з громадськими організаціями, пропаганда педагогічних знань, готує пропозиції про поліпшення організації навчально-виховного процесу, забезпечує проведення виховної роботи з учнями, згуртовує їх в дружній, працьовитий, дисциплінований колектив. Допоміжний та навчально-допоміжний персонал надає внутрішні послуги в роботі навчального закладу, це секретар керівника, бібліотекар, лаборанти, працівники їдальні, медичного та стоматологічного кабінетів, господарської служби: робітники з обслуговування приміщень закладу, гардеробники, прибиральниці, опалювачі, двірники, сторож. Функціональна структура навчального закладу утворюється за функціональним принципом і до її структури входять: навчально-виховна, фінансова діяльність, маркетинг, керівництво персоналом тощо. Управління – це форма діяльності, що передбачає керівництво певною групою людей і зорієнтована на досягнення мети закладу. У своїй діяльності навчальний заклад використовує адміністративні принципи та неформальні зв’язки. Вважається, що основними принципами адміністративного управління є: розподіл праці, авторитет, дисципліна, єдність керівництва та управління, підпорядкування особистих інтересів загальному благу, винагорода, ієрархія, централізація, порядок, справедливість, стабільність кадрів, ініціатива, дотримання етичних норм. Ці принципи забезпечують створення схеми структуризації й управління навчальним закладом і мають основу для визначення функцій керівника, які є такими: планування, організація, управління, укомплектування, координація, звітна робота, складання бюджету. Планування – це самоперевірка – визначення нинішнього стану навчального закладу; визначення мети; прогнозування можливих ситуацій; оцінка запропонованих дій; перегляд і коригування плану залежно від результату контролю та зміни обставин; спілкування в процесі планування. Організація – це ототожнення і характеристика виконуваних робіт; розподіл роботи відповідно до обов’язків; розподіл обов’язків відповідно до посад; визначення посадових вимог; розподіл необхідних робіт, визначення звітності та обсягу повноважень; перегляд і коригування структури закладу залежно від результатів контролю та зміни обставин. Комплектування кадрами – це визначення потреб у людських ресурсах; пошук і відбір кандидатів; підготовка і навчання персоналу; перегляд і коригування кількості та якості людських ресурсів залежно від результатів контролю та зміни обставин; спілкування в процесі комплектування кадрів. Мотивація – це спілкування з працівниками і роз’яснення їм мети; визначення норм діяльності; справедливе заохочення і притягнення до відповідальності працівників; створення сприятливого мотиваційного середовища; перегляд і коригування методів мотивації залежно від результатів контролю та зміни обставин. Контроль – це встановлення норм; контроль результатів і порівняння їх із нормами; коригування відхилень; перегляд і коригування результатів контролю залежно від зміни обставин; спілкування в процесі контролю. Управління фінансами. Згідно зі ст. 45 Закону України № 651 «Про загальну середню освіту» штатні розписи державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і типів установлюються відповідним органом управління освітою на підставі Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів. Штатний розпис – це документ, що встановлює структуру, штати та посадові оклади працівників закладу, а також надбавки та доплати до цих окладів, він є переліком посад у закладі із зазначенням їхньої кількості та розмірів посадових окладів. Складання та затвердження штатного розпису є обов’язковим. Згідно Закону України «Про загальну середню освіту» штатні розписи загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і типів, встановлюються відповідним органом управління освітою на підставі Типових штатних нормативів загальноосвтніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України. Типові штатні нормативи поширюються на всі типи загальноосвітніх навчальних закладів крім шкіл-інтернатів усіх типів, а також спеціальних, санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації та вечірніх шкіл. Відсутність штатного розпису вважається порушенням вимог законодавства про працю, за яке роботодавець може нести адміністративну відповідальність (накладання штрафу на посадових осіб від 15 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян). Штатний розпис затверджується на кожен календарний рік до його початку і діє протягом календарного року. Якщо виникає необхідність введення нових штатних одиниць або виведення наявних, зміни розміру оплати праці або істотних умов праці (систем і розмірів оплати праці, розрядів і найменувань посад тощо), то до штатного розпису можуть вноситися зміни. Якщо зміни незначні – видають накказ, що містить підставу для таких дій. В цьому випадку штатний розпис можна не переробляти. Якщо протягом календарного року істотно змінюються посадові оклади, вводяться нові посади – доцільно видати наказ про затвердження штатного розпису в новій редакції. У цій ситуації штатний розпис складається з урахуванням усіх змін і затверджується керівником навчального закладу. До штатного розпису вносяться такі відомості: назва структурних підрозділів; перелік посад; кількість штатних одиниць; розміри посадових окладів, доплат і надбавок; місячний фонд оплати праці. Посади у штатному розписі записуються у такій послідовності: керівник, його заступники, педагогічні працівники, фахівці (з урахуванням категорій), технічні працівники, робітники (з урахуванням класів і розрядів). Залежно від потреб закладу в тій чи іншій посаді може передбачатися одна або 0,5 і менше штатної одиниці. Визначення кількості штатних одиниць тієї чи іншої посади у загальноосвітньому навчальному закладі залежить від: типу закладу; кількості учнів і класів; режиму роботи навчального закладу; площ і санітарного стану приміщень, будівель і споруд. Якщо у штатному розписі потрібно затвердити однакові назви посад, але з різними посадовими окладами, то щодо кожної штатної одиниці в окремому рядку зазначають професію, кваліфікацію (розряд, клас, категорія, група), тарифну ставку. На сьогодні чинними є штатні нормативи визначені, наказом № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» (далі — Типові штати), які набрали чинності з 1 вересня 2012 року і мають обов’язковий характер. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |