Установ і закладів освіти

Сучасна освіта є інтегральною сукупністю освітніх структур, відносин, діяльності та свідомості, що забезпечує відтворення і розвиток інтелектуального потенціалу українського суспільства. Кожна держава, яка досягла високих соціальних стандартів життя населення, на певних етапах свого розвитку спрямовувала найновіші досягнення в науці (зокрема в теорії управління) в освітню сферу, оскільки саме освіта посідає визначальне місце в інтелектуалізації праці, яка, в свою чергу, впливає на складні процеси трансформації і модернізації сучасного світу.

Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвивальна, культурологічна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розвязання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. На визначення та закріплення позитивних змін у сфері освіти та визначення основних вимог щодо її подальшого розвитку спрямована законодавча та нормативно-правова база, яка створена і функціонує в Україні.

Управління освітянською сферою є цілісною, ієрархічною, законодавчо забезпеченою діяльністю, яка має чітке законодавче забезпечення та є нормативно регламентованою. Управлінський процес сучасною українською освітою здійснюється органами державної влади, адміністрацією навчальних закладів та органами громадського самоврядування.

Відповідно до чинного законодавства державний менеджмент освітою в Україні реалізують: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство освіти і науки України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкування навчальні заклади; Державна акредитаційна комісія України; уряд Автономної Республіки Крим (АРК), місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

У компетенції Президента України знаходяться питання формування державної політики із визначенням системи органів виконавчої влади, які втілюють у життя державний менеджмент освіти. Верховна Рада України створює і розвиває законодавчу базу функціонування освітньої системи, встановлює мережу основних параметрів функціонування системи та ратифікує міжнародні угоди в освітянській сфері.

Кабінет Міністрів України зосереджує зусилля на реалізації державних засад освітньої політики, видає нормативно-правові акти з питань життєдіяльності освітньої системи, створює, реорганізує, ліквідує навчальні закдади.

Далі система управління освітою диференціюється залежно від кожного складника структури освіти. Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» (ст.17) управління системою дошкільної освіти здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади; Рада Міністрів АРК; обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади; органи місцевого самоврядувння.

Управління системою загальної середньої освіти регламентовано в Законі України «Про загальну середню освіту» (розділ УІ, ст. 35-40). Згідно зі ст. 35 управління системою загальної середньої освіти здійснюється Міністерством освіти і науки України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані загальноосвітні навчальні заклади у частині 2 ст.9 цього закону, Міністерством освіти і науки АРК, відповідними органами управління освіти обласних, Київської та Севастопольської міськиї, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, а також органами місцевого самоврядування.

Система менеджменту професійно-технічної освіти зафіксована у Законі України «Про професійно-технічну освіту» (ст. 6-10). Ієрархія цієї системи така: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі професійно-технічної освіти; Міністерство освіти і науки України; Рада Міністрів АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та створені ними органи управління професійно-технічною освітою; міжгалузева рада з професійно-технічної освіти.

Механізм менеджменту у галузі вищої освіти визначено у Законі України «Про вищу освіту». Сама система вищої освіти представлена у ст. 16, до якої належать вищі навчальні заклади всіх форм власності; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти; органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти. Ст.17 визначає ієрархію цієї системи. Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади здійснює державну політику в галузі вищої освіти; організовує розробку та здійснення відповідних загальнодержавних та інших програм; у межах своїх повноважень видає нормативно-правові акти з питань вищої освіти; забезпечує контроль за виконанням законодавства про вищу освіту. Управління в галузі вищої освіти у межах їх компетенції здійснюється: спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки; іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади (ВНЗ); органами влади АРК; органами місцевого самоврядування; власниками вищих навчальних закладів; органами громадського самоврядування.

Проблемам удосконалення системи менеджменту освітянською сферою та окремих її складників приділено особливу увагу у Національній доктрині розвитку освіти, у якій зафіксовано такі основні напрями модернізації управління освітою:

- оптимізація державних управлінських структур, децентралізація управління;

- перерозподіл функцій та повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та навчальними закладами;

- перехід до програмно-цільового управління;

- поєднання державного і громадського контролю;

- запровадження нової системи управлінської діяльності, що базується на принципах взаємоповаги, позитивної мотивацїї;

- прозорість розробки, експертизи, апробацїї та запровадження нормативно-правових документів;

- створення системи моніторингу ефективності управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях;

- організація експериментальної перевірки та експертизи освітніх інновацій;

- впровадження новітніх інформаційно-управлінських і комп’ютерних технологій;

- демократизація процедури призначення керівників навчальних закладів, їх атестації;

- удосконалення механізму ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів;

- підвищення компетентності управлінців усіх рівнів;

- більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок;

- виховання лідерів у сфері освіти.

Світовий досвід діяльності передових країн свідчить, що для національної системи освіти першочергове значення в розв’язанні існуючих проблем має створення і впровадження законодавчо-нормативної бази на всіх рівнях її функціонування, забезпечення системності, цілісності, неперервної освіти на основі удосконалення її структури, змісту, моніторингу якості запровадження на всіх рівнях державних освітніх стандартів, створення надійного правового, соціального та економічного захисту і стимулювання розвитку освітніх систем, навчальних закладів.

За підтримки Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України на державному рівні були зроблені важливі практичні кроки щодо нормативно-законодавчого забезпечення освіти. У 1991 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про освіту», який виконав важливі функції врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян, визначив основні принципи розвитку освіти, закріпив повноваження державних органів управління, навчальних закладів щодо реалізації державної політики.

Протягом 1991-2013 років в Україні на основі міжнародних документів з питань демократизації, гуманізації в галузі освіти і прав людини здійснено низку заходів щодо створення нової національної нормативно-правової бази системи освіти України. У загальному вигляді структура цих документів має такі складові:

- загальні положення (правове регулювання відносин, державна політика і гарантії громадян);

- система освіти і науки (структура системи, порядок створення, реорганізація, управління закладами);

- управління системою освіти і науки (державні стандарти, контроль за якістю);

- фінансово-економічна діяльність;

- соціальний захист вчених, педагогів, їх вихованців;

- міжнародна і зовнішньополітична діяльність;

- заключні положення.

Конституційне право громадян на результати своєї інтелектуальної діяльності (с. 54 Конституції України) реалізується за допомогою ряду законодавчих актів, якими забезпечується право на вибір і здійснення інтелектуальної, творчої діяльності, свобода літературної, художньої, наукової діяльності і творчості.

Законодавство України про освіту базується на:

· Конституції України;

· Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про позашкільну освіту» «Про вищу освіту»; «Про статус і соціальний захист громадян», «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; «Про наукову і науково-технічну діяльність»;

· указах Президента України, його розпорядженнях, дорученнях;

· постановах, розпорядженнях Кабінету Міністрів України;

· постановах Верховної Ради України;

· інших нормативно-правових актах та міжнародних договорах України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

· Національна доктрина розвитку освіти України, затверджена Указом Президента України № 347/ 2002 від 17.04. 2002 р.

· нормативно-правовими актами МОНмолодьспорт України, Автономної Республіки Крим і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які є обов’язковими для виконання.

Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про освіту, то застосовуються правила міжнародних договорів.

Статистичні показники стану української освіти демонструють позитивні тенденції її розвитку. Зростає частка закладів нового типу, загальний рівень кадрового забезпечення освітнього процесу залишається високим. Активно розвивається система вищої освіти, зростає чисельність студентів, диверсифікуються форми власності та джерела фінансування освіти. Паралельноз поступовим переходом на державну мову враховуються мовні потреби національних меншин у місцях їх компактного проживання. Розвивається система міжнародного співробітництва у сфері освіти, розширюються можливості отримання освіти за кордоном.

Контрольні питання та завдання

Завдання для дискусії:

1.Охарактеризуйте типи діяльності шкільних лідерів:

- лідер школи як адміністратор;

- керівник як лідер з питань людських ресурсів;

- керівник школи як інструкційний лідер;

- керівник школи як підприємець.

2. В чому полягають шляхи та методи удосконалення професійної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів?

3. Розкрийте суть спеціальної підготовки керівників закладів освіти: підготовка у вищих навчальних закладах за спеціальністю «Управління навчальним закладом».

4. Дайте визначення школи підготовки керівних кадрів як структури науково-методичної роботи.

5. Охарактеризуйте сучасні вимого до керівника та його професійних знань.

6. Розкрийте сутність проектно-цільового підходу до управління навчальним закладом.

7. В чому полягає педагогічна, управлінська і менеджерська майстерність керівника?

8. Визначте джерела, в яких висвітлено основні положення щодо державно-громадського управління освітою.

9. Національна доктрина розвитку освіти: досягнення, проблеми, перспективи.

10. Висловіть свою думку щодо необхідності вдосконалення системи управління освітою в Україні.

11. Які зміни необхідно запровадити в навчанні керівників навчальних закладів, щоб отримати професійного керівника?

12. Продовжіть речення:

- Директор – це той, хто...

- У школі у мене є можливість...

- Я почуваюся у школі...

- Ідеї директора...

- Імідж директора...

- Авторитет школи залежить від...

Тест для діагностики новопризначеного

Потрібно вибрати один із варіантів відповіді, який Ви вважаєте правильним.

1. Ви вважаєте, що сучасна система навчання і виховання може бути покращена:

а) так;

б) ні, вона і так достатньо добра;

в) так, у деяких випадках, але при сучасному стані освіти незначним чином.

2. Чи думаєте Ви, що самі зможете брати участь в удосконалення системи навчання і вихованн:

а) так, у більшості випадків;

б) ні;

в) так, у деякій мірі.

3. Чи вважаєте Ви, що деякі з Ваших ідей сприяли б помітному прогресу тієї сфери освіти, в якій Ви працюєте:

а) так;

б) так, при сприятливих умовах;

в) лише в деякій мірі.

4. Чи вважаєте Ви, що в майбутньому будете відігравати більш важливу роль і зможете щось принципово змінити в системі освіти:

а) так, це буде;

б) ні;

в) можливо, що так.

5. Коли Ви вирішуєте щось зробити, то чи думаєте, що здійснення Вашого починання сприятиме покращенню стану справ:

а) так;

б) часто думаю, що це неможливо;

в) так, завжди.

6. Чи виникає у Вас бажання зайнятися глибше вивченням дидактики як науки:

а) так, невідомі її аспекти мене приваблюють;

б) ні, все, що мені потрібно від цієї науки, мені вже відомо;

в) все залежить від мети вивчення даної науки.

7. Якщо Вам доводиться займатися порівняно новою справою, то чи виникає у Вас бажання досягти в ній успіху:

а) так;

б) вважаю, що усі успіхи вже досягнуті до мене;

в) ні, тому, що знаю, що успіху досягти неможливо.

8. Якщо проблема не вирішена, а її рішення Вас хвилює, то чи виникає у Вас бажання знати всі ті теоретичні положення, які допоможуть вирішити проблему:

а)так;

б) ні, достатньо знання передового досвіду;

в) ні.

9. Якщо Ви переживаєте невдачу в чомусь, то:

а) вперто продовжуэте цю справу;

б) махнете рукою на задум;

в) продовжуєте без особливого ентузіазму.

10. По-вашому, професію треба вибирати, виходячи з:

а) своїх можливостей і перспектив для себе;

б) важливості її, потреби в ній суспільства;

в) переваг, які вона дає.

11. Подорожуючи, чи могли б Ви легко пройти тим маршрутом, який уже пройдено:

а) так;

б) ні;

в) так, але тільки в тій місцевості, яка мені подобається.

12. Одразу ж після розмови Ви можете згадати все, про що говорилося:

а) так, без труднощів;

б) запам’ятаю тільки те, що мене цікавить;

в) усього згадати не можу.

13. Коли Ви чуєте незнайомий термін в знайомому контексті, чи можете Ви повторити його в подібній ситуації:

а) так, без утруднень;

б) так, якщо цей термін легко запам’ятати;

в) ні.

14. У вільний час Ви віддаєте перевагу:

а) роздумам наодинці;

б) цікавій кампанії;

в) Вам все одно, Ви в цей час вирішуєте подумки якусь свою проблему.

15. Ви займаєтесь підготовкою виступу на методоб’єднанні. Вирішуєте припинити цю роботу, якщо тільки:

а) справа закінчена і здається Вам відмінно виконаною;

б) набридло;

в) Вам ще невдалося все зробити, але є інші справи.

16. Коли Ви самі, то:

а) любитепочитати книгу улюбленого письменника;

б) за всяку ціну намагаєтеся знайти конкретне заняття;

в) вирішуєте проблему, пов’язану з Вашою роботою.

17. Коли якась ідея захоплює Вас, то Ви думаєте про неї:

а) незалежно від того де і з ким Ви знаходитесь;

б) тільки на одинці;

в) тільки там, де не дуже шумно.

18. Коли Ви захищаєте якусь ідею, то:

а) можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів;

б) залишитеся при своїй думці, які б аргументи не висувалися;

в) змінити свою думку, якщо натиск опонентів буде сильним.

Оцінювання результатів. Ключ до тесту:

(творчий потенціал особистості).

Нарахуйте за відповідь на кожне питання:

а) – 3 бали;

б) – 1 бал;

в) – 2 бали.

Питання 1, 6, 7, 8 - межа допитливості, прагнення до знань;

2, 3, 4, 5 - віра в себе, впевненість;

9, 15 – постійність;

10 – амбіційність;

11. – зорова пям’ять;

12, 13 – слухова пам’ять;

14 – прагнення до незалежності;

16, 17 – здатність абстрагуватися;

18 – ступінь зосередженості.

Високий рівень – 43 бали і більше.

У Вас значний творчий потенціал, який надає Вам багатий вибір творчих можливостей; Вам під силу найрізноманітніші форми творчості.

Середній рівень – від 30 до 42 балів.

У Вас нормальний творчий потенціал. Ви маєте всі якості, які дозволяють займатися творчими справами, але є у Вас і проблеми, що гальмують процес творчості. Ваш потенціал дозволяє Вам проявити себе, якщо Ви цього захочете.

Низький рівень – менше 30 балів.

Ваш творчий потенціал надзвичайно обмежений. Можливо, Ви недооцінюєте себе, свої здібності. Вам необхідна впевненість. Розпочніть якусь нову цікаву справу і доведіть її до кінця, таким чином Ви вирішите свою проблему.

Питання для самостійної роботи:

1.Проблема оновлення управління навчальним закладом.

2.Професійна підготовка керівника до управління навчальним закладом.

3. Соціально-психологічні функції керівника.

4. Компоненти, які впливають на якість управлінської діяльності.

Теми наукових рефератів (ІНДЗ):

Т Е М А 3

Поиск по сайту: