 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Як правильно формулювати проблему та завдання проекту?
Успішними є ті проекти, діяльність яких зосереджена на вирішенні конкретних, вузьких проблем.
Важливо визначити
причини: що спричинило проблему; наявна одна чи кілька причин; чи взаємопов’язані причини?
наслідки: які наслідки проблеми; на яку кількість людей вона впливає; якими є наслідки культурні, соціальні, політичні?
Критерії належного формулювання проблеми:
- стисло охарактеризуйте ситуацію, що потребує змін;
- окресліть коло тих, кого вона стосується;
- наведіть кількісну інформацію, що характеризує проблему;
- визначте потреби і цілі.
Під час вибору теми консультантові слід враховувати:
- важливість і актуальність проблеми;
- можливе зацікавлення учасників проекту;
- обгрунтованість (наукова, правова, етична тощо) практичного вирішення.
Назва проекту містить загальну назву проблеми.
Завдання проекту – це ряд досягнень, спрямованих на розв’язання існуючих проблем.
При формулюванні завдань проекту важливо пам’ятати, що завдання проекту не є процесом, а є очікуваним результатом, с лід:
· уникати слів, що змальовують процес (підтримувати, покращувати, посилювати, сприяти, координувати перебудовувати);
· використовувати слова, які означають завершеність дії (підготувати, зменшити, збільшити, організувати, виробити, встановити).
Вимоги до формулювання завдань проекту:
| Конкретність | повинно бути зрозумілим що і як зміниться в результаті діяльності |
| Вимірюваність | результати можуть бути виміряні, порівняні з попереднім станом |
| Визначеність | чітко визначені цільові групи, обсяг дії, сфери діяльності |
| Реалістичність | очікувані зміни мають бути не гіпотетичними, а реальними, можливими |
| Визначеність у часі | чітко визначено термін діяльності у проекті, його етапи |
Діяльність - створення ініціативних груп, призначених для:
- планування дій:
- визначення джерел інформації;
- визначення способів обробки та аналізу інформації;
- формування уявлень про бажані результати (форма звіту);
- встановлення процедур та критеріїв оцінки результатів процесу;
- розподіл завдань (обов’язків) між членами команди.
- дослідження теми проекту:
- збір необхідної інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент);
- вирішення проміжних завдань;
- спостереження за об’єктами;
- проведення експериментів;
- анкетування;
- робота з літературою.
- Результати: аналіз зібраної інформації;
- формулювання висновків.
Подання або звіт:
а) узагальнення та класифікація зібраних матеріалів;
б) виготовлення ілюстративного матеріалу ( фотографії, графіки, малюнки, схеми );
в) підготовка презентаційних інформативних матеріалів;
г) підготовка учнів до виступу;
д) презентація (комп’ютерна, візуальна – малюнок, фото, діаграми, таблиці ).
Перед проведенням презентації уточніть:
- час і місце проведення;
- для якої аудиторії вона призначена;
- кого запросити на виступ.
Під час проведення презентації:
- ознайомте слухачів з темою, дайте їм зрозуміти, про що ви хочете говорити;
- представте слухачам матеріал за допомогою візуальних навчальних посібників;
- узагальніть головні моменти;
- запросіть слухачів до дискусії.
Рефлексія::
· колективне обговорення - підсумок та оцінка отриманих результатів за встановленими критеріями;
· самооцінка результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями.
Критерії оцінювання проекту:
а) значущість і актуальність проблеми;
б) коректність методів дослідження й обробки даних;
в) активність кожного учасника;
г) колективний характер рішень;
д) характер спілкування, взаємодопомоги;
е) залучення знань з інших предметів;
є) уміння аргументувати свої висновки;
ж) естетика оформлення результатів;
з) уміння відповідати на запитання опонентів;
і) лаконічність і аргументованість кожного висновку.
Самооцінка:
- Чого я навчився?
- яких умінь і навичок я набув, працюючи над цим проектом?
- Що сприяло роботі над проектом?
- Що заважало роботі над проектом?
- У чому полягають переваги роботи у команді?
- У чому полягають недоліки групової роботи?
- Що я зробив добре?
- Якби вам довелося починати новий проект, що ви зробили б інакше?
Алгоритм реалізації проекту:
9. Ресурсне забезпечення
8. Оцінка і самооцінка проекту
7. Очікувані результати
6. Обов’язки та відповідальність учасників проекту
5. Механізм реалізації проекту
4. Визначення етапів реалізації проекту
3. Мета й завдання
2. Актуальність
1. Назва проекту
Методичний паспорт проекту:
- Назва проекту
- Керівник проекту
- Тип проекту
- Учасники проекту
- Навчальні предмети
- Проблема
- Мета проекту
- Завдання проекту
- Актуалізація проблеми
Етапи реалізації проекту:
Діагностико-концептуальний:
1. Створення і визначення функцій пошукових груп
2. Розподіл доручень між керівниками та учасниками проекту
3. Пошук джерел інформації з поданої теми
Організаційний:
1. Збір матеріалів з науково-популярних видань на задану тему
2. Організація та проведення конкурсу малюнків на задану тему
3. Проведення анкетування з даної проблеми
4. Систематизація, аналіз та оформлення отриманого матеріалу
Практичний:
- Проведення презентації проекту
- Створення комп’ютерної презентації проекту
- Розміщення матеріалів проекту та його презентації на сайті школи
Очікувані результати:
- Формування певних знань з даної теми;
- Вдосконалення життєвих компетентностей: інформаційної, соціально-трудової;
- Формування навичок дослідницької роботи;
- Вдосконалення вміння орієнтуватися в інформаційному просторі та аналізувати отриману інформацію;
- Створення ілюстративних та інформаційних матеріалів.
| Ідея | Результат | Звіт | Рефлексія | |
| формулювання проблеми; - визначення теми та мети; - формулювання завдань проекту. | - аналіз зібраної інформації; - формулювання висновків. | Презентація | - колективне обговорення; - самооцінка результатів за встановленими критеріями. | |
| *комп’ютерна | *візуальна | |||
| Діяльність | ||||
| Планування дій | Дослідження теми проекту | |||
| · визначення джерел інформації · визначення способів обробки та аналізу інформації · формування уявлень про бажані результати (форма звіту) · встановлення процедур та критеріїв оцінки результатів процесу · розподіл завдань (обов’язків) між членами команди | · збір необхідної інформації · вирішення проміжних завдань · спостереження за об’єктами · проведення експериментів · анкетування · робота з літературою | |||
Технологія планування.
Технологія планування – спрямованість на досягнення конкретних результатів на принципах співпраці.
Планування – це складний і відповідальний процес, від якого залежить шлях до майбутнього результату. За тривалістю планового періоду розрізняють перспективне, річне та короткотривале (короткострокове) планування.
Перспективне планування – це процес формулювання місії й мети організації, вибору специфічних стратегій для визначення й отримання необхідних ресурсів, їх розподіл із метою забезпечення ефективної роботи в майбутньому. Перспективне планування передбачає складання плану роботи на тривалий період (як правило на 10, 5, 3 роки), забезпечує розподіл сил і засобів у чітко окресленій перспективі, надає педагогічній діяльності системності, реалістичності, чіткості.
Місія. Мета. Стратегії. Тактики. Плани дій.
Місія закладу – це продумане й зважене рішення щодо визначення сенсу діяльності. Визначити місію закладу – це дати чітку відповідь на такі питання: на які освітні потреби заклад буде орієнтуватися в першу чергу? Які функції будуть пріоритетними? Який асортимент і який рівень освітніх послуг буде надаватися учням?
Мета – це образ бажаного результату з фіксованим часом його отримання. Вимоги до мети: конкретна; орієнтована в часі, повинна мати конкретну межу програмування; повинна бути реальною, слугувати підвищенню ефективності організації.
Класична мета - це система освіти, яка веде до створення умов, необхідних для розвитку особистості. Реальна мета – це функціональна діяльність, яка передбачає розвиток практичних умінь і навичок особистості, веде до створення умов для здобуття освіти в майбутньому. Соціальна мета – це надання учням допомоги в подоланні труднощів, виявленні своїх можливостей.
Стратегії повинні визначати, як досягти мети, а саме: оцінка пріоритетності напрямів змін у системі і їх групування за ступенем пріоритетності; оцінка тривалості реалізації кожного напряму; побудова узагальненого плану-графіка реалізації змін за напрямами; визначення термінів реалізації етапів плану і їх змісту.
Тактика – це засоби реалізації стратегії на більш детальному рівні.
Плани дій – це детальні плани на особистому рівні, що вказують кому, що і коли робити.
За тривалістю планового періоду розрізняють перспективне, річне та короткотривале (короткострокове) планування.
Річне планування є головною єднальною ланкою між перспективним і короткотривалим планами, воно дозволяє створити єдиний освітній простір, координує діяльність усіх учасників і складається за участю колективу на підставі комплексного аналізу попередньої діяльності, орієнтуючи членів колективу на досягнення очікуваного результату. Річний план має такі розділи:
- Вступ: короткий аналіз підсумків року і нові завдання. Законодавство України про загальну середню освіту. Характеристика навчального закладу. Педагогічний аналіз за минулий рік. Пріоритетні цілі і завдання, що забезпечують реалізацію права на освіту на новий навчальний рік. Організація навчально-виховного процесу (матеріал планується з урахуванням статті 12-18 Закону України „Про загальну середню освіту”). Учасники навчально-виховного процесу (стаття 19-29 Закон України “Про загальну середню освіту”). Норми і положення державного стандарту загальної середньої освіти (стаття 31-34 Закону України “Про загальну середню освіту”). Організація контролю та керівництва освітнім закладом (стаття 35-40 Закону України “Про загальну середню освіту»;). Науково-методичне забезпечення (ст. 41-42 Закону України “Про загальну середню освіту”). Фінансово-господарча діяльність, матеріально-технічна база (ст. 43-45 Закону України “Про загальну середню освіту”). Міжнародне співробітництво (ст. 46-47 Закону України “Про загальну середню освіту”).
Здійснення всеобучу. Діяльність педагогічного колективу, спрямована на підвищення якості навчально-виховного процесу. Пріоритетні цілі ЗНЗ на новий навчальний рік. Організація роботи ЗНЗ. Створення необхідних умов для навчання, виховання та розвитку учнів. Діяльність педагогічного колективу, спрямована на підвищення якості навчання, виховання та розвитку учнів.
Позакласна та позашкільна виховна робота з учнями. Організація духовно повноцінної життєдіяльності дітей та підвищення їх особистого статусу Діяльність шкільного колективу щодо удосконалення трудової підготовки учнів. Робота ЗНЗ, сім'ї, громадськості з виховання учнів. Педагогічна пропаганда серед батьків та населення. ЗНЗ як центр виховної роботи в мікрорайоні. Охорона здоров ’ я, життя дітей, учителів, технічних працівників. Заходи з техніки безпеки і охорони праці. Оздоровлення учнів.
Робота з педагогічними кадрами. Система внутрішнього контролю. Зміцнення навчально-матеріальною бази ЗНЗ. Організаційно-педагогічні заходи. Підготовка, підбір та розстановка педагогічних кадрів. Наукова та методична робота з кадрами. Охорона здоров ’ я, життя дітей, учителів, технічних працівників. Заходи з техніки безпеки і охорони праці. Оздоровлення учнів.
Фінансово-господарська діяльність. Заходи щодо подальшого покращення використання та зміцнення навчально-матеріальної бази ЗНЗ.
Концепція – це система поглядів, розуміння певних явищ, процесів, набір доказів під час побудови наукової теорії.
Структура концепції: загальні положення; мета концепції; пріоритетні завдання; принципи організації профільного навчання; розвиток змісту освіти; структура та форми організації профільного навчання; умови та напрями реалізації профільного навчання;
У навчальному закладі визначена українська мова навчання, запроваджено поглиблене вивчення … (предметів), організовано профільне навчання за … напрямом (напрямами), зокрема такими профілями …
Навчальний заклад має право:
- здійснювати інноваційну діяльність;
- визначати відповідно до напряму та профілів варіативну складову робочого навчального плану;
- розробляти та впроваджувати експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани.
Вступ. Визначено основні напрями науково-методичного забезпечення профільного навчання:
- діагностика профільних інтересів учнів та формування на її підставі профільних класів (груп);
- підготовка вчителя до роботи за різнорівневими навчальними програмами;
- навчання педколективу з проблем використання інформаційних технологій та інтерактивних форм роботи;
- створення освітніх моделей профільного особистісно зорієнтованого навчання;
- приведення діяльності шкільної методичної служби у відповідність до завдань профільної освіти.
Факультативний курс – курс варіативної складової робочого навчального плану, організований для поглиблення знань з окремих предметів, тем чи питань за бажанням та інтересами учнів. Спеціальний курс (спецкурс) – курс варіативної складової робочого навчального плану для профільного доповнення змісту, практичне спрямування, наприклад, ділове мовлення, редагування в філологічному профілі. Курс за вибором - курс варіативної складової робочого навчального плану, який може не прив'язуватись до вибраного профілю навчання, а задовольняти потреби учнів до інших видів діяльності, наприклад, курси з мов, мистецтва, спортивні тощо у математичному профілі.
Пояснювальна записка. Зміст навчального матеріалу (розподіляється за розділами й темами по класах за роками навчання з деталізацією їхнього змісту та визначенням орієнтовної кількості годин на вивчення). Додатки (критерії та норми оцінювання навчальних досягнень учнів, перелік основної та додаткової навчальної літератури).
Описова. Структурна (мета, форма, способи дії). Функціональна (схеми, порівняльні таблиці тощо). Евристична. Інтегративна (змішана). Перетворювально-пізнавальна.
* Упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес. Упровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Формування вчителя як конкуренто-спроможного фахівця в умовах модернізації освітньої галузі. Удосконалення роботи педколективу з підвищення якості й ефективності сучасного уроку.
* Індивідуальний та диференційований підхід у системі особистісно зорієнтованого навчання і виховання. Дидактичні аспекти сучасних інноваційних підходів до організації шкільного навчання. Технологічна підготовка вчителя як фактор здійснення інноваційної діяльності в освіті. Педагогічний моніторинг у навчально-виховному процесі: проблеми впровадження і перспективи. Роль факультативних та спеціальних курсів, курсів за вибором у формуванні інтересу до знань та у здійсненні професійної орієнтації учнів.
* Формування в учнів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя. Упровадження в практику роботи педколективу досягнень сучасної педагогічної науки: стан і орієнтири на перспективу. Упровадження нових програмних навчально-методичних комплексів як необхідна умова підвищення якості навчально-виховного процесу. Діяльність педколективу зі здійснення соціального захисту дитини.
* Стан профорієнтаційної роботи ЗНЗ та шляхи їх удосконалення. Актуальні проблеми формування навичок здорового способу життя, соціального досвіду учнів.
* Про підготовку закладу освіти до нового навчального року. Про програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу. Про підготовку до проведення Дня знань. Про формування мережі закладу на початок навчального року. Про забезпечення закладу освіти підручниками, навчальними посібниками, довідковою літературою.
* Про проведення медичних оглядів педагогічних працівників перед початком навчального року. Про організацію проведення першого навчального дня. Про підготовку до проведення обліку дітей, які проживають у мікрорайоні навчального закладу. Про режим роботи навчального закладу. Про літнє оздоровлення дітей та підлітків. Про підготовку закладу освіти до роботи в осінньо-зимовий період. Про подальше навчання випускників ЗНЗ.
* Про подальше навчання випускників-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Про організацію харчування учнів. Про створення безпечних умов навчання в кабінетах фізики, хімії, обчислювальної техніки, спортивних залах, шкільних майстернях, на спортивних майданчиках. Про хід виконання програми комп’ютеризації закладу освіти. Про результати комплексних соціально-психологічних досліджень. Про результати експертизи оптимальності вибору варіативної частини навчального плану школи.
* Про здійснення контролю за відвідуванням учнями навчальних занять. Про психологічне супроводження навчально-виховного процесу. Про організацію роботи з техніки безпеки та протипожежної безпеки. Про підготовку до Новорічних і Різдвяних свят. Про здійснення інноваційної,науково-дослідної діяльності у ЗНЗ. Про ведення ділової документації ЗНЗ. Про організацію і проведення зимових канікул. Про результативність роботи педагогічного колективу із попередження дитячого травматизму.
Про організацію та підсумки індивідуального навчання учнів. Про якість виконання навчальних програм. Про підсумки проведення Всеукраїнських олімпіад із базових дисциплін. Про завершення навчального року і проведення державної атестації. Про результативність підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Про підсумки діагностики навчальних досягнень учнів. Про підсумки видавничої діяльності.
* Про заходи щодо проведення в закладі капітального та поточного ремонту. Про організацію та результативність допрофільної підготовки та профільного навчання в ЗНЗ. Про створення системи роботи з обдарованими учнями. Про впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес. Про підвищення професійного рівня педпрацівників і переорієнтація їх на нову філософію освіти.
Технологія прийняття управлінського рішення – пріоритет принципу консенсусу та колегіальності у прийнятті управлінських рішень. Ця технологія розкрита в пепередніх розділах книги (Теми 10-11).
PR-технології – гуманістична спрямованість зв’язків з громадськістю.
| У створенні та проведенні РR-кампаній, розробленні РR-звернень важливу роль відіграють комунікативні технології, з допомогою яких встановлюється комунікаційний контакт між окремими особами, закладом, громадськістю, різними організаціями. Одним із найважливіших завдань РR є забезпечення встановлення такого контакту, який би давав змогу досягти поставлених цілей з мінімальними витратами. Залежно від того, яким буде цей контакт, формується поведінка, ставлення до РR-об'єкта кожної конкретної людини, групи людей, цілих організацій. Отже, для того щоб керувати поведінкою, спрямовувати її у потрібне для навчального закладу русло, у бізнес-РR використовуються комунікативні технології. Комунікативні технології - це сукупність знань, відомостей про послідовність операцій, що виконуються для встановлення психологічно-інформаційного контакту між людьми. Комунікативні технології - це створення РR-звернень і РR-кампаній з урахуванням знань про сучасні досягнення в наукових сферах, пов'язаних із комунікативним процесом. Оскільки РR спрямований переважно на різні групи людей, то в його побудові важливо враховувати психологічні та соціальні аспекти. Умовно комунікативні технології, використовувані в РR, можна поділити на психологічні та соціальні. Психологічні технології використовуються для досягнення ефективного впливу на окремих представників та їх групи і встановлення з ними ефективного двостороннього контакту з урахуванням особливостей їхньої поведінки та сучасних знань у сфері психологічних наук. Соціально-комунікативні технології використовуються для досягнення ефективного впливу на певні соціальні групи і встановлення з ними ефективного двостороннього контакту з урахуванням особливостей їх існування та взаємодії. Використання психологічних і соціальних комунікативних технологій тісно пов' язано з тим, як кожна окрема людина чи спільнота людей здатна сприймати певне явище або предмет. Згідно з теорією Якоба фон Вескулла кожен організм сприймає оточуюче середовище, певні предмети та явища так, як це підказується йому особистим досвідом, поведінкою, будовою тіла тощо. При цьому оточуюче середовище розглядається як фізична система, незалежна від організму, яка здійснює на нього певний вплив, стимулюючи зворотну реакцію. Для того щоб ефективно впливати на поведінку людини, потрібно знати, як вона формується. Відомо, що поведінка людини - це реакція організму на яке-небудь подразнення або вплив чогось, що породжує певні дії, вчинки загалом. Діяльність людини багато в чому визначається домінантою - стійким осередком підвищеної збудливості в корі і/або підкірці головного мозку. Домінантний осередок здатний скупчувати зовнішні подразники. Кожна нормальна людина постійно думає. Але через домінантні осередки думки рідко "сходять зі свого кола". Здавалося б, кожний може думати що хоче, проте не завжди вільний вирішити, що йому хотіти. Домінантний осередок, з одного боку, це фізіологічна основа інерції мислення, а з іншого - основа творчого "осяяння". Згадаємо популярні у творчому середовищі історії про "осяяння" (ванна Архімеда, яблуко Ньютона, чайник Уат-та тощо). Через скупчування зовнішніх подразників і постійне підживлення ними домінанти навіть випадкове враження може викликати в збудженому мозку те рішення, яке шукається. А можливо - і помилковий висновок. Сприйняття людьми реклами і Реакцій, а також прийняття керівництвом загальноосвітнього навчального заклаку (працівниками РR-служб) рішень щодо їх розроблення і проведення залежать не стільки від впливу на них різних чинників, скільки від наявних у людей домінант і/або стереотипів. Тому ігнорувати домінанти не можна. |
Маркетингові технології —аксіологічні пріоритети у визначенні запитів ринку освіти.
Комп`ютерна технологія: в управлінській діяльності її можна застосувати для:
§ ведення й оформлення внутрішкільної документації;
§ складання розкладу уроків;
§ створення й використання бази даних учителів і учнів школи;
§ моніторинг діяльності вчителів;
§ оперативне управління навчальним закладом шляхом інтерактивних телеконференцій, віртуальних нарад, передачі термінової інформації на екрани вчительських машин;
§ пошук і збір інформації за допомогою Інтернету;
§ використання електронної пошти для зв’язку з органами управління освіти;
§ налагодження творчих зв’язків з іншими навчальними закладами, в т.ч. і за кордоном;
§ психологічне тестування працівників школи та учнів.
2. Особливості управління навчальними закладами різного типу:
Загальну педагогіку утворюють три теорії – виховання, навчання і управління. На відміну від двох перших, теорія управління дотепер не була інтегрованою галуззю знань. ЇЇ становили окремі наробки з управління дошкільними закладами, загальноосвітніми школами, професійно-технічними училищами, технікумами, коледжами, інститутами та університетами.
Особливості управління дошкільними дитячими закладами.
Управління дошкільними дитячими закладами визначається специфічними рисами, притаманними цьому типу установ. Перша риса – це невеликі, порівняно із загальноосвітніми школами, вищими навчальними закладами, розміри освітніх установ за кількістю вихованців і вихователів. Саме з цією рисою пов`язана специфіка управлінської підсистеми дитячого садка. Ця підсистема є невеликою за кількістю управлінських працівників, лінійно-функціональною та дворівневою. Причому найбільш яскраво вираженим є перший рівень управління – рівень завідувача дитячим садком. Тільки в цьому типі освітніх установ завідувач не бере безпосередньої участі у виховній діяльності, а весь зміст його роботи становлять різнотипові управлінські завдання.
Дистанція між керівником дошкільного навчального закладу та підлеглими порівняно з іншими типами закладів освіти є меншою. Керівник краще знає своїх підлеглих, що створює сприятливі умови для врахування їхніх особливостей. Стосунки з ними є менш формальними і більш особистісними.
Зворотньою стороною малої дистанції між керівником та підлеглими є виникнення умов для надмірної регламентації їх діяльності. Керівник дошкільної установи має можливість безпосередньо, особисто, постійно впливати на здійснення педагогічного процесу. Такий вплив може бути як позитивним, так і негативним. Тому відповідальність керівника дошкільного навчального закладу не тільки за вирішення організаційних питань, а й за стан виховного процесу є більш вагомою. Саме від керівника дошкільного закладу залежить, чи буде реалізовано творчий потенціал праці вихователя, чи він перетвориться на виконавця регламентуючих вказівок.
До значущих рис педагогічної системи дошкільного закладу можна віднести більш стабільні вимоги до виховання дитини. Мета роботи дитячого садка меншою мірою підлягає змінам та впливу зовнішніх чинників. Це створює умови для упорядкованості, стабільності, технологічності процесу виховання дітей, підвищення його детермінованості. Особливості процесу виховання (керуючої системи) визначають особливості процесу управління (керованої системи). Для процесу управління дошкільними закладами характерна стандартність та стабільність управлінських завдань.
Діяльність керівника дошкільної установи має відображати особливості процесу виховання. До специфічних рис процесу виховання в дошкільній установі можна віднести те, що серед педагогічних завдань, які виконують вихователі, переважають індивідуальні. Значно менше їм доводиться виконувати індивідуально-групові та індивідуально-колективні завдання, які заважають формуванню єдиного педагогічного колективу.
Дошкільним установам притаманні певні особливості співвідношення механізмів контролю якості роботи. Фактично в них діє принцип «Самі навчаємо – самі перевіряємо якість навчання».
Специфічною рисою дошкільних навчальних закладів є щоденне спілкування їх працівників з батьками дітей. Тому в контролі якості роботи дитячого закладу переважає контроль з боку батьків, який частіше всього є стихійним. Отже, важливим для керівника дитячого садка є завдання створення чіткої системи з`ясування, узагальнення та врахування думок батьків щодо якості роботи дошкільної установи.
Поиск по сайту: