Управлінського рішення

Процес прийняття різноманітних за характером рішень супроводжує управлінську діяльність керівника постійно, від початку до її завершення, і має багато аспектів і відображень в чисельних конкретних формах. Безліч питань педагогічного, організаційного, кадрового, фінансового і господарчого характеру керівнику доводиться вирішувати індивідуально, колегіально, колективно й оформлювати їх відповідним чином.

Розроблення ефективного й грамотного управлінського рішення потребує певної теоретичної та технологічної підготовки і наукового підходу на етапі його підготовки. Такий підхід потребує застосування методології та методів наукового пізнання: концептуальних положень теорії систем, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії тощо, використання емпіричних методів збирання інформації: спостереження, вивчення першоджерел, експерименту, анкетування тощо і застосування методів опрацювання отриманих статистичних матеріалів.

Під управлінським рішенням слід розуміти одну з управлінських функцій, яка спрямована на моделювання наступної діяльності, визначення її мети, завдань, засобів та часу реалізації з урахуванням можливостей, умов і особливостей діяльності керівників і виконавців. Залежно від повноти, обгрунтованості та конкретності управлінського рішення, його аналітичності й реальності виконання залежить якість кінцевого результату діяльності керівника, всього навчального закладу та його окремих підрозділів.

За своїм обсягом, спрямованістю й формою існує безліч різновидів управлінських рішень, що призвело до побудови їх чисельних класифікацій:

- за підходом до прийняття рішень: інтуїтивні, побудовані на судженнях, раціональні;

- організаційні: запрограмовані, незапрограмовані, компромісні;

- за принципами розроблення: логічно запрограмовані, інноваційно-еврестичні, дискусійні;

- відповідно до методів, форм і умов їх розроблення: індивідуальні, колегіальні, аналітичні, спонтанні. Ситуаційні, імітаційні, модельовані, проективні;

- за характером обовязковості виконання: законодавчі, нормативні, інструктивні, рекомендаційні, дорадчі, методичні, технологічні;

- за часом дій та метою: стратегічні, тактичні, оперативні, поточні;

- за формою відображення: усні, письмові, знакові, графічні креслення тощо.

Класичне управлінське рішення потребує повноти, узгодженості чіткої послідовності взаємоповязаних дій у процесі його підготовки відповідно до вимог, технологій теоретично обгрунтованого практичного менеджменту. Основними обов’язковими етапами розроблення і прийняття управлінського рішення є: формулювання мети і завдань діяльності; збирання необхідної інформації; аналіз зібраної інформації; розроблення варіантів рішення, вибір оптимального варіанта та його фіксація. На кожному етапі розроблення та прийняття управлінського рішення є свої технології, методи і прийоми залежно від виду рішення та його мети, спрямованості змісту і форм.

Технологія підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень зумовлює сутність основних етапів згрупованих за однорідністю. Схеми процесу підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень мають такі стадії: пошук причин; обдумування, розвиток і аналіз можливих напрямів діяльності; вибір певного курсу діяльності.

На стадії пошуку причин, які обґрунтовують необхідність прийняття рішення, керівник всебічно обдумує ситуацію, яка спричинила проблему, здійснює пошук симптомів проблеми та причин її виникнення.

На стадії обдумування, розвитку і аналізу можливих напрямів діяльності здійснюється проектна діяльність (підготовка до прийняття рішення), яка містить у собі пошук альтернатив і аналіз їхніх наслідків із урахуванням різних факторів, що впливають на результат вибору.

На стадії вибору певного курсу діяльності здійснюється безпосередньо вибір альтернативи – приймається управлінське рішення. Після вибору альтернативи процес прийняття управлінського рішення не закінчується, будь-яке рішення має сенс, якщо воно успішно реалізується, тому до процесу необхідно включити стадії його реалізації. Це пов’язано з тим, що всі рішення, які приймаються в закладі освіти взаємопов’язані. Кожне з них виступає як засіб реалізації певного рішення, прийнятого раніше. Працівники, які виконують рішення, стикаються з новими завданнями, які потребують нових рішень, а це значить, що прийняття рішення супроводжує діяльність керівника та працівників закладу постійно.

Для прийняття рішення виділимо такі етапи:

- виявлення управлінської проблеми або завдання;

- попереднє визначення цілей;

- збір необхідної інформації;

- аналіз інформації;

- визначення проблеми;

- уточнення цілей і критерію управління, кінцеве їх формулювання;

- обґрунтування і побудова формалізованої моделі проблемної ситуації;

- розроблення альтернативних варіантів вирішення проблеми;

- вибір методів рішення;

- обґрунтування вибраного рішення;

- погодження рішення з органами управління і виконавцями;

- остаточне погодження і затвердження рішення;

- організація виконання рішення;

- контроль за виконанням рішення;

- стимулювання підвищення якості роботи, економії ресурсів і дотримання строків;

- встановлення зворотного зв’язку з особою, що прийняла рішення, і, за необхідності, корекція мети і завдань.

Всі етапи прийняття рішення мають однакові умови для реалізації, але щоб рішення було ефективним, воно має відповідати очікуванням виконавців, позитивно сприйматися колективом із усвідомленням важливості його виконання. На цьому етапі для забезпечення ефективного здійснення рішення вступають у дію функції контролю і регулювання.

Контроль – це постійний процес у ході якого відбувається облік, оцінювання, аналіз. За його допомогою здійснюється досягнення поставленої мети. Необхідність контролю у процесі прийняття рішень зумовлена трьома основними причинами: невизначеність, попередження кризових ситуацій та підтримання успіху.

Процес контролю забезпечується основними етапами: стандартами для оцінювання фактичного результату, порівняння фактичних і очікуваних результатів та виконання дій. Контроль переходить у функцію регулювання в момент прийняття і реалізації рішень з коригуванням виявлених відхилень.

Регулювання – це процес напрацювання коригуючих заходів і реалізації організаційно-розпорядчих рішень, які забезпечують своєчасне і безумовне усунення виявлених відхилень. Завдання регулювання – актуалізація нормативів з метою забезпечення своєчасного та ефективного досягнення визначених цілей.

У процесі реалізації рішення контроль допомагає співставити фактично досягнуті результати із встановленими параметрами, критеріями, виявляти суттєві відхилення, що потребують прийняття корегуючи дій. Основні можливі причини відхилень від заданих параметрів – недостатньо конкретне уявлення щодо проблеми; неповний перелік критеріїв оцінювання; недостатній рівень компетентності під час прийняття рішення; не цілком відповідні методи виконання рішення; відсутність контролю за виконанням рішення.

Контрольні питання та завдання

Завдання для дискусії:

Питання для самостійної роботи:

1. Сутність управлінського рішення.

2. Природа рішень та їх дослідження.

3. Сутність і структура методів розробки управлінських рішень.

4. Аналіз практики використання методів розробки управлінських рішень у навчальних закладах.

5. Особливості використання методу дискусій в управлінні.

6. Місце рішення у системі управління.

7. Застосування наукових підходів до розроблення рішень.

8. Класифікація завдань щодо прийняття управлінського рішення.

9. Методи прийняття управлінських рішень.

Теми наукових рефератів (ІНДЗ):

Т Е М А 11

ПІДГОТОВКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ